Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Аналітика судової реформи. Хто досліджує доброчесність суддів?

Тра / 19
10

Судова реформа триває не перший рік. Робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС, Комісія), Вищої ради правосуддя (ВРП), Громадської ради доброчесності (ГРД) — переважно про вдосконалення добору та оцінювання суддів, а також модернізацію судів говорять на національному рівні.

Але чи це питання лише всеукраїнського масштабу? Яка насправді роль регіональних аналітичних центрів та незалежних експертів у забезпеченні імплементації реформи?

Про це ми поспілкувалися з експертом Центру політико-правових реформ Романом Смалюком.

Сьогодні пропонуємо вам першу частину інтерв’ю, у якій поговоримо про кваліфікаційне оцінювання суддів як одне з ключових питань судової реформи. Наприклад, про те, яким чином перевірка доброчесності суддів у регіонах — залежить від пильності регіональних аналітиків.

Які теми судової реформи сьогодні актуальні?

— Одна з тем, над якими ми (Центр політико-правових реформ — прим. ред.) зараз працюємо — це кваліфікаційне оцінювання, тобто процедура перевірки компетентності та доброчесності діючих суддів. Ця процедура розпочалася ще у 2016 році і станом на початок січня 2019 року її пройшли понад 35% усього суддівського корпусу України (детальніше в аналітичному звіті: «Кваліфікаційне оцінювання суддів 2016-2018: проміжні результати»).

Досліджуючи цю процедуру, не можна забувати й про органи, які беруть участь у ній та взагалі впливають на кар’єру суддів. Ідеться як про склад ВККС, так і про склад ВРП.

Через недоліки законодавчої техніки виникли проблеми з кадровим складом ВККС, а саме невирішеним є питання стосовно строку повноважень окремих членів Комісії. Зокрема, з лютого 2019 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надходять позови, в яких позивачі фактично намагаються встановити у судовому порядку факт спливу строку повноважень окремих членів Комісії (наприклад, новини з сайту суду від 15.02.2019, 26.02.2019, 02.04.2019, 24.04.2019). При цьому, на думку позивачів, строк повноважень деяких членів ВККС сплинув ще у жовтні-грудні 2018 року.

Незважаючи на ці спори, члени Комісії, строк повноважень яких поставили під сумнів, приймали та продовжують приймати рішення, які стосувалися добору суддів до Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, а також процедури кваліфікаційного оцінювання, що в майбутньому може поставити під загрозу легітимність процедур проведених за участю таких членів Комісії (детальніше у інформаційному бюлетені № 16 та у політичному аналізі подій 1-8 квітня 2019 року).

Стосовно складу ВРП, експерти ЦППР неодноразово писали про те, як відбувається добір нових членів до цього органу. Зокрема, в лютому 2019 року з’їзд адвокатів переобрав двох чинних членів ВРП (ідеться про О. Маловацького та П. Гречківського — прим. ред.). На нашу думку, з точки зору закону переобрання чинних членів ВРП є недопустимим, зважаючи на наявність відповідного конституційного обмеження (детальніше у інформаційному бюлетені № 15 та у політичному аналізі подій 11-18 лютого 2019 року), а той факт, що ці члени вперше обиралися до складу Вищої ради юстиції, не свідчить, що на них не поширюється ця заборона, зважаючи на те, що ВРП була утворена саме шляхом реорганізації Вищої ради юстиції.

Наскільки законні ці дії?

— Зараз є судовий спір з приводу цієї ситуації, тобто це вже буде вирішувати суд.

Але є ще одна проблема з ВРП: у квітні 2019 року закінчується строк повноважень багатьох членів. Зараз вже кінець квітня, а немає призначених членів ВРП за квотою Президента та Верховної Ради. Більше того, Окружний адміністративний суд м. Києва взагалі тимчасово заблокував призначення членів ВРП Президентом України.

Питання персонального складу ВККС та ВРП є надзвичайно важливими, оскільки від легітимності цих органів в значній мірі залежить перебіг всієї судової реформи, починаючи від призначення суддів в місцеві суди і закінчуючи формуванням Верховного суду та Вищого антикорупційного суду.

Загалом у ЦППР ми досліджуємо судову реформу в двох аспектах — в інституційному, тобто, як змінюється система судів, та в персональному — хто саме здійснює правосуддя.

Друге це в значній мірі питання кваліфікаційного оцінювання суддів?

— Так. Кваліфікаційне оцінювання спрямоване саме на те, щоб відсіяти з судової системи людей, які заподіюють шкоду авторитету судової влади та негативно впливають на довіру до суду, або ж недостатньо кваліфіковані для здійснення правосуддя.

Якщо ми говоримо про регіональний аспект — то цим питанням можна займатися у регіонах також. Це не та проблема, яку можна вирішити тільки на загальнонаціональному рівні.

Судова реформа не відбувається окремо у Києві чи Львові — судова реформа відбувається скрізь. Вона зачіпає абсолютно всі судові установи та всіх суддів в Україні.

Кожний регіон України має свою особливість: розстановка політичних сил та ключові гравці в регіонах є різними, як різними є і проблеми регіону. Нерідко це має безпосередній вплив на стан забезпечення незалежності суддів.

Як регіональна аналітика впливає на процес кваліфікаційного оцінювання суддів?

— Під час кваліфікаційного оцінювання суддів перевіряють на те, чи відповідають вони критеріям компетентності, доброчесності та професійної етики. Вони складають тести, пишуть рішення, проходять співбесіду з психологом. І найважливіший етап цього оцінювання v це співбесіда.

На співбесіді досліджується їхнє досьє, в якому міститься ряд різних документів: починаючи від особової картки і його майнових декларацій — та закінчуючи відомостями про кількість справ, яку він розглянув, і скільки його рішень було скасовано. Залежно від запитань членів ВККС, на співбесіді суддя має як пояснити, чому в нього такий високий відсоток скасованих рішень, так і звідки в нього чи його родичів кошти на придбання цінного майна. На цьому етапі залучається і ГРД.

Як член ГРД скажу, що дуже важко перевіряти суддів з регіонів.

Коли ми перевіряємо «київських» суддів, про них інформації у ЗМІ та різноманітних розслідувань завжди багато, тому що на видноті і вони, і ті справи, які вони розглядають. А коли ми говоримо про суддів невеликих судів з області, де працює декілька людей, то інформації про них практично немає, що значно ускладнює перевірку.

Тому завжди важливо отримувати інформацію з регіону про цього суддю, адже люди, які працюють на регіональному рівні, — вони спілкуються зі сторонами процесів і можуть вказати нам на додаткові напрямки дослідження.

Наприклад, під час конкурсу до Верховного Суду стосовно одного із суддів з Харківщини ГРД використала матеріали розслідування регіонального аналітичного центру. У цьому дослідженні йшлося про те, що суддя має зв’язок з ключовими фігурами цієї області. Люди, у яких постійне місце роботи в Києві (представники ГРД — прим. ред.), не можуть настільки глибоко знати ситуацію в тому чи іншому регіоні.

Тому дуже важливо, коли на регіональних рівнях також є аналітики, які займаються перевіркою суддів.

А методологія цих досліджень є у відкритому доступі?

— У ГРД є затверджені індикатори визначення невідповідності судді критеріям доброчесності та професійної етики. Там є питання, на які звертає увагу ГРД. Також корисно ознайомитися із затвердженими висновками ГРД.

Наприклад, як перевірити, чи не приймав суддя рішення, перебуваючи на навчанні? У суддівському досьє є дати, коли він проходив навчання. Якщо суддя з районного суду Вінницької області, до прикладу, вказує, що у певні числа проходив навчання у Львові — ви перевіряєте у реєстрі судових рішень і виявляється, що він виносив рішення саме у цей період, нібито перебуваючи у своєму суді у Вінницькій області. І при цьому рішення виносилися у судових засіданнях, зазначені сторони. Тоді виникає питання, чи рішення виносилося заднім числом, чи на навчанні він не був. Насправді, це доволі істотне порушення.

Яка цільова аудиторія таких досліджень? Кому вони будуть цікаві, крім ГРД?

— Цільова аудиторія тут дуже широка. Це буде цікаво також ВККС, яка проводить цю співбесіду, ВРП — як органу, який наділений повноваженнями притягувати суддю до дисциплінарної відповідальності. А ще регіональним ЗМІ — ці факти їм буде цікаво підсвітити саме для регіону, тому що всі можуть знати того суддю. Це не ті новини, коли говорять про якийсь суд десь у Києві, який далеко і який, можливо, ніхто наживо не бачив. Це про той суд, який у когось через дорогу знаходиться.

Є регіони, де це розвинено, де періодично аналізуються суддівські декларації, суддям задають запитання, намагаються взяти коментар. Але я б не сказав, що це тенденція по Україні, що кожен регіон працює у цьому напрямку.

(Читайте також: Аналітика судової реформи. Хто підвищить клієнтоорієнтованість судів?)

З експертом спілкувалася
Ксенія Дітчук

Версія для друку

коментарі