Відповідний проєкт Заяви Верховної Ради, постанови та пояснювальної записки напередодні підготували та передали до парламенту експерти Ініціативи «Право в умовах війни». Серед їхнього числа — й експерти Мережі UPLAN.

Заява містить правову аргументацію того, що дії військового й політичного керівництва росії від 24 лютого 2022 року є геноцидом українського народу.

Центральне положення Заяви — констатація тривалої державної політики росії щодо викривлення уявлення про самобутність українського народу та його прагнення до незалежності. Так, зазначено у Заяві, під «денацифікацією», яку оголошено метою нового етапу збройної агресії росії, є фактично знищення українського народу.

Ухвалення подібної Заяви необхідне, щоб покарати керівників росії, а не лише виконавців злочинів проти українського народу, пояснює членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко:

«Заява про геноцид є важливим і рішучим кроком для майбутнього покарання винуватих осіб, насамперед політичного й військового керівництва росії. Адже без визнання тих подій геноцидом самою Україною неможливо добиватися міжнародної підтримки у цьому питанні з боку інших держав».

Автори Заяви сподіваються, що після неї й інші демократичні країни також визнають дії росії геноцидом. Й після визнання геноциду у політичному вимірі має також відбутися юридичне визнання. З правової точки зору, питання геноциду може розв’язати Міжнародний кримінальний суд або спеціально створений трибунал. І це доволі тривалий процес.

Натомість, за словами експертки, юридичне визнання геноциду несе важкі наслідки для країни-злочинця і кількох поколінь її громадян.