Про те, які зміни принесе впровадження Закону «Про адміністративну процедуру» (ЗАП) у життя громадян та службовців, як він сприятиме реалізації їхніх прав та дотриманню обов’язків, а також про те, що допоможе підготуватися до набуття Законом чинності й реалізувати його положення опісля — розповіла Ірина Бойко, тренерка програми розвитку тренерів з адміністративної процедури, доцентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експертка Мережі UPLAN, в інтерв’ю для порталу «Реформа державного управління».

В Україні ще в 1998 році було порушено питання про необхідність ухвалення закону, який би врегульовував порядок вирішення справ виконавчою владою та місцевим самоврядуванням стосовно громадян, бізнесу й громадських організацій. Тоді такий правовий акт називали «Адміністративно-процедурним кодексом», було навіть розроблено його проєкт. Але згодом інтерес до нього з боку влади згас. Широкому ж загалу було мало відомо про роль і значення адміністративної процедури. А тому й адвокації відповідного Закону з боку громадянського суспільства не відбувалося.

За словами експертки, ситуація змінилася, коли Україна впевнено розпочала шлях до європейської інтеграції. У каталозі прав людини європейської спільноти одним з основних є право на належне адміністрування. Тож рушійною силою для ухвалення Закону «Про адміністративну процедуру» були самі представники країн-членів ЄС.

«Очевидно, що вони все ж бачать Україну у складі великої європейської сім’ї, адже ставлять нам умовами впровадження в національне правове поле стандартів належного адміністрування для руху в бік Європейського Союзу. Такі стандарти вимагають, щоб рішення щодо особи були справедливими, приймалися публічною адміністрацією неупереджено і в розумні строки», — зазначає Ірина Бойко.

Нарешті в червні 2022 року Президент України підписав Закон «Про адміністративну процедуру», згодом його було опубліковано. І чи не вперше в нашій державі передбачено такий часовий проміжок у 18 місяців від оприлюднення Закону до його вступу в силу — 15 грудня 2023 року.

Експертка пояснює такий підхід двома причинами.

По-перше, близько 400 законів треба переглянути на відповідність ЗАП. На сьогодні експерти з’ясували, що 135 з них потребуватимуть змін і доповнень. Серед них — такі важливі акти, як Податковий, Митний, Земельний Кодекси, Кодекс цивільного захисту населення, а також низка інших.

Інша причина — необхідність підготувати велику кількість службовців державних органів і місцевого самоврядування до застосування Закону. Для них ЗАП буде основним актом, який регулюватиме їхні відносини з громадянами, юридичними особами, громадськими організаціями.

Повний текст інтерв’ю читайте за посиланням.