
Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну низка державних інституцій приховали частину публічної інформації, зокрема у формі відкритих даних про свою роботу, закрили держреєстри та призупинили інформування про свою роботу.
Основним обґрунтуванням цього стали міркування безпеки, хоча аналіз свідчить, що далеко не для всіх даних підходить таке пояснення і їх закривали з інших міркувань. Така політика суттєво погіршила прозорість роботи державних органів та органів місцевого самоврядування, а громадяни втратили оперативний доступ до відкритих даних, які становлять значний суспільний інтерес.
Закритість держреєстрів та відсутність доступу до суспільно важливих даних призводить до корупції, відсутності підзвітності та відповідальності й, що найголовніше, — до втрати довіри до ключових державних інституцій.
В умовах війни це має руйнівні наслідки, адже війна не стала перепоною для корупції, а закритість публічної інформації створила підґрунтя для її поширення. Тому ми бачимо за останній час низку антикорупційних розслідувань, які викривають зловживання політиків та чиновників на найвищому рівні.
Через те розслідування корупційних діянь відбувається всупереч закриттю даних, через свої джерела інформації журналістів та журналісток. А тотальна закритість може скласти враження в суспільстві, що ці розслідування проводяться в умовах закритості, що корупцію може покривати як парламент, так і керівництво Уряду, оскільки саме ці органи влади впливають на політики щодо доступу до даних.
Громадські організації й ЗМІ неодноразово писали про те, що є межа між питаннями безпеки та підзвітністю державних органів та органів місцевого самоврядування. Адже війна, як і ковід, для частини політиків, чиновників, суддів стала нагодою закрити дані та блокувати громадський контроль за своєю роботою. Лише в деяких і чітко визначених випадках обмеження доступу до інформації може бути виправданим під час війни.
Звертаємо увагу, що відкриті дані є ефективною складовою протистояння агресору, важливим чинником, який не послаблює, а, навпаки, посилює та зміцнює роботу наших органів як організаційно-управлінських структур. Саме завдяки відкритим даним громадяни можуть якісно аналізувати ситуацію в країні та громадах, вносити оперативні зміни в ухвалення рішень і підвищити прозорість, підзвітність та ефективність державних органів та органів місцевого самоврядування навіть в умовах воєнного стану.
Доступ до відкритих реєстрів та баз даних для приватного сектору є критично важливим з точки зору перевірки доброчесності підрядників, клієнтів, партнерів та потенційних працівників, а отже — гарантією безпеки та економічної стабільності як конкретної компанії, так і держави в цілому. Крім того, підприємці мають змогу активніше долучатися до антикорупційного моніторингу й контролю дій влади, а також допомагати з реалізацією санкційної політики в боротьбі з державою-терористом.
Відкриті дані допомагають економити кошти платників податків, розвивати бізнес-середовище та попереджають корупцію. Тому має бути знайдено чіткий баланс між питаннями національної безпеки й оборони та питанням відкритості й підзвітності, про що зокрема говорили й на міжнародній конференції в Лугано.
Виходячи з вищевикладеного, держава повинна невідкладно відновити:
Підписанти заяви: