Початок повномасштабного вторгнення звісно не сприяв співпраці громадського сектору з територіальними громадами в напрямку певних системних змін. Усі були зайняті зовсім іншими пріоритетними питаннями, і порядок денний в громадах сильно змінився.

«Але за деякий час почалася певна адаптація», — розповідає Ірина Гайдучик, виконавча директорка Волинського Інституту Права, регіональна координаторка Мережі UPLAN у Волинській та Рівненській областях.

Громади зрозуміли, що слід системніше й сталіше думати про свій поступовий розвиток, враховуючи те, що волинські громади — тилові, що вони прийняли чималу кількість ВПО. Власне ці люди є тим ресурсом та ідейними натхненниками, яких також можна й треба включати і в процеси прийняття рішень, і в процеси розвитку територіальних громад.

Експертка зазначає: «Власне тоді нам вдалося поспівпрацювати з великою кількістю волинських громад, шукати точки дотику, точки співдії між жителями, ВПО, місцевою владою».

Так нещодавні заходи й завдання Волинського Інституту Права були спрямовані на дві громади Ковельського району — Голобську й Люблинецьку. Основним завданням було створення певного спільного майданчика для того, щоб і ВПО, і жителі громад, і влада навчилися слухати й чути один одного, дослухатися до ідей, бачити ці точки дотику й генерувати певні ідеї.

Як показали практика й результати — це те, з чим варто працювати в громадах. За словами пані Ірини, ВПО, активісти радо йдуть на контакт, влада на сьогодні відкрита до того, щоб прислухатися, чути, включати людей у процеси прийняття рішень.

«Зрозуміло, що є ще чимало перепон на цьому шляху, і є напевно ті загрози й виклики, з якими ми стикнулися в процесі повномасштабного вторгнення, але це зовсім не заважає розвивати громади й створювати такі спільні майданчики владно-громадської комунікації й взаємодії», — наголошує вона.

Як громадський сектор може впливати безпосередньо на громади, на владу?

Форми можуть бути різними. Одним із прикладів експертка називає створення сільського комітету в селі Мельники Шацької громади, який саме в цій громаді став дієвим, ефективним інструментом.

Якщо говорити про молодь — це можуть бути молодіжні ради, які зараз дуже активно розвиваються в територіальних громадах.

«Але, знову ж таки, всі ці форми потрібно переформатовувати через те, що в нас є нові цільові групи — це ВПО. І їх потрібно також включати в ці процеси, форми, інструменти, долучати з їхніми ідеями й включати в ті самі молодіжні ради, громадські ради, якщо вони створюються», — уточнює Ірина Гайдучик.

Зараз на Волині активно створюються громадські організації з числа ВПО. Люди розуміють, що їхня самоорганізація, їхній внесок у захист прав та інтересів як на державному, так і на локальному рівні необхідний, і люди не чекають, а об’єднуються.

Є багато прикладів, коли створюються ради волонтерів, ради ВПО тощо.

Тобто, за словами експертки, немає сталих форм для кожної громади. Є громади, їхні особливості, й кожна громада має шукати свої підходи для того, щоб люди відчували свою користь і відповідальність.

Більше коментарів дивіться в сюжеті ГІТ: Громадське інтерактивне телебачення.