Незважаючи на спекотний липневий місяць, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування Рівненської й Волинської областей продовжують впроваджувати стратегічні рішення та шукати точки співпраці між громадським сектором, владою, бізнесом і переміщеними особами.

Відтак, Волинь і надалі активно впроваджує рішення з цифровізації послуг. Крім відкриття ЦНАП реалізується й комплексне рішення з вивчення Індексу цифрової трансформації громад, що, на думку представників влади, дасть користь мешканцям громади, владі, бізнесу, органам місцевого самоврядування, інвесторам та донорам, суб’єктам медіа, громадським об’єднанням тощо.

Рівненська область напрацьовує Паспорт готовності громади до подолання наслідків війни, який має стати частиною стратегії територіальних громад.

Активно і громадський сектор, і влада в різних форматах говорять про процеси відновлення, напрацьовують завдання для владно-громадської співпраці в цих процесах, а також планують наступні стратегічні кроки взаємодії.

Про це, і не лише, ви можете прочитати в дайджесті новин, що підготовлений на основі основних подій Волинської та Рівненської областей.

Обласна влада та місцеве самоврядування

• Волинь — один із лідерів у сфері цифровізації країни

Нині на Волині успішно функціонують 44 ЦНАП, працівники яких лише за 2022 рік надали понад 645 тис. послуг. Серед планів на майбутнє: відкриття ще 10 ЦНАП у громадах, де його немає, встановлення обладнання паспортних послуг у філії Луцького ЦНАП, долучення до проєкту «Я-Ветеран» та багато іншого та корисного для людей.

• Волинські громади долучаються до проєкту Мінцифри «Індекс цифрової трансформації громад України»

Цифровий Індекс — це сукупність показників ефективності / успішності громади в тій чи іншій сфері. Є розширений та базовий індекси, які вираховуються через заповнення підгруп інформації. За результатами оцінювання буде визначено рівень цифрової зрілості громади — від стартового до трансформаційного.

Для чого та кому буде корисною інформація з Індексу? Першочергово самим мешканцям громади, владі, бізнесу, органам місцевого самоврядування, інвесторам та донорам, суб’єктам медіа, громадським об’єднанням тощо. Аналіз і систематичне вдосконалення цих показників дозволить збільшити продуктивність та ефективність бізнесу в регіоні.

• На Рівненщині працюють над розробкою «Паспорту готовності громади до подолання наслідків війни»

Такий документ має бути розроблений в кожній громаді області. Це своєрідна «база даних», яка містить упорядковану інформацію щодо потерпілих від війни, а саме: ветеранів, учасників військових дій, їхніх сімей, родин загиблих, померлих, тих, хто перебуває в полоні, зниклих безвісти, вимушено переміщених осіб.

Крім того, «Паспорт готовності громади» має стати частиною стратегій розвитку ТГ, щоб під час планування місцевих бюджетів були максимально враховані потреби згаданих категорій населення.

• Відомо, над чим працюватиме Агенція регіонального розвитку до кінця року

Під час засідання Наглядової ради Агенції регіонального розвитку заслухали звіт про діяльність, а також внесли пропозиції щодо внесення змін плану роботи на 2023 рік.

Відтак, визначено, що до кінця року Агенція працюватиме над організацією та участю в міжнародних виставках та торгових місіях. А також продовжить роботу з представниками бізнесу та територіальними громадами, для яких організовують форуми й тренінги. В цьому році також має стартувати проєкт «Школа експортера», який буде розвивати експортний потенціал Рівненської області.

• Відбулося чергове засідання Ради громад при голові Рівненської обласної ради

Рада громад при голові Рівненської обласної ради проводить свої засідання не рідше, аніж раз на місяць. Під час таких зустрічей голови територіальних громад області мають можливість отримати корисну інформацію від керівників обласної ради, облдержадміністрації, профільних департаментів ОДА, міжнародних організацій щодо отримання грантів для розвитку своїх територій. Тут також надають роз’яснення про законодавчі новації та галузеві реформи. Тобто Рада громад є комунікаційним майданчиком, де голови ТГ мають можливість почути вичерпну інформацію на актуальні теми та питання безпосередньо від фахівців.

• У молодіжних центрах Рівненщини створюють безбар’єрний простір

В управлінні у справах молоді та спорту Рівненської ОДА проводять збір та аналіз інформації щодо доступності приміщень молодіжних центрів, просторів і хабів для всіх категорій населення. Такий аналіз в області здійснюється на виконання плану заходів щодо створення безбар’єрного простору в Рівненській області на 2023-2024 роки.

• Старости — це лідери на місцях, які мають згуртувати громаду і дбати про її добробут

Про ефективну взаємодію з громадою та надання якісних публічних послуг у старостинських округах говорили учасники дводенного семінару-тренінгу.

Старости — це перші помічники голів громад, які перебувають у найтісніший взаємодії з їхніми жителями. Організовуючи такі навчання, обласна рада має на меті допомогти старостам стати справжніми лідерами на місцях, швидко реагувати на кризові ситуації, відстоювати інтереси жителів своїх округів на рівні ТГ, згуртовувати громаду та будувати ефективний діалог між населенням та місцевою владою.

• На Рівненщини створять середовище для сталого місцевого економічного розвитку

Острозька та Корецька територіальні громади Рівненської області отримають спеціалізовану допомогу та експертну підтримку в розробці типових положень, регуляторних актів та супровідних документів, а також в організації проведення публічних обговорень та в оцінці результативності.

Громадські події

• У Луцьку стартував бізнес-форум «Жіноче лідерство в часи викликів. Волинь»

Близько сотні жінок-лідерок із різних сфер діяльності зібралися аби поділитися досвідом, розповісти про нові проєкти та ініціативи. Впродовж заходу активно обговорювали роль жінки у відновленні економіки країни; грантові можливості та інструменти підтримки підприємництва; соціальну відповідальність українського бізнесу в контексті відбудови.

• У Боратині відбулася нетворкінгова зустріч «Нові обличчя громади: пошук шляхів та рішень до спільного успіху»

Представники громадськості, внутрішньо переміщених осіб, бізнесу, громадських організацій та місцевого самоврядування обговорювали існуючі проблеми та виклики у взаємодії між вимушено переміщеними особами, роботодавцями, місцевою владою та мешканцями, напрацьовували ідеї щодо подолання цих викликів, обмінювалися своїм досвідом. У ході спільної роботи учасники розробили план заходів щодо інтеграції ВПО в бізнес-середовище громади, взаємного підсилення економічної спроможності, налагодження діалогу між новими мешканцями громади з місцевою владою.

• У Луцьку разом зустрілися представники інститутів громадянського суспільства та влади, щоб шукати шляхи майбутнього відновлення

На одному майданчику вдалося зібрати десятки представників органів місцевого самоврядування, проактивних громадських організацій та внутрішньо переміщених осіб, щоб не лише обговорити, а й напрацювати конкретні проєкти для своїх громад, які можуть дати результати вже в короткостроковій перспективі.

• Самоорганізована громада: що таке ОСН і як вони працюють на Волині?

Вирішувати проблеми населеного пункту можна не лише на рівні територіальної громади чи держави, а й у невеликому об’єднанні мешканців. Для цього активні громадяни, які прагнуть змін, створюють органи самоорганізації населення. Це може бути об’єднання села чи навіть однієї вулиці. При чому учасники ОСН працюють на добровільних засадах. Приклад роботи сільського комітету «Мельники», який створено в Шацькій селищній територіальній громаді.

• Як депутати Рівнеради працювали у 2022 році: результати оцінювання

Жоден із депутатів Рівненської міської ради не отримав відмінну оцінку за свою роботу протягом другого року повноважень, але третина депутатського корпусу попрацювала «на четвірку». Такими є результати персонального оцінювання місцевих обранців за період з 1 січня до 31 грудня 2022 року, яке здійснила Громадянська мережа ОПОРА у Рівненській області.

• Громади Рівненщини поповнилися новими менторами змін ОПОРИ

У Школі майбутні ментори дізнавалися про те, як працюють органи місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, які інструменти допомагають владі та мешканцям ефективно взаємодіяти та вести діалог для якісних змін. Саме це, помножене на щире прагнення й креатив — ключ до адвокації своїх ідей у громадах.

Матеріал підготувала Ірина Гайдучик,
виконавча директорка «Волинського Інституту Права»,
регіональна координаторка Мережі UPLAN у Волинській та Рівненській областях