29 жовтня 2023 року мали відбутися чергові вибори народних депутатів України, проте війна змінила все. Указом Президента 24 лютого 2022 року введено правовий режим воєнного стану, в умовах якого проведення демократичних, легітимних виборів відповідно до міжнародних стандартів неможливо. 

У частині четвертій статті 83 Конституції України чітко закріплено, що в разі закінчення строку повноважень Верховної Ради під час дії воєнного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВРУ, яка обирається після скасування воєнного стану. Про це учасникам Молодіжного аналітичного форуму «Молодь у майбутньому України» розповіла Ольга Івасюк, експертка Центру політико-правових реформ.

Безвідносно до часу тривалості воєнного стану в Україні Парламент поточного скликання вправі й повинен здійснювати всі повноваження, передбачені Конституцією України, проте є певні винятки. Верховна Рада в жодному разі не може призначати вибори Президента або позачергові вибори депутатів ВР АРК, якби вони були, чергові та позачергові вибори до органів місцевого самоврядування, а також проводити всеукраїнський референдум та вносити зміни до Конституції України, що є основним запобіжником під час воєнного стану для неузурпації влади, збереження демократичного устрою та істинно правової держави.

Як працює Парламент під час війни?

Попри складні умови, Парламент функціонує та змінюється під запит суспільства. Більшість рішень ухвалюється політичним консенсусом. Розуміючи виклики, перед якими стоїть держава, парламентарі відкладають свої певні політичні переконання чи розбіжності та ухвалюють рішення спільно, ставлячи на перше місце інтереси України та її народу.

Парламентські законодавчі процедури наразі дещо спрощені, але дотримані основні їхні етапи. Це своєю чергою сприяє швидкому ухваленню рішень, проте Ольга Івасюк висловила сподівання, що Парламент наступного скликання не буде вдаватися до такої практики, оскільки для цього не буде передумов.

Одним із чутливих питань у роботі нинішнього Парламенту є зниження рівня прозорості й відкритості роботи. Рівень небезпеки, який існував у перші місяці повномасштабного вторгнення, став причиною обмеження відкритості роботи Парламенту задля безпеки народних депутатів та працівників апарату ВРУ. Однак за сьогоднішніх умов такі обмеження не є виправданими, на що звертають увагу і представники громадськості, і міжнародні партнери. Інституції мають зберігати свою демократичність, відкритість і підзвітність Українському народу.

Також були випадки делегування Верховної Ради України своїх повноважень іншим органам влади. Такі порушення були поодинокими, однак є негативною тенденцією, оскільки повноваження Парламенту закріплені у статті 85 Конституції України, є вичерпними й не можуть бути жодним чином розширені або обмежені.

Які виклики проведення перших післявоєнних виборів?

Як зазначила Юлія Кириченко, членкиня правління Центру політико-правових реформ, ідеальних післявоєнних виборів не буде. Головне завдання — провести післявоєнні вибори з найменшою кількістю недоліків, наскільки це можливо, та отримати результати, яким будуть довіряти українське суспільство та західні партнери. Робота над цим має здійснюватися вже зараз. 

Один з основних викликів — актуалізація даних Державного реєстру виборців, який не оновлюється з 24 лютого 2022 року.

На сьогодні в Україні нараховується понад 4,9 млн внутрішньо переміщених осіб (з них 1 млн дітей, які не є виборцями). Вибіркові перевірки їхнього фактичного місця проживання свідчать, що понад 70 % ВПО за ним не знаходяться, тож невідомо, де вони будуть голосувати й скільки треба додаткових виборчих дільниць. Також має місце руйнування виборчої інфраструктури, відновлення якої потребуватиме часу та коштів.

Мільйони українських виборців були вимушені виїхати за кордон і частина з них залишиться там після закінчення повномасштабної війни. Раніше виборці за кордоном голосували в закордонних дипломатичних установах, проте навіть тоді закордонні виборчі дільниці не були спроможні забезпечити голосування великій кількості громадян. 

Поміркувати над тим, яким чином можуть бути подолані критичні виклики, що стоять перед проведенням післявоєнних виборів, пані Юлія запропонувала учасникам Молодіжного форуму.

Що пропонують представники активної молоді?

На їхню думку, актуалізацію даних Державного реєстру виборців варто забезпечити в диджитал-форматі, адже це значно спростить процедуру. Як варіант, це можна зробити за допомогою застосунку Дія. Більшість з учасників одностайно висловилась, що розпочати процес актуалізації даних Державного реєстру виборців треба негайно.

Молодь вважає, що будуть необхідні зміни до Виборчого Кодексу щодо меж виборчих округів: можливо деякі області доведеться об’єднати в один округ, а в тих, де буде зафіксовано значну концентрацію населення — навпаки створити декілька.

Пролунала думка, що провести голосування за один день буде неможливо, зокрема через питання безпеки, тому можливо голосування на післявоєнних виборах має тривати принаймні декілька днів. Зважаючи на те, що для цього знадобиться втричі більше коштів, організація демократичних виборів потребуватиме залучення фінансової підтримки закордонних партнерів.

Враховуючи питання безпеки, одна з пропозицій стосувалася розташування виборчих комісій безпосередньо в укриттях. Не меншої уваги потребуватимуть і питання забезпечення інклюзивності та доступності виборчих дільниць.

Оскільки дипломатичні установи будуть фізично не здатні забезпечити голосування всіх українців за кордоном, які мають право голосу, то, на думку молоді, необхідно домовитися про можливість відкриття додаткових виборчих дільниць у закладах освіти, адміністративних будівлях тощо. Також варто мотивувати українську діаспору бути більш залученою в політичний процес, одним із варіантів може стати забезпечення її представництва в парламенті, адже така практика існує і в інших країнах

Частина учасників Молодіжного форуму висловилася за проведення електронного голосування на післявоєнних виборах, першочергово через питання безпеки та інклюзії. Як прототип вони запропонували взяти кейс Естонії. За їхніми словами, цей варіант також потребуватиме фінансової допомоги західних країн і належної комунікації уряду з українськими громадянами. Для надання консультаційної допомоги людям, які не володіють цифровими навичками, можна буде організувати Центри підтримки. 

Своєю чергою експерти ЦППР висловили застереження, що голосування в електронному форматі не забезпечить принцип таємності голосування, що може підірвати довіру виборців до результатів виборів. Зважаючи на це, учасники заходу відмітили: якщо держава намагатиметься реалізувати саме такий спосіб голосування — його надійність, безпечність разом із дотриманням усіх принципів виборчого права мають бути безумовними.

Наразі експерти Центру політико-правових реформ, Громадянської мережі ОПОРА та Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) працюють над питанням організації та проведення післявоєнних виборів. Йдеться не лише про напрацювання законодавчих змін, але й адвокатування їх суспільству та владі. Робота реалізується в межах проєкту IFES «Сприяння демократичним виборам і референдуму у післявоєнний період через напрацювання спільної аполітичної позиції громадянського суспільства».

Матеріал підготувала
Наталя Головата,
комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN