Новий Закон «Про адміністративну процедуру» (ЗАП) розширив можливості громадських організацій як представників суспільних інтересів та надав їм більше дієвих інструментів для конструктивної взаємодії з органами влади.

Про це йшлося під час інформаційної сесії для громадських організацій та активістів «Механізми Закону “Про адміністративну процедуру” для балансу суспільних, інших публічних і приватних інтересів». Ключові моменти з виступів спікерів зібрав портал «Реформа державного управління».

Зокрема Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт EU4PAR, розповів про нові можливості для неурядових організацій та громадських активістів, які відкриває ЗАП, адже одним з основоположних принципів ЗАП є забезпечення балансу між суспільними, іншими публічними й приватними інтересами.

Він зауважив, що Закон «Про адміністративну процедуру» — це не просто формальна вимога євроінтеграції. Його головне призначення — забезпечувати й захищати права, свободи та законні інтереси громадян.

Тому передусім необхідно застосовувати норми ЗАП у тих умовах, де є ризики негативного рішення про особу й потрібно забезпечити з нею взаємодію. Адже право на належне врядування означає, що кожен громадянин має право на неупереджений, справедливий розгляд його справи. А це своєю чергою передбачає: 

• право особи на участь (бути вислуханою, подати докази) у разі ризику прийняття негативного рішення;
• обов’язки органу мотивувати свої негативні рішення й зазначити порядок оскарження. 

Віктор Тимощук звернув увагу й на сфери, яких не стосується дія ЗАП:

• Прийняття нормативно-правових актів.
• Пропозиції, рекомендації громадян (зауваження, петиції).
• Кримінальне провадження.
• Відносини всередині публічної служби.
• Референдуми, вибори.
• Оскарження процедур публічних закупівель.
• Національна безпеку та оборона, громадянство, притулок, державні нагороди, помилування.

Експерт акцентував на ключовій відмінності ЗАП від Закону «Про звернення громадян»: критерієм розмежування є суб’єктивне публічне право особи, що ґрунтується на нормативному зобов’язанні держави прийняти рішення (вирішити справу цієї особи). Сюди ж відносяться й заяви, скарги та клопотання. 

Тоді як Закон «Про звернення громадян» працює з пропозиціями, рекомендаціями, зауваженнями, петиціями та загальними запитами за роз’ясненнями. 

«Якщо простими словами: коли є право вимоги та має бути прийнято конкретне рішення — це адміністративна процедура. А якщо це формат пропозиції, наприклад, я пишу в міську раду, що потрібно висаджувати більше дерев, — тут варто послуговуватися Законом “Про звернення громадян”», — зауважив Віктор Тимощук.

Також серед проблем, які має вирішити ЗАП: 

• Відсутність базових прав особи у відносинах з органами публічної адміністрації.
• Домінування відомчих інтересів у регулюванні, зокрема переважно підзаконне регулювання процедур.
• Різні підходи в різних сферах та системах органів.
• Неефективність багатьох процедур або відсутність регулювання.

Експерт зауважив, що дія ЗАП розповсюджується на діяльність адміністративних органів. Тобто ОВВ, органів влади АРК, ОМС, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при виконанні функцій публічної адміністрації.

«До прикладу, “функціональними” адміністративними органами є органи професійного самоврядування, дирекція комунальної школи при вирішенні питання про зарахування учнів, деякі державні та комунальні підприємства при виконанні функцій публічної адміністрації, ПП і ТОВ-лабораторії», — додав Віктор Тимощук. 

Нагадаємо, що більше корисних пам’яток, які допоможуть краще розбиратися в нормах ЗАП, можна знайти на сайті https://adminprocedure.org.ua/. Онлайн-курс про загальну адміністративну процедуру доступний для проходження на платформі Зрозуміло. Також можна долучитися до професійної спільноти в соціальних мережах.