
24 серпня Президент України підписав Закон про ратифікацію Римського статуту та поправок до нього.
Римський статут — це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд (МКС). Юрисдикція МКС поширюється на такі міжнародні злочини, як геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини, злочин агресії.
Ратифікація Римського статуту дозволить Україні отримати більше інструментів для притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності.
Разом із тим це важливий крок на шляху до європейської інтеграції, адже Україна взяла на себе таке зобов’язання в низці міжнародних договорів, зокрема, в Угоді про асоціацію з ЄС (2014), а також у домовленостях із різними державами-союзницями в питаннях військової допомоги.
Україна підписала Римський статут ще у 2000 році, і хоча його ратифікація затягнулася — визнала юрисдикцію МКС щодо подій 2013-2014 років та збройної агресії Росії на сході України, яка розпочалась у 2014 році.
У 2022 році прокурор МКС розпочав розслідування міжнародних злочинів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на підставі звернення держав-учасниць Римського статуту. Від березня 2023 року МКС видав 6 ордерів на арешт російських воєнних злочинців, які мають постати перед судом.
Що змінить ратифікація?
Україна стане повноправним членом МКС, що дозволить зокрема:
Участь України в МКС спростить доступ українцям до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих та підвищить шанси на отримання компенсацій для потерпілих від російських злочинів саме через механізми МКС. Разом із тим, вона сприятиме запобіганню й стримуванню вчинення особливо тяжких злочинів у майбутньому.
Україна ратифікувала Римський статут із заявою про те, що впродовж 7 років МКС не матиме юрисдикції щодо воєнних злочинів, вчинених громадянами України. Це означає, що в цей період Україна буде самостійно здійснювати юрисдикцію щодо своїх громадян за такі злочини та не передавати їх до МКС.
Однак визнання юрисдикції в минулому стосовно території України та збройного конфлікту уже дозволяє МКС здійснювати переслідування українських громадян, хоча це є предметом дискусій серед юристів-міжнародників.
У будь-якому випадку МКС діє за принципом комплементарності (доповнюваності) — якщо держава самостійно розслідує воєнні злочини, вчинені своїми громадянами, то це питання не належить до завдань МКС, адже він створений для переслідування військово-політичного командування та за умови зволікання з кримінальним переслідуванням з боку національних держав.
Набрання чинності ратифікаційним законом щодо Римського статуту прив’язано до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього», ухвалення якого планується Парламентом на вересень.
Тож Римський статут набере чинності для України в перший день місяця, що настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання Генеральному секретарю ООН ратифікаційної грамоти. Тобто, здача цієї ратифікаційної грамоти відбудеться лише після одночасного набрання чинності ратифікаційним законом та вищезгаданим законом про внесення змін до КК України та КПК України, а деякі поправки до нього — через рік після цього. Коли саме це відбудеться наразі невідомо, проте, зважаючи на повну політичну підтримку цього питання сьогодні, відбудеться це найближчими місяцями.