Закон України «Про адміністративну процедуру» (далі — ЗАП), який набув чинності 15 грудня 2023 року, встановлює загальні стандарти відносин між публічною адміністрацією та фізичними і юридичними особами, наближаючи правове регулювання в цій сфері до європейських стандартів.

Чому важливо поширити правила адміністративної процедури на відносини Національної поліції з громадянами — розповіли учасники експертної онлайн-дискусії «Національна поліція та адміністративна процедура: чи будуть знайдені точки дотику?» 2 жовтня.

Як зазначила Ірина Бойко, доцентка кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, експертка Мережі UPLAN, коли ЗАП розроблявся, Нацполіція та МВС були позитивно до нього налаштовані, але після набуття чинності сказали Закону гучне «Ні», обґрунтовуючи тим, що діють у сфері національної безпеки, а на це стандарти відносин особи з владою не поширюються.

В умовах дії воєнного стану поліція може бути залучена до виконання завдань, пов’язаних із національною безпекою, пояснює експертка. Але в цілому, забезпечуючи громадський порядок та безпеку дорожнього руху, надаючи послуги, вони вступають у відносини з громадянами, юридичними особами, і тут уже мають бути застосовані стандарти належного адміністрування.

Пані Ірина вважає, що поліція все ж таки має пристати на позицію, що стандарти належного адміністрування, які закріплені в ЗАП, мають поширюватися на їхню діяльність, і закріпити це в Законі про «Національну поліцію»: «Громадяни читають закони й знають, як має ставитися влада до них, на що вони можуть розраховувати, і теж будуть вимагати зокрема від поліції належного ставлення».

Ольга Соловйова, доцентка кафедри адміністративного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, експертка Мережі UPLAN, нагадала, що Нацполіція є одним із найпоширеніших органів, які притягають особу до адміністративної відповідальності. За її словами, ЗАП не тільки людиноцентристський, а й має певні механізми, які дозволяють адміністративним органам діяти офіційно й в силу цього реалізовувати свої повноваження.

«ЗАП — це про збалансоване рішення, прийняте з урахуванням приватного інтересу особи. Тобто під час розгляду справи про адмінправопорушення не будуть порушені права особи, буде забезпечено повне право на захист. З іншого боку, принцип офіційності та інші прояви, що містяться в цьому Законі, дозволять органам Нацполіції, МВС досягти забезпечення публічного інтересу, де буде діяти законність, де винувата особа буде покарана, а щодо невинуватої не буде винесено постанову», — наголосила експертка.

На думку Андрія Крупника, директора ГО «Одеський інститут соціальних технологій», голови експертно-наукової ради при Громадському формуванні з охорони громадського порядку «Муніципальна громадська безпека», Нацполіцію та МВС треба переконати в тому, що на їхню діяльність має поширюватися ЗАП. Для цього, по-перше, треба йти шляхом суб’єктивізації суспільства й кожного громадянина, щоб він був не тільки об’єктом впливу держави й зокрема правоохоронних органів, а й суб’єктом, який може сам захистити свої права, знаючи їх, додержуючись їх тощо. Тобто потрібно становитися сильнішими з позиції громадянського суспільства. По-друге, містком між суспільством і правоохоронними органами можуть бути громадські формування з охорони громадського порядку. По-третє, треба організувати плідну співпрацю між Нацполіцією та громадськими формуваннями, які допоможуть, зокрема, впливати на все суспільство.

На завершення заходу Ірина Бойко висловила думку, що зміни до Закону «Про Національну поліцію» мають бути внесені, щоб були розставлені крапки над «і», що стандарти належного адміністрування діють у цій сфері: «Для цього ми, як громадяни, маємо підштовхнути Нацполіцію через розголос, через вимагання належної поведінки до себе. Тоді такими спільними зусиллями ми забезпечимо, щоб Україна була правовою демократичною державою. І це буде мотивуванням і для наших Захисників та Захисниць, які, не жаліючи свої життя, борються за цілісність, незалежність і майбутнє в процвітаючій країні».

Запис трансляції експертної дискусії можна подивитися за посиланням.

Захід організовано Центром політико-правових реформ, Фондом Місцевої Демократії та Харківським пресклубом за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.