
Скандальний Закон № 4555, що обмежує незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП, збурив українську громадськість й міжнародних партнерів. Адже зобов’язання перед ними передбачали створення й функціонування в Україні незалежної антикорупційної інфраструктури. Видання «The Page» проаналізувало, як ця ситуація може вплинути на євроінтеграцію України й політичну підтримку з боку ЄС.
Ольга Піскунова, експертка з питань антикорупції Центру політико-правових реформ, підкреслює, що положення Закону № 4555 суперечать зобов’язанням України перед міжнародними партнерами, адже НАБУ й САП фактично позбавляються процесуальної автономії, що робить їхню роботу малоефективною. Нагадаймо, ці органи розслідують корупцію найвищого рівня, тому втрата їхньої незалежності створює ризики уникнення відповідальності для корумпованих високопосадовців.
«Боротьба з корупцією належить до одного з центральних треків євроінтеграції. Якщо положення Закону № 4555 не будуть скасовані, то ефективні розслідування корупції найвищого рівня зведуться майже до нуля або стануть інструментом політичної розправи над опонентами, що мало місце до Революції Гідності. У результаті це ще більше знизить довіру інвесторів та міжнародних партнерів до України та негативно вплине на інвестиційний імідж», — зазначила пані Ольга.
«Ухвалення цього закону завдає удару по євроінтеграційних прагненнях України, як на технічному рівні, так і на репутаційному. В умовах і так непростого переговорного процесу, ухвалення таких рішень ставить під сумнів прагнення України. У непублічній комунікації партнери починають сумніватися, що євроінтеграція залишається пріоритетом для влади. Руйнування консенсусу, який досягався роками складної роботи, ставить під загрозу рух України до ЄС у ті строки, які були заявлені обома сторонами», — наголосила Вікторія Мельник, координаторка напряму «Євроінтеграція» ЦППР.
Експертка нагадує, що оновлена у 2020 році методологія розширення ЄС прямо передбачає принцип зворотності, який дозволяє зупинити або навіть розвернути процес у випадку істотного відступу від демократичних цінностей і верховенства права. Тобто, це означає, що будь-які дії України, які призводять до ослаблення боротьби з корупцією (одного з пріоритетів європейських партнерів), можуть стати підставою для призупинення євроінтеграційних процесів, втрати фінансової підтримки й зрештою перспективи членства у ЄС.
«До цього моменту Україна активно співпрацювала з ЄС та державами-членами над розв’язанням складних питань, пов’язаних із відкриттям переговорних кластерів. Проте тепер ми не лише зміцнили позиції скептиків, але й поставили під загрозу досягнення консенсусу серед 26 країн-членів», — зауважила пані Вікторія й нагадала, що вікно можливостей — вкрай обмежене, і на виконання усіх завдань в України є лише близько 2,5 років, тому на цьому етапі було вкрай важливо не зруйнувати довіру.