Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Електронні петиції у Дніпрі: до чого призведе зміна правил

Лип / 20
28

Електронна петиція одна з форм участі територіальної громади у здійсненні місцевого самоврядування стала доступна мешканцям Дніпра у 2016 році.

Відповідно до Закону «Про звернення громадян», вимоги до кількості підписів на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку їхнього збору мають визначатися у статуті територіальної громади.

До внесення цих вимог у статут мають застосовуватися прикінцеві та перехідні положення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» залежно від кількості жителів відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

І тут не обійшлося без колізій.

Станом на 1 березня 2016 року населення міста Дніпро (на той час Дніпропетровськ) складало 984,9 тис. (за оцінкою Головного управління статистики у Дніпропетровській області). Для цієї чисельності жителів (від 500 тис. до 1 млн осіб) розгляд електронної петиції відбувається за умови збору не менше ніж 500 підписів протягом не більше як 3 місяців з дня її оприлюднення.

У Дніпрі своєрідно інтерпретували ці вимоги, хоча і не порушили їх. Замість внесення змін до статуту територіальної громади, який діяв у Дніпрі з 2001 року, порядок подання та розгляду електронної петиції був прописаний у Положенні та затверджений рішенням міськради. У документі кількість підписів для розгляду петиції, які необхідно було зібрати на її підтримку, встановлено не менше 900 протягом не більше 30 календарних днів.

У жовтні 2018 року нова редакція Положення про електронні петиції визначила необхідність збору не менше 1000 підписів протягом не більше 90 календарних днів.

Статут-2020: ще більше необхідних підписів

20 травня 2020 року у Дніпрі ухвалили новий статут територіальної громади. Зокрема в одному з пунктів статті 23 (про звернення до органів і посадових осіб місцевого самоврядування) визначено електронну петицію як особливу форму колективного звернення громадян та встановлено нові вимоги.

Тепер для її розгляду необхідно зібрати не менше 3000 підписів протягом не більше 90 календарних днів з дня оприлюднення.

Представники Дніпровської міськради пояснюють підтримані зміни зловживаннями електронними петиціями як доступним інструментом маніпулювання владою.

«Міські петиції стали інструментом для випрошування ремонтів у деяких школах, де більше тисячі учнів, відповідно — більше двох тисяч батьків. Будь-яка школа або будь-який великий будинок могли поза чергою та поза процедурою нормального обговорення стимулювати міськраду та виконавчі органи до виконання певних дій», — зазначав секретар міськради Олександр Санжара.

Але затвердивши новий статут територіальної громади, депутати не внесли зміни до діючого Положення про електронні петиції.

За словами директора Інституту реформ та інновацій, експерта Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN Романа Сердюка, виникла правова колізія, коли є два нормативно-правові акти, в яких прописані різні норми.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності.

«У нашому випадку це статут територіальної громади. Та слід пам’ятати, що лист Мін’юсту носить рекомендаційний характер. Тож при розгляді питання у суді таке роз’яснення буде прийнято до уваги, але не обов’язково застосовано», — зауважив експерт.

Трішки статистики

Наразі на платформі єдиної системи місцевих петицій E-DEM дніпряни опублікували 1200 звернень, з них 59 перебувають на голосуванні. Проте лише 88 (7,3% від загальної кількості) отримали відповіді міськради.

За словами регіональної координаторки Мережі UPLAN Анни Колохіної, ця форма громадської участі не дуже поширена серед мешканців Дніпра. Попри заклики у соцмережах та ЗМІ до голосування, замало людей беруть у цьому участь.

«Досить невелика кількість петицій отримує необхідну кількість голосів, а кількість звернень, у відповідь на які відбулися зміни, взагалі мізерна 5 петицій за 4 роки. Збільшення втричі порогової кількості підписів негативно позначиться на активності у використанні цього онлайн-інструменту», — зазначила вона.

Встановивши квоту у 3 тисячі підписів, Дніпро увійшов до трійки міст-«лідерів» за цим показником. У Києві поріг кількості підписів, необхідних для розгляду петиції, складає 10 тисяч, у Харкові — 5 тисяч. Для порівняння в Одесі — 1 тисяча, у Запоріжжі — 750, у Львові — 500.

«3000 підписів — це вже занадто!» Електронна петиція з такою назвою оприлюднена 9 липня. Її авторка окрім зниження порогової кількості пропонує провести тестування платформи збору підписів через скарги дніпрян на певні складнощі при голосуванні.

Наталя Головата,
комунікаційна менеджерка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Дніпропетровській області

Версія для друку

коментарі