Відновлення та розвиток України неможливі без участі молоді, адже вона була й буде активним рушієм змін, стратегічним ресурсом та інтелектуальним потенціалом країни. Саме молодь формуватиме порядок денний, а для цього їй потрібно мати розуміння своїх можливостей та інструментів.

Як молоді долучитися до процесів державотворення? Власний досвід і думки щодо цього питання озвучили спікери Молодіжного аналітичного форуму «Молодь у майбутньому України». Ділимося ключовими тезами.

Андрій Панасюк, радник голови Львівської обласної військової адміністрації з питань молодіжної політики, виконавчий директор Західного РЦ Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими:

З 2019 року відбулися зміни у сфері залучення молоді до державних процесів. Сьогодні серед народних депутатів багато молодих людей у віці до 35 років. Дуже багато помічників народних депутатів також є представниками молоді — студентами, випускниками, — які корисно та якісно їм допомагають.

У 2021 році був ухвалений новий Закон «Про основні засади молодіжної політики», який поклав шлях до розвитку молодіжних консультативно-дорадчих органів. Їх почали створювати при громадах, обласних державних адміністраціях, міністерствах. Цей процес тільки розпочався й набирає обертів навіть попри війну.

Я став радником голови Львівської облдержадміністрації з питань молодіжної політики за пів року до початку повномасштабного вторгнення, тоді в області були одиниці молодіжних рад. Багато голів громад не розуміли, навіщо їм залучати молодь до ухвалення рішень, навіщо потрібні радники з молодіжних питань тощо. Проте поступово ми цей процес налагодили й сьогодні на Львівщині вже утворено 30 молодіжних рад. Я вважаю, що це дуже хороший результат, молодь активно долучається до формування та реалізації молодіжної політики на місцевому рівні, вчиться на цьому, згодом розв’язуватиме глобальніші питання.

Денис Ганжа, голова та засновник ГО «Платформа публічної дипломатії», співголова Молодіжної ради при МЗС України, член Ради з молодіжних питань при Президентові України, молодіжний делегат України до ООН 2021-2023:

Є новий закон про молодіжну політику, який насправді написаний за найкращими практиками з усього світу, є якісна Національна молодіжна стратегія до 2030 року, утворюються молодіжні ради, відкриваються молодіжні центри.

Чого наразі немає — сильного молодіжного громадянського суспільства. Значна частина молодіжних організацій — це просто лідерські проєкти, які рідко переживають свого першого лідера.

Моя пропозиція — треба формувати якісне громадянське суспільство саме з боку молоді, яке зможе мати реальний вплив на владу. І подумати про те, як знайти механізм долучення більшої кількості молоді до роботи на державних посадах, зважаючи на низький рівень зарплат, який держава може запропонувати сьогодні молодій людині на стажуванні.

Ерік Кучеренко, радник з міжнародних питань народного депутата України та делегації ВРУ в Міжпарламентському союзі, навчається на магістерській програмі з урядування в Оксфордському університеті, стажувався в Європейському парламенті та Парламенті Канади:

Багато залежить від самої молоді, від того, як вона самоорганізовується, як просуває свої інтереси.

Молодь не завжди чують, це правда. Ми живемо далеко не в ідеальному світі й дуже часто наші ідеї можуть просто не знайти аудиторію серед умовно органів державної влади. Але є деякі речі, які можна зробити для покращення своїх шансів.

До Президента не варто одразу йти зі своїми проблемами, однак з народними депутатами в цілому можна комунікувати. Можна працювати також із командами народних депутатів, зокрема з їхніми помічниками.

Своє перше стажування у Верховній Раді я розпочав у 2020 році. Я нікого не знав з народних депутатів, просто написав на офіційну пошту декількох з них. Хоч і не одразу, але на третій раз мені відповіли й ми почали працювати. 

Головне — чітко розуміти свою ідею, приходити не з проблемою, а з рішенням, намагатися максимально коротко та лаконічно пояснити, що треба зробити для розв’язання проблеми.

Ваша пропозиція має звучати ясно та зрозуміло, і не тільки розглядати проблему з точки зору молоді, але й в цілому інтересів влади, щоб це рішення було прийнятним для людини, яка має його ухвалити. Якщо це все враховано, ви значно збільшите шанси на отримання фідбеку й позитивний результат.

Матеріал підготувала
Наталя Головата,
комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN