Під час передвиборчих кампаній з’являються «сумнівні» соціологічні дослідження, а деякі ЗМІ у пошуках «лайків» і переглядів поширюють ці дані.
Днями Український соціологічний портал представляв рейтинг компаній, які найбільш точно визначили результати першого туру виборів.
«Перше місце у цьому рейтингу посів консорціум громадських організацій Фонд «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва та КМІС. Але поруч з цими загальновідомими компаніями, які вже неодноразово доводили свою професійність, у рейтингу з’явилися такі, які ми в соціології називаємо «роги і копита», і це було дуже прикро», – зазначає регіональний координатор Мережі UPLAN, голова Дніпровського центру соціальних досліджень Анна Колохіна.
Маємо усвідомлювати: поруч з соціологами, які реально працюють та роблять це з відповідним фаховим рівнем, що підтверджується у подальшому результатами виборів, існують такі маніпулятивні технології, як фейкові дослідження.
Експертка впевнена, що ця технологія ще буде використовуватися під час парламентської виборчої кампанії.
Насамперед, слід ретельно перевіряти джерела інформації. Адже у законодавстві чітко визначено: коли публікуються результати соціологічного дослідження, обов’язково має бути вказано, хто і коли його проводив, кількість респондентів, метод опитування, можлива статистична похибка, замовник дослідження.
По-друге — обираючи, не варто орієнтуватися тільки на результати соціологічних опитувань. Важливо розуміти, що вони можуть бути певною маніпуляцією. Вибір людини має бути усвідомленим, раціональним.
«Українці — дуже емоційна нація. Ми емоційно реагуємо на безліч інформаційних приводів, але якщо йдеться про президентські вибори, потрібно чітко усвідомлювати сферу компетенції Президента України. А для цього — подивитися ще раз Конституцію України», — радить Анна Колохіна.
Відбувається поступовий перехід від формату ток-шоу до фахової експертної дискусії.
«Якщо ЗМІ звернуть увагу на напрацювання аналітичних центрів, на їхнє бачення подальшого розвитку України, то і громадян це буде спонукати прислухатися та вмикати не тільки емоції, а ще й мізки. Вони у нас є», — зазначає експертка.
Попереду парламентська кампанія, тож потрібно не тільки слідкувати за яскравими виступами, заявами, акціями, яких буде багато. Важливо приділити час і ознайомитися з передвиборчими програмами всіх політичних партій, або з тими аналітичними витягами, які зараз продукують аналітичні центри.
Сьогодні, коли у публічному доступі знаходиться велика кількість інформації, пересічним громадянам важко зорієнтуватися, проаналізувати, зробити висновки і прийняти обдумані рішення. І в цьому питанні критично важлива інформаційно-роз’яснювальна діяльність аналітичних центрів.
За останні п’ять років вони напрацювали багато продуктів, якими слід активно ділитися із суспільством. Зараз аналітичні центри можуть як надавати відповіді на суспільні запити, так і самотужки формувати питання порядку денного і пропонувати їх владі.
Позитивний крок — активізація консультаційно-дорадчої діяльності з боку експертів Реанімаційного пакету реформ та Виборчої ради UA. Українському суспільству не вистачає інтенсивного фахового обговорення реформ. Водночас радує те, що зараз суспільство більше готове до такої дискусії, ніж п’ять років тому. Втім потрібно шукати прийнятні формати для цих обговорень.
«Цьогорічна президентська кампанія показала, що альтернатива «телевізору» вже існує. Інтернет-ресурси та соціальні мережі можуть стати як потенційними каналами впливу на суспільство, так і майданчиками для налагодження якісної комунікації між громадянами, експертами та чиновниками», — підсумовує Анна Колохіна.
Спеціально для UPLAN
підготувала Наталія Головата
Ілюстрація: https://science.sciencemag.org/