Активізувати створення у Дніпрі органів самоорганізації населення (ОСНів), посилити їхню роль у місцевому самоврядуванні, виділити фінансування їхньої діяльності з міського бюджету, — на вирішення цих питань був спрямований проект «СамоОрг-Дніпро».
Про те, як виникла ідея проекту та чого вдалося досягти, спеціально для нашого порталу розповів директор ГО «Інститут реформ та інновацій», експерт Мережі UPLAN Роман Сердюк.
— По-перше, в деяких містах України вже давно діють ОСНи. Вінниця, Луцьк, Одеса успішно розвиваються та виглядають об’єктивно краще, ніж Дніпро.
По-друге, ідея ліквідації районних у місті Дніпрі рад виникла ще у 2015 році. Але на заміну райрадам має прийти інший орган, бо якщо міська рада буде займатися кожним люком, деревом та лавкою, у неї не залишиться часу на стратегічні питання.
Тож ми запропонували такий механізм, коли місто поділяється на мікрорайони, створюються мікрорайонні комітети, їм надається бюджет, у рамках якого вони роблять те, що вважають за потрібне: ремонтують тротуари, фарбують лавочки, висаджують дерева та інше. А міськрада в цей час замість вирішення дрібних проблем займається глобальними, масштабними проектами.
— Наші експерти займалися розробкою та адвокатуванням проектів нормативних актів міської ради стосовно посилення спроможності ОСНів.
У результаті ми домоглися від Дніпровської міськради прийняти рішення, згідно з яким повноваження зі створення ОСНів перейшли від районних рад до міської. Це було важливо, тому що той, хто дає дозвіл на створення ОСНів, має право їх фінансувати. У нас у районних рад бюджету немає, основна його частина сконцентрована в міській раді, відповідно для збільшення фінансування потрібно було, щоб міська рада мала право створювати ОСНи.
Для прийняття цього рішення було проведено велику адвокаційну кампанію, яка включала консультації з депутатами міськради, представниками міської влади. Значним поштовхом стала актуалізація нами цього питання у засобах масової інформації.
Ще одне прийняте рішення закріплює порядок утворення ОСНів та їх взаємодії з міськрадою.
На жаль, не було розроблено Програму фінансування ОСНів. З цього приводу у нас виникла серйозна дискусія з міськрадою. Ми вважаємо, що діяльність ОСНів повинна на 100% фінансуватися з бюджету, оскільки це гроші платників податків, які живуть у тому ж ОСНі. Натомість міськрада говорить про те, що має бути співфінансування, коли частково сплачують жителі, а частково фінансується з бюджету. Наразі ця дискусія триває.
— У рамках проекту «СамоОрг-Дніпро» ми провели курс з двох тренінгів для ініціативних груп зі створення ОСНів. На першому ми розповідали, як влаштовано місцеве самоврядування, хто за що відповідає, хто на якій посаді перебуває, у кого які повноваження, хто які завдання вирішує в місті і де в цій системі ОСНи. На другому тренінгу ми розповідали про порядок створення ОСНів, а саме: як збираються загальні збори, як збирається конференція, як складаються протоколи та інші практичні аспекти.
Наш тренінг пройшло більше 40 осіб. Якщо половина з них візьметься за створення мікрорайонних комітетів, то вони покриють третину міста, оскільки, згідно з проведеними розрахунками, Дніпро можна поділити приблизно на 60 мікрорайонів. Загалом ми планували навчити створювати ОСНи 60 осіб, тож майже на 70% свою задачу виконали. Тепер вони не тільки зможуть створити свій мікрорайонний комітет, а й розповісти іншим про те, як це робиться.
— Незважаючи на завершення реалізації проекту «СамоОрг-Дніпро», продовжуємо надавати індивідуальні консультації зацікавленим у створенні ОСНів, ділимося з ними друкованими методичними матеріалами. Ми надаємо практичні поради як тим, хто пройшов навчання на наших тренінгах, так і новим ініціаторам створення ОСНів.
Додатково: Проект «СамоОрг-Дніпро» був реалізований ГО «Інститут реформ та інновацій» у рамках проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади» за фінансової підтримки Європейської Комісії.
Матеріал підготувала
Наталя Головата