Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

«Карантинний бунт» мерів: низи вже не терплять, а верхи не можуть

Тра / 20
20

Терпець мерів урвався на 50-му дні карантину. Всупереч рішенню Кабміну деякі міськради ухвалили рішення про його послаблення. Першим підкинув дров до карантинного вогнища міський голова Черкас, згодом до нього приєдналися міські голови Мукачева, Дніпра та Одеси. Не залишилася осторонь столиця, де ресторатори під час травневих свят влаштували ланч-мітинг під Офісом Президента.

Українці здебільшого схвально поставилися до таких ініціатив, бо втомилися чекати на 11 травня й вирішили скасувати карантин самотужки: в містах різко зросла активність громадян, які ігнорують вимогу дотримуватися соціальної дистанції та носити захисні маски. Натомість епідеміологічна ситуація щодо COVID-19 у країні залишається складною, отже в разі її погіршення цілком можливе повернення до жорстких обмежень.

Протягом двох місяців карантину в Україні виникли дві головні лінії протистояння:

  • мери та голови облдержадміністрацій,
  • мери проти політики Кабміну й Президента.

Що необхідно змінити для того, щоб конфлікти між місцевою та центральною владою не виникали так часто та не несли у собі загрози? Про це під час онлайн-наради говорили дніпровські експерти Мережі UPLAN.

 Попереду соціальний вибух і перезавантаження влади?

 Градус соціальної напруги у суспільстві зараз дуже високий. По суті, в умовах введеного по всій країні карантину були суттєво обмежені конституційні права громадян. Влада наче випробувала, наскільки громадяни готові поступитися своїми правами й свободами. Експерти наголошують на тому, що в умовах пандемії вкрай важливо не допустити порушення прав людини та її права на приватне життя.

Задля того, щоб мати законне право на обмеження прав громадян, центральні органи влади відповідно до ст. 65 Конституції України мали ввести надзвичайний або воєнний стан. Натомість режим надзвичайної ситуації не був введений, а був просто озвучений.

На думку Станіслава Абрамова, це чергова спроба подивитися, наскільки українці готові ще терпіти.

«Давайте посидимо на карантині й подивимося, як народ це проковтне. Чому я так кажу? У нас навіть зміна уряду відбулася у порушення встановленого Конституцією порядку, всі це розуміють. І коли чинний Президент прийшов до влади, він теж наголосив, що має бути верховенство регламенту, тобто верховенство процедури, а не верховенство права. Далі дивимося: самі ж порушують регламент, і кажуть, що регламент теж закон, а значить теж право. І кожна дія пов’язана з порушенням регламенту. Все здійснюється з порушенням процедури», — вважає експерт.

Півтора сторіччя Європа, Америка у війнах та інших конфліктах відстоювали права людини. За словами Вадима Шебанова, виникає враження, що ми всі
військовополонені в умовах, коли Женевські конвенції про захист жертв війни не підписано.

«Ми всі зараз під домашнім арештом. Якщо й захочемо, далеко не підемо, бо користуватися міським транспортом заборонено. А що робити людям, яким треба до лікарні в іншій частині міста? У когось є потреба у гемодіалізі, є онкохворі, а виходить, що окрім того, що порушили ст. 33 Конституції, яка гарантує свободу пересування, людей ще й лишили права на охорону здоров’я, бо вони не можуть потрапити до лікарні», — зауважує експерт.

На думку експертів, рішення КМУ не може вводити обмеження для органів місцевого самоврядування, бо це не надзвичайний та не воєнний стан, і воно має не імперативний, а рекомендаційний характер. Відповідно органи місцевого самоврядування паралельно з цим самі вимушено взяли на себе тягар політичної та соціальної відповідальності, зокрема за обмеження кількості осіб у транспорті та за видачу їм спецперепусток, за заборону комерційної діяльності ФОП.

За словами Анни Колохіної, саме недотримання прав, вибірковість застосування закону й соціальна несправедливість каталізують соціальний вибух навіть більше, ніж якісь економічні чи політичні чинники. Це той каталізатор, який наразі визначає всі ці настрої у суспільстві, чому й мери почали їм підігравати. Зрозуміло, що деякі конфлікти потенційно закладені у законодавстві, й оскільки вони наразі не вирішені, а ситуація критична, тож вони посилилися.

 Вибірковість контролю з боку ОДА — це корупція

 Згідно з проектом змін до Конституції у частині децентралізації, замість облдержадміністрацій будуть запроваджені префектури, які мають слідкувати за дотриманням законності тощо. Водночас і сьогодні облдержадміністрації мають наглядову функцію за правильністю актів, що видає місцеве самоврядування: якщо бачать порушення — подають до суду й вже там доводять, що місцева влада порушила якісь закони.

Послаблюючи карантин у Черкасах, місцева влада скористалася можливостями рудименту радянських часів: відповідне рішення було ухвалене на засіданні виконавчого комітету. Черкаська ОДА у намаганнях виконати свою контрольну функцію відносно органів місцевого самоврядування та скасувати це рішення подала на виконком до суду.

На думку експертів, такі дії не матимуть судової перспективи, оскільки відповідачем є колективний орган. Водночас функція контролю не має бути вибірковою.

«Ця функція не для того, щоб намагатися керувати мерами або показувати, хто головніший, а для того, щоб дотримувалися законність та Конституція. Саме задля їхнього дотримання, коли було прийнято Постанову КМУ про введення карантину, Президент мав зазначити її незаконність та наполягти на введенні у країні надзвичайного стану. А у нас функція законності як кримінальне право: застосовується тоді, коли треба застосувати; винуватий той, кого треба взяти на гачок», — вважає Роман Сердюк.

Завжди потрібен баланс. Влада складається з противаги. «А у нас виходить, що противага включається за бажанням. Хочеш, щоб я її не вмикав — приходь домовлятися. Це називається корупція», — зазначає Вадим Шебанов.

 Порятунок децентралізації у Муніципальному кодексі

 Експерти прогнозують, що ухвалення змін до Конституції у частині децентралізації не принесе бажаного результату. За цим має слідувати цілий пакет документів, бо зараз реформу децентралізації міста бачать по-своєму, а Верховна Рада по-своєму.

Обговорюючи лінію протистояння мерів та Кабміну, Роман Сердюк припустив, що обурення з боку мерів урізанням місцевих бюджетів підсилюють заплановані місцеві вибори.

«Виглядає так, що це робиться цілеспрямовано, щоб нинішні мери не могли вливати бюджет у свою перемогу на виборах. До того ж ми бачимо, що певною мірою згортається децентралізація, зокрема бюджетно-фінансова, оскільки Кабмін взяв на себе функцію регулятора й при цьому не розповів, як він буде компенсувати ці кошти, а навпаки — забрав та урізав усе, що можна», — вважає експерт.

На думку експертів, має бути чітко визначено, до яких сфер в принципі мають право втручатися органи влади та щось регулювати. І вже у цих визначених сферах держава бере на себе загальнодержавні повноваження, а решту мають віддати на місцевий рівень. Тоді проблеми будуть вирішуватися на тому рівні, на якому виникають.

Але для того, щоб центральна влада не мала можливості одного разу збільшити чи зменшити обсяг тих чи інших прав через наявність чи відсутність фінансування, розподіл державних повноважень та повноважень муніципалітету має бути закріплений Конституцією.

За словами Станіслава Абрамова, має бути чітке розмежування того, що мають право робити виключно муніципалітети, а які повноваження належать виключно уряду. Причому про додаткові функції місцевому самоврядуванню не йдеться, тільки про конкретне розмежування.

«Тоді це кореспондується якраз з моментом епідеміологічної ситуації, карантину. Якщо, припустимо, у понад 1 % населення відповідної території виявлено певне захворювання, включається протокол, який визначає, що треба робити, й це робить місцева рада. Тобто у цьому разі вона має право ввести надзвичайний стан, а якщо виявлено у понад 2 % обов’язково його вводить. Тоді працює механізм, який не потребує додаткових узгоджень», — зауважує експерт.

Якщо повноваження муніципалітетам будуть надані за залишковим принципом, це може призвести до перетворення Муніципальної варти в озброєний підрозділ, або до відібрання переданих земельних ділянок, оскільки напряму відповідна заборона не закріплена. До цього можна додати й ситуацію з поліцією: спроба надати Нацгвардії поліцейські функції викликала неабиякий галас у суспільстві. На думку Вадима Шебанова, коли у влади немає рамок, вона завжди за них вийде.

Експерти наголошують на тому, що розповсюдження COVID-19 призвело до незвичної ситуації. Однак це не перша й далеко не остання епідемія в історії людства, тому зараз треба швидко напрацьовувати відповідні рішення.

Ключове питання: які законодавчі дії необхідно зробити зараз, щоб через рік, у разі чергового спалаху іншого захворювання, країна легше входила й виходила з такої ситуації, не втрачаючи економіку та населення? Важливим завданням залишається також виключення корупційної складової.

Основним заробітком місцевих рад є частина ПДФО, акцизу, податку на землю. «Коли одночасно виключають з економічних ланцюгів усю країну, то «рубають гілку, на якій сидять». Тож якщо Кабмін рекомендує ввести карантин лише на тих територіях, де перевищено епідеміологічний поріг, а інші працюють далі — створюють свій продукт, сплачують самі собі податки, частково у державний бюджет, — це дасть можливість не померти всій економічній системі. Коли хтось ламає руку, йому ж не накладають гіпс на все тіло, а у нас виходить, що на всю країну гіпс», — говорить Вадим Шебанов.

На думку дніпровських експертів, нагальною потребою є надання дозволу міськрадам самостійно оголошувати надзвичайний стан на своїх територіях. Мають бути розроблені протоколи мобілізації, які передбачатимуть чіткі критерії визначення епідеміологічного порогу та послідовний план дій місцевих органів влади у випадку спалаху епідемії. Ці протоколи мають стати складовою Муніципального кодексу.

Також у цьому законодавчому акті мають бути чітко унормовані питання щодо діяльності Муніципальних варт. Адміністративні провадження мають бути виключно їхньою справою, кримінальні впровадження — робота Нацполіції.

Експерти резюмують: Муніципальний кодекс — це те комплексне рішення, яке дозволить «зняти» 80 % суперечностей між містами, Кабміном, Президентом та Парламентом.

Матеріал підготовлено за результатами онлайн-обговорення
дніпровських регіональних експертів Мережі UPLAN

Версія для друку

коментарі