Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Нові районні ради: торуємо шлях в невідоме

Лют / 21
11
image

Одеська районна рада — новий суб‘єкт місцевого самоврядування

Одеський район Одеської області України утворено 17 липня 2020 року в результаті проведення у країні адміністративно-територіальної реформи. Районний центр — місто Одеса, який є також адміністративним центром Одеської області. Одеський район відіграє ключову роль в соціально-економічному розвитку всього регіону.

Населення району складає 1 млн 380 тис. осіб. До його складу увійшли такі в минулому міста обласного значення — Одеса, Біляївка, Теплодар, Чорноморськ, Южне та території ліквідованих районів: Біляївського, Овідіопольського (крім Кароліно-Бугазької сільської територіальної громади Овідіопольського району, включеної в Білгород-Дністровський район), Лиманського (крім Курісовської сільської територіальної громади Лиманського району, включеної в Березівський район).

До складу району входять 22 територіальні громади, в тому числі 5 міських, 6 селищних та 11 сільських.

Перші вибори в Одеську районну раду відбулися 25 жовтня 2020 року. До складу ради обрано 64 депутата, у тому числі: «Опозиційна платформа за життя» — 18 депутатів; «Довіряй ділам» — 13; «Слуга народу» — 12; «Європейська Солідарність» — 9; «Партія Шарія» — 6; Партія «За майбутнє» — 6. Жодна партія не отримала абсолютну більшість депутатських мандатів.

 Важкий початок

Як показує практика перших депутатських зібрань, політичний баланс в Одеській районній раді тримається на доволі крихкій основі кадрових та політичних компромісів. Хоча спочатку емоційний градус політичних баталій досягав рівня Верховної Ради України.

Як і в новообраній обласній раді, в районній раді точилися нескінченні дискусії за відсутності конструктивної роботи депутатського корпусу. Ці дискусії супроводжувалися блокуванням трибун, демонстративним виходом із сесійної зали цілих фракцій, небажанням погоджуватися із кадровими рішеннями.

Але час і життя показали, що треба всім ставати до спільної роботи, незважаючи на різні політичні погляди й партійні позиції.

Соціальні та економічні проблеми, виклики та загрози періоду боротьби з пандемією змусили депутатський корпус шукати спільну мову.

Одеська районна рада у грудні 2020 року зробила перші кроки з налагодження діяльності: ухвалено регламент роботи, сформовано апарат, ухвалено рішення про районний бюджет, розподілені субвенції. У складі Одеської райради VІІІ скликання утворено 13 постійних комісій.

 Плани та надії

Формування постійних комісій та апарату райради свідчить про її організаційну готовність представляти спільні інтереси сільських, селищних та міських територіальних громад, які входять до складу Одеської районної ради.

Одеська обласна державна адміністрація розраховує на результативну співпрацю з радами усіх рівнів, насамперед — з Одеською обласною та Одеською районною радами.

На порядку денному райради — послідовний розвиток демократичних процесів в регіоні, удосконалення механізмів державного управління на основі співпраці зі стейкхолдерами та впровадження кращих європейських практик.

Допомогти в цьому має децентралізація з розширенням можливостей регіональної влади та територіальних громад, діджиталізація та дебюрократизація соціально-економічних процесів.

Усе це має сприяти залученню інвестицій в Одеську область та поліпшенню якості життя мешканців.

 Проблеми у діяльності райрад

Сьогодні всі 119 обраних районних рад (з 136 утворених постановою ВРУ від 17.07.2020 № 807-ІХ) стикнулися з низкою системних проблем.

Організаційні проблеми. Якою має бути структура апарату районної ради, що залежить від функцій та, головне, фінансових можливостей ради.

Зараз триває болючий процес ліквідації райрад, які діяли до реорганізації. Куди мають піти більшість працівників, які вивільняються з ліквідованих райрад? Знову ж, питання щодо розміщення нових райрад, адже не усім пощастило зайняти приміщення попередників.

Проблеми власності. Яка власність сьогодні належить новим райрадам? Адже частина власності ліквідованих районних рад перейшла до територіальних громад, а частина поки що «повисла в повітрі».

Громади зараз часто відмовляються від утримання деяких об’єктів соціокультурного призначення, які раніше обслуговували весь район: музичних шкіл, центрів технічної творчості тощо. А в нових районних рад, аби узяти ці об’єкти на баланс та утримувати, знову ж грошей немає.

Проблеми повноважень. Досі не сформовані районні державні адміністрації у нових районах.

А це означає, що районні ради фактично позбавлені виконавчих органів, функції яких виконують РДА. Тобто, немає кому ані розробляти бюджетні та цільові програми й стратегії, ані виконувати їх у межах району.

Взаємовідносини райрад з органами місцевого самоврядування територіальних громад, розташованих на їх територіях, поки не визначені.

Який характер взаємовідносин має бути у райради з територіальною громадою, наприклад, міста Одеси, яка налічує один мільйон мешканців, і громадою селища Чорноморське з 10 тисячами? Адже, райрада є органом сумісної компетенції усіх територіальних громад, розташованих на її території.

Територіальні громади, мабуть, і хотіли би передати частину власних повноважень райрадам, адже частину функцій життєзабезпечення цих громад має виконувати хтось за їх межами. Наприклад, збір та утилізація твердих побутових відходів, боротьба з амброзією, пожежні функції тощо.

Але ж райради поки що не можуть узяти ці повноваження. Їм залишається лише можливість на основі договорів з громадами за їхні кошти брати на себе виконання таких міжгромадівських функцій.

Проблема ресурсів. На сьогоднішній день питання власних бюджетів райрад не вирішені.

Наприклад, бюджету Одеської райради на 2021 рік, затвердженого в сумі 58,4 тис. грн, може вистачити лише на два місяці заробітної плати голови та секретаря. Тож на рівні Бюджетного кодексу треба вирішувати питання власних районних бюджетів.

Хто ж може на цьому етапі реформи місцевого самоврядування і адміністративно-територіального устрою допомогти райрадам у становленні?

Обласні ради — навряд чи. Бо, вочевидь, наділення райрад компетенцією може відбутися саме за рахунок повноважень облрад.

Обласні державні адміністрації теж не дуже зацікавлені у посиленні райрад. Навіщо їм зайві посередники у відносинах із територіальними громадами? Отже, рятування тих, хто тоне, стає їхньою власною справою.

Мабуть, тут доцільно згадати про Асоціацію обласних та районних рад, яка за законом має голос на рівні центральних органів виконавчої влади та може брати участь у законотворчому процесі.

Зараз важливо спільними зусиллями розбиратись у непростих і нестандартних ситуаціях. Тож доцільно поєднати зусилля активних представників райрад з експертами, зокрема з експертами неурядових громадських організацій.

Важливо також організувати навчання апарату та депутатів районних рад. Цю функцію могли б узяти на себе у своїх регіонах регіональні інститути системи НАДУ та, знову ж, — недержавні аналітичні центри.

До речі, далеко не всі депутати райрад усвідомлюють власний статус. Адже вони, на відміну від депутатів сільських, селищних та міських рад, представляють інтереси лише тієї або тих територіальних громад, які їх висунули на виборах. Тому при ухваленні будь-яких рішень вони мають узгоджувати їх з відповідними громадами.  

Важливим завданням є також розробка регламентів діяльності районних рад.

Зокрема, потребують регламентації їх комунікації з територіальними громадами, інтереси яких вони представляють, та іншими суб’єктами публічної влади, бізнесу, громадських утворень, які діють на території відповідних районів.

Світлана Липовська,
доцентка кафедри публічного управління та регіоналістики ОРІДУ НАДУ при Президентові України,
Депутатка Одеської районної ради

Андрій Крупник,
регіональний координатор,
експерт Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN

Версія для друку

коментарі