Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Поліція під час карантину: підходи змінюються

Тра / 20
15

Однією з найбільш виразних безпекових загроз сьогодення в Україні стала епідемія коронавірусу COVID-19. Працівники Національної поліції, відповідно до службових обов’язків, мають долучатися до забезпечення карантинних обмежень: моніторити діяльність торговельних точок і транспорту, контролювати дотримання «масочного режиму» в громадських місцях тощо.

Як поліцейські захищені від інфікування?

Щоб дізнатися, як саме правоохоронці забезпечені засобами індивідуального захисту, ми спрямували запит до Національної поліції, в якому попросили надати наступну інформацію:

  1. В якому обсязі забезпечені працівники поліції захисними масками (респіраторами), рукавичками, антисептиками та іншими засобами особистого захисту?
  2. За який рахунок було здійснене це забезпечення засобами особистого захисту: за кошти Національної поліції, органів місцевого самоврядування, благодійних та волонтерських організацій, або з інших джерел?

Отримали наступну відповідь:

«Повідомляємо, що станом на 09.04.2020 обсяг створених резервів поліції в медичних і дезінфікуючих засобах дозволяє забезпечити потреби системи поліції орієнтовно на 7 – 10 днів, водночас такі резерви постійно оновлюються (маски медичні, респіратори, рукавички латексні, індивідуальні дезінфікуючі засоби).

Зокрема, у наявності 392,0 тисяч масок медичних, 185,0 тисяч респіраторів, 47,3 тисяч захисних окулярів, 594,2 тисяч пар рукавичок латексних, 17,8 тисяч комбінезонів захисних, 349,0 тисяч індивідуальних дезінфікуючих (антисептичних) флаконів у вигляді спрею чи розчину на спиртовій основі».

Отже, у квітні, коли карантинні обмеження в Україні розширили, резервів поліції в медичних і дезінфікуючих засобах на 7 – 10 днів явно не вистачало. Але добре, що вони постійно оновлюються, шкода тільки, що нам не відповіли, чиїм коштом.

Ми запитували про це, адже предмет суспільного інтересу — це необхідність розуміння того, чи достатньо бюджетних коштів для убезпечення поліцейських від можливого інфікування на коронавірус, чи надають допомогу органи місцевого самоврядування (наприклад, ті ОТГ, які обіцяли підтримувати поліцейських офіцерів громади), або це питання, як нерідко трапляється в історії сучасної України, вирішують в авральному порядку — коштом благодійників та волонтерів.

Щоправда, в особистому спілкуванні працівники поліції підтверджували, що захисними масками й рукавичками вони забезпечені у достатній кількості, й проблем із цим не виникає. З огляду на те, що ми бачимо на власні очі — вулиці патрулюють правоохоронці в масках та респіраторах — можна дійти висновку, що з цим питанням керівництво Нацполіції впоралося.

Щодо ситуації з реагуванням на порушення карантинних обмежень

Тут розглянемо кілька аспектів: юридичний та практичний.

Основною задіяною юридичною нормою законодавства у цьому контексті є стаття 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (введена в дію 17 березня 2020 року). Вона передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішеннями органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. І такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від 1 до 2 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 34 тис. грн) і на посадових осіб – від 2 до 10 тисяч НМДГ (від 34 до 170 тис. грн).

Ця стаття КУпАП носить бланкетний (відсилочний) характер: вона не містить опису порушень, за які наступає відповідальність, а відсилає до нормативно-правових актів — всеукраїнських і тих, що видали органи місцевого самоврядування, — що регулюють правила карантину людей.

Таким загальнодержавним нормативно-правовим актом є постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами та доповненнями.

Зокрема, з 6 квітня 2020 р. було заборонено:

  • перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;
  • переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років;
  • перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону або повнолітніх родичів дитини;
  • відвідування закладів освіти її здобувачами;
  • відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності;
  • відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
  • самовільно залишати місця обсервації (ізоляції).

Також цією постановою КМУ заборонив перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство або її спеціальний статус. Як відсутність паспорту може вплинути на ризик зараження на коронавірус – невідомо. Зрозуміло тільки, що наявність документу значно полегшує правоохоронцям роботу при складанні протоколів про адміністративну відповідальність.

На жаль, стаття 44-3 КУпАП не містить певної диференціації щодо покарань за окремі види правопорушень. Для прикладу, розглянемо такі варіанти:

1) особа, яка приїхала з місця масового захворювання на коронавірус та має перебувати на обов’язковій самоізоляції 14 днів, порушує умови обсервації та гуляє містом, наражаючи на потенційну небезпеку оточуючих;

2) кремезний чоловік, який пливе річкою, аби досягти тренажерів, розташованих на острові;

3) людина, яка перебуває в громадському місці (чіткого визначення якого, до речі, в законодавстві України немає) без захисної маски.

Хто з них представляє найбільшу соціальну загрозу?

Як би ми з вами не відповіли,але суди, за складеними працівниками поліції адмінпротоколами, кожному з вищезазначених порушників мають виписати штраф у розмірі мінімум 17 тис. грн.

Так говорить Закон.

А як на практиці?

Почнемо з того, що МВС протягом березня-травня нарощувало сили, задіяні в забезпечення карантинного режиму.

Так, у березні Міністерство повідомляло, що на службі перебуває понад 18 700 правоохоронців. З них: 16 100 поліцейських (892 залучили доохорони медичних закладів із лікування та обсервації громадян та до мобільних постів контролю), 2 500 військовослужбовців Національної гвардії та 100 бійців ДСНС України.

2 квітня з’явилася інформація, що на службі перебуває вже понад 21 500 правоохоронців. З них: 15 200 поліцейських (887 залучили до охорони медичних закладів із лікування та обсервації громадян та до мобільних постів контролю), 3 400 військовослужбовців Національної гвардії, 166 бійців ДСНС та майже 2 700 перемінного складу закладів вищої освіти МВС.

А вже в середині квітня для забезпечення карантинного режиму та посиленої охорони публічної безпеки на службі перебувало 23 319 правоохоронців. З них: 17 375 працівників Національної поліції, 3 556 військовослужбовців Національної гвардії, 242 бійці ДСНС та 1 924 працівники з-поміж перемінного складу закладів вищої освіти МВС та 222 — НГУ.

Даних про те, скільки зараз правоохоронців задіяно в цій діяльності, у відкритих джерелах знайти не вдалося. Однак поліцейських, які б «ганяли» порушників «масочного режиму» на вулицях, останнім часом, вочевидь, поменшало.

Бо, найімовірніше, змінилися й пріоритети МВС у цій царині.

На початку карантину керівництво відомства демонструвало готовність сильною рукою навести порядок, і поліцейські завзято кинулися складати протоколи на порушників. І вже наприкінці березня Нацполіція рапортувала, що з моменту запровадження карантину (з 12.03.2020) правоохоронці склали 3 120 адмінпротоколів. А вже 18 квітня ця цифра досяглавже близько 7 тис. Отже, намітилася динаміка росту.

4 травня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що всього за період карантину поліція склала 10 303 протоколи про порушення карантинних норм. Зокрема94 протоколи стосовно супермаркетів, 140 — кафе, барів та ресторанів (серед них «відмітився» й скандальний столичний «Велюр»).

Проте відтоді інформація про чергові перемоги на полях битв з коронавірусом в офіційних джерелах МВС та Національної поліції не з’являлася. Одночасно Уряд заявив про пом’якшення карантинних обмежень з 11 травня…

Паралельно й судова практика у таких справах виявилася для правоохоронців невтішною. У переважній більшості справ судді або закривали провадження у зв’язку з відсутністю складу / події правопорушення, або повертали матеріали поліції «на доопрацювання» (у такий спосіб фактично «вмивали руки», адже, поки триватиме ця тяганина, сплине 3-місячний термін, передбачений Кодексом для притягнення до відповідальності), або звільняли від адміністративної відповідальності за малозначністю порушення.

Позаяк далеко не кожен суддя наважиться накладати штраф у 17 – 34 тис. грн за, приміром, прогулянку парком без маски.

Одночасно змінювалася й риторика самих поліцейських. Спочатку вони наголошували на тому, що пильно контролюватимуть виконання карантинних обмежень та жорстко реагуватимуть на їх порушення. Потім поліцейські підкреслювали, що головним напрямком їхньої роботи у запобіганні коронавірусу є не покарання, а попередження. А зараз нерідко доводиться чути й бачити, як правоохоронці на місцях говорять про те, що, мовляв, урядова постанова про карантин — це рекомендація, а не вимога.

З огляду на те, що поліція є ієрархічною структурою, а подібні вислови від поліцейських дедалі частішають, можна припустити, що певні внутрішні інструктажі щодо реагування на порушення у сфері карантину, могли змінитися. Теж – у бік пом’якшення.

Чому? Мабуть, керівництво МВС і Нацполіції все-таки відстежують ситуацію в країні, бачать непопулярність багатьох карантинних заходів. І в умовах, коли не вдалося бездоганно зіграти роль «рятувальників від зарази», не хочуть перетворитися в очах громадськості на таких собі «цапів-відбувайлів», яких безробітні та роздратовані люди будуть звинувачувати ледь не в усіх своїх бідах, пов’язаних з епідемією коронавірусу.

P.S. Станом на 14 травня в Україні складено 8 515 протоколів за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з них 2 199 вже розглянуті. Про це повідомили в Державній судовій адміністрації.

Юрій Чумак,
голова Центру правових та політичних досліджень «ДУМА»,
екс-помічник міністра МВС,
експерт Мережі UPLAN

Версія для друку

коментарі