Не секрет, що середньоринкова заробітна плата публічних службовців, особливо на старті кар’єри, значно поступається доходам у приватному секторі. Та попри це багато молодих людей обирає саме цей шлях. Що ж їх мотивує та надихає? Міркуваннями про це поділилися спікери третьої панелі Молодіжного аналітичного форуму «Європейська інтеграція та молодь: від викликів до можливостей».

Максим Свисенко, радник голови Дніпропетровської ОДА, Голова Конгресу Української Студентської Ліги, зазначив, що його посада дозволяє паралельно займатися підприємницькою діяльністю. При цьому головна мотивація бути і в підприємництві, і в громадському секторі, і в публічній службі — це першочергово можливість розвиватися самому й розвивати навколишні території та спільноти.

Як розповів пан Максим, за досить короткий час перебування на посаді його телефонна книжка збільшилася вдвічі: кожен новий контакт — це можливість комунікувати з більш досвідченими, ерудованими й успішними людьми, що своєю чергою сприяє особистісному розвитку.

«Насправді публічна служба — це про можливість працювати пліч-о-пліч із дуже освіченими й авторитетними особами. Тому я заохочую молодь йти на публічну службу, щоб мати можливість розвиватися самим і позитивно впливати як на суспільство, так і, займаючи ту чи іншу посаду, на розвиток територій», — зазначив він.

Про реалії державної служби й те, що мотивує, розповів Микита Геращенко, начальник управління міжнародного співробітництва Київської ОВА. Його заробітна плата з урахуванням премії за високі результати та відповідного коефіцієнту до посадового окладу становить у середньому 42 тис. грн, тоді як головні спеціалісти управління отримують близько 25 тис. грн. Ці суми, особливо в столиці, не є достатньо конкурентними для залучення молоді чи досвідчених фахівців.

«Найбільша мотивація, яка є в мене особисто, — це те, що дійсно зараз час розвивати державу. Я бачу перспективи якраз на державній службі, особливо з урахуванням великого кадрового дефіциту. Багато людей виїхало за кордон, і наше завдання створити належні умови для їхнього повернення», — зауважив він.

На думку пана Микити, перспективи на державній службі є в тих, хто демонструє результативність, вміє працювати в команді та прагне доводити свою ефективність не словами, а справами. Такий підхід відкриває можливості для успішної кар’єри в державному секторі.

На початку кар’єри не варто зосереджуватися виключно на матеріальному аспекті. Більшу зарплату отримують експерти, але до цього рівня треба дорости. Спочатку треба зрозуміти свої прагнення й почати діяти: шукати можливості, йти на стажування, брати участь у проєктах. Такими порадами поділився з молоддю Георгій Пазій, директор КУ «Харківський обласний центр молоді» Харківської обласної ради.

«Ми бюджетна організація, не державні службовці. Дійсно, зарплати невеликі, а мотивацією є молодь, для якої ми працюємо, колеги, нетворкінг, контакти, і те, що ми дивимося вперед, на майбутнє своє та країни», — сказав він.

На важливості зрозуміти свої цілі, віднайти власну мотивацію, підтримувати її рівень й рухатися вперед наголосив Олег Пилипенко, голова Шевченківської територіальної громади (Миколаївська область): «Одна просто порада — робіть так, щоб те, чим ви займаєтеся, приносило користь не лише особисто вам, а якомога більшій кількості людей. Тоді ваше життя пройде правильно».

За його словами, робота державного службовця напевно одна з найважчих. У багатьох випадках люди приходять до них із проблемами, хочуть негайного вирішення незалежно від наявних ресурсів і можливостей для цього. І тут важливі певна мудрість і професіоналізм, які зазвичай набуваються з роками, тому розвиватися треба буде все життя.

Дуже круто розуміти, що можеш бути якимось чином причетним до євроінтеграції своєї країни й до її перемоги. Так свою діяльність схарактеризувала Марія Леванчук, голова представництва Вінниці у Брюсселі.

Кожен на своєму місці робить свою справу. Дуже добре віднайти той елемент роботи, який справді драйвить. Неможливо себе зовнішньо змотивувати — це або відчувається, або ні.

«Головне, щоб ви були чесними перед собою й знали, куди хочете рухатися, і що ваша діяльність вам справді приносить задоволення. А якщо вона ще й приносить людям користь — то це просто ідеально», — зазначила пані Марія.

Публічна служба — це не лише про кар’єру, а й про можливість розвиватися самому та сприяти розвитку країни. Хоча матеріальні аспекти важливі, справжня мотивація часто виходить за межі фінансів. Це бажання змінювати світ на краще, працювати з людьми, відчувати себе частиною великих процесів. Для молоді, яка шукає свій шлях, публічна служба може стати платформою для самореалізації та внеску в майбутнє країни.

Матеріал підготувала
Наталя Головата,
комунікаційна менеджерка Мережі UPLAN