Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Ставлення молоді до реформ в Україні: соціологічний моніторинг 2015-2019 років

Гру / 19
27
image

Молоді громадяни в Україні завжди виступали в ролі каталізатора суспільних та політичних змін. За їхньої активної участі відбулися три революції: 1990, 2004 та 2014 років. І кожного разу однією з головних вимог молодих активістів було проведення певних змін. Політики та чиновники, оголошуючи про початок тих чи інших реформ, часто пояснюють їхню необхідність створенням більш гідних умов життя для майбутніх поколінь.

Сьогодні організації «третього сектора» також покладають багато надій на молодих громадян й активно шукають нові можливості для їхньої активізації та залучення до розбудови громадянського суспільства. Цей потенційний ресурс є значним, адже зараз в Україні проживає понад 11,5 мільйонів молодих людей віком від 14-ти до 35-ти років — це 27% населення держави.

Аналітики Дніпровського центру соціальних досліджень вирішили з’ясувати, як молоді громадяни оцінюють зусилля можновладців у справі реформування держави, чи знаходять підтримку ці численні новації у молодіжному середовищі.

Джерелом для аналізу слугували результати загальнонаціональних соціологічних досліджень, проведених в країні протягом 2015-2019 років, у яких висвітлювалося ставлення громадян до тих чи інших реформ.

Результати аналізу виявилися достатньо несподіваними, адже у відкритому інформаційному просторі розміщено велику кількість досліджень щодо оцінювання реформ у країні, втім лише в деяких результати подаються у віковому розрізі. Переважна кількість результатів відповідних досліджень представлена лише у макрорегіональному вимірі (схід, захід, південь, північ, центр), тому ці опитування не враховувалися під час аналізу. Виключенням є щорічні дослідження щодо становища української молоді, замовником яких виступає Міністерство молоді та спорту.

Також у віковому розрізі зазвичай подаються результати загальнонаціональних соціологічних досліджень у період виборів. Інформативними є результати опитувань глобального молодіжного проекту U-Report, який впроваджує в Україні ЮНІСЕФ.

Отримані дані згруповано у п’ять тематичних блоків у часовій послідовності.

 Стурбованість молоді різними проблемами в Україні

 Результати проведених досліджень свідчать про те, що протягом останніх п’яти років однією з найбільш значущих проблем для української молоді є стан національної економіки.

2015 Оцінюючи свою стурбованість різними проблемами в Україні, представники української молоді згадали загрозу війни і тероризму (56%), економічні проблеми та нестабільність (52%), корупцію й те, що закони не існують для чиновників і багатих людей (47%).

2016 Молодь турбують стан економіки в країні (63,3%), загальне падіння рівня життя населення (60,0%), проблема працевлаштування (52,0%), корупція та некомпетентність влади (50,5%), військові дії на Сході України (49,2%). Молодь вважає, що протягом останніх двох років значні позитивні зрушення відбулися у Збройних Силах України та Нацполіції, а якість життя громадян, стан економіки країни та управління державою погіршилися.

2017 — Найбільші страхи молодих українців — корупція (37%), війна у регіоні чи у світі (36%), серйозні проблеми зі здоров’ям (34%), соціальна несправедливість і безробіття (32%). Відповідно, список вимог української молоді до уряду очолює боротьба зі злочинністю та корупцією (70% респондентів), економічне зростання та розвиток (68%), скорочення безробіття (66%).

2018 За оцінками молоді в країні протягом останнього року спостерігається погіршення якості життя (68,6%) та економічної ситуації в країні (59,8%). 64% молоді вказує на погіршення відносин між Україною та Росією внаслідок продовження озброєного конфлікту на Сході країни та тимчасової окупації АР Крим. Відповідаючи на запитання «Чи берете Ви особисто участь у здійсненні реформ в Україні?», 4,8% молодих людей дали ствердну відповідь.

Протидія корупції

Корупція як суспільна проблема за оцінками української молоді посідає в різні роки різні місця (2015 — третє; 2016 — четверте; 2017 — перше).

Взагалі, до корупції, ухилення від сплати податків та непотизму у молодих громадян неоднозначне ставлення. Фактично, лише третина опитаних вважають неприйнятним та за жодних обставин невиправданим отримання чи пропозицію хабаря. А 40% молодих громадян взагалі вважають, що корупція є проявом української ментальності.

2015 — З випадками корупції у ВНЗ безпосередньо стикалися 34% студентів, ще 26% чули про це від інших, зовсім не стикалися — 40% опитаних студентів. Дослідники помітили, що чим гірше навчається студент, тим частіше він стикається з корупцією.

На думку студентів, корупція у ВНЗ це — «швидке та відносно просте вирішення проблем» (41%) та «випуск некваліфікованих фахівців (42%).

Абсолютна більшість студентів вважає, що з корупцією у вишах треба боротися, лише 4% відповіли, що це — нормальне явище. Більшість (56%) студентів вважають, що корупція руйнує освіту, проте 32% думають, що сподіватися на значні успіхи у боротьбі з корупцією не варто. Лише 8% студентів готові публічно заявити про випадки корупції у їхніх ВНЗ і ще 29% готові зробити це на умовах гарантування анонімності.

2016 — 69,6% молоді готові особисто протидіяти корупції. Молодь старших вікових груп більшою мірою готова особисто протидіяти корупції.

2017 Ставлення молоді до корупції демонструє певні неоднозначні тенденції. На питання, наскільки виправданими може бути отримання чи пропозиція хабаря, тільки 29% респондентів дали відповідь «ніколи», решта виправдовують хабарництво за тих чи інших обставин.

У ставленні до цього питання очевидні й регіональні відмінності: якщо на Півночі критично негативно до хабарництва ставляться понад 50% опитаних, у Києві таких 19%, на Сході України — 15%. Як зазначив один з учасників фокус-груп, корупція та хабарництво присутні в житті більшості українців з дитинства, що й формує толерантність до цього явища.

Більшість опитаних схильні виправдати ухилення від сплати податків, коли є така можливість; тільки 26% респондентів вважають, що такі дії ніколи не можуть бути виправдані. Щодо цього питання також спостерігаються разючі регіональні відмінності: у Північній частині країни 53% опитаних рішуче засуджують ухилення від сплати податків, тим часом у Західній таких 26%, у Південній — 24%, у Центральній — 21%, у Києві — 16%, а у Східній частині — 14%.

Молоді українці не відкидають можливості використання зв’язків для працевлаштування. Так, лише 15% опитаних вважають використання зв’язків неприйнятним. Ба більше — 79% вважають зв’язки не тільки виправданою, а й необхідною умовою для працевлаштування.

2018Дослідження громадської думки щодо проблематики в корупції демонструє цікаві відмінності між різними віковими групами. Частка молодих громадян (18-29 років), які вважають корупцію найбільш серйозною проблемою в Україні, у порівнянні з іншими віковими групами є приблизно однаковою (60,4%).

Але чим менші за віком респонденти, тим частіше вони вважають корупцію проявом української ментальності. У віковій групі 60 років і старше цей показник дорівнює 35,1%, натомість у віковій групі 18-29 років він становить вже 40,4%. Також молоді громадяни покладають більші сподівання на такий спосіб подолання корупції, як виховання людей, щоб вони й самі не давали хабарів, і боролися з цим явищем (16% проти 10%).

Відповідаючи на питання U-Report «Чи готові Ви ініціювати або приєднуватися до громадських антикорупційних заходів (підписання петицій, пікети, вуличні протести, моніторинг державних закупівель, голосування за громадський бюджет)?», респонденти зазначили, що готові лише приєднуватися, але не ініціювати (31%); готові ініціювати та приєднуватися (22%). Ще третина опитаних відповіли, що їхні дії залежатимуть від обставин.

 Децентралізація

Реформа децентралізації сприймається в цілому позитивно, оскільки молоді громадяни бачать в ній додаткові можливості для вирішення своїх проблем та самореалізації саме за рахунок більш активної участі у житті громади.

2017 — Найефективніші форми участі молоді у діяльності громади: молоді депутати (16%), молоді держслужбовці (15%), створення молодіжних організацій (15%), реалізація молодіжних проєктів (13%), участь у розробці стратегій розвитку (12%), голосування на місцевих виборах (10%).

2018Молодь вважає, що більшою мірою вона може вплинути на те, що відбувається в її населеному пункті (22,7%), порівняно із можливим впливом на рівні країні (11,6%). Протягом 2017-2018 років збільшується частка опитаної молоді, яка мешкає у населеному пункті, що входить до об’єднаної територіальної громади (2017 р. — 13,8%, 2018 р. — 23%). Водночас зменшується кількість молоді, яка готова особисто брати активну участь у процесі розбудови та розвитку своєї об’єднаної територіальної громади (2017 р. — 37%, 2018 р. — 24,4%).

Більше половини опитаних молодих людей (55,6%) вважають, що місцева влада не враховує думку молоді при ухваленні рішень, які стосуються розвитку громади (2017 р. — 57,3%). Дистанціювання влади від молоді при ухваленні відповідних рішень частіше відчуває міська молодь порівняно із сільською.

 Реформа медичної сфери

Ще однією реформою, яку молодь сприймає позитивно, є медична реформа. Відповідно до результатів досліджень щодо оцінки стану медичної сфери в Україні, проведених протягом 2017, 2018, 2019 років соціологічною групою «Рейтинг», опитані громадяни вікової категорії 18-35 років за багатьма аспектами стабільно оцінюють реформу медичної сфери більш позитивно, ніж респонденти зі старших вікових груп.

У більшості молодь схвально ставиться до всіх запропонованих МОЗ новацій на первинній ланці медичної допомоги: принцип «Гроші йдуть за пацієнтом», вибір сімейного лікаря, програма «Доступні ліки». Найсуттєвішою зміною, яку молоді громадяни помітили після підписання декларації зі своїм сімейним лікарем, є те, що потрапити до лікаря їм стало набагато легше.

 Громадська активність

Упродовж останніх п’яти років молоді громадяни доволі слабко залучені до діяльності громадських організацій (від 2% до 6% за різними оцінками). Також значна частка молодих громадян не знає про існування в Україні молодіжних громадських організацій та їхню діяльність.

2015 Серед громадських ініціатив, у яких найчастіше брали участь представники української молоді впродовж останніх 12 місяців, на першому місці дії на підтримку української армії, допомога бійцям (36% опитаних). Найрідше молоді люди брали участь в ініціативах, спрямованих на боротьбу з корупцією і обговоренні законопроєктів або місцевих бюджетів (по 5%), а також на боротьбу проти обмеження прав тієї чи іншої категорії населення (4%). Потенційно становлять значний інтерес для молоді допомога дітям у кризових ситуаціях, а також дії на захист прав чи інтересів, які безпосередньо стосуються представників молоді чи їхніх родин, друзів (потенційно зацікавлені по 60% опитаних).

Понад третина опитаних — 35% представників української молоді не знають про існування в Україні молодіжних громадських організацій та їхню діяльність. Ще 34% опитаних знають тільки про те, що такі організації існують. 21% знають про діяльність молодіжних організацій із ЗМІ, але не відвідують відповідних заходів. 7% представників української молоді іноді відвідують заходи молодіжних організацій і 2% є членами таких організацій.

2016 Більшість опитаної молоді (78,9%) не бере участі у діяльності громадських організацій. Однак 6,0% молоді бере участь у роботі спортивних організацій або організацій, діяльність яких пов’язана із проведенням дозвілля, та 5,7% молоді є активістами шкільного або студентського самоврядування. Приблизно 20% молодих осіб вважають, що громадські об’єднання можуть бути корисними при вирішенні проблем молоді.

2018 — У 2018 році менша частка молоді (1,9%) підтвердила свою активну участь у діяльності дитячих та молодіжних громадських організацій в Україні (2017 — 6,8%). На жаль, значна частина молоді не є обізнаною щодо існування та діяльності відповідних громадських організацій в Україні.

Волонтерська діяльність

Показники залученості молодих громадян до волонтерської діяльності є в рази кращими у порівнянні з участю молоді у діяльності громадських організацій.

2015 — Під час дослідження 36% представників молоді повідомили, що займалися волонтерською діяльністю коли-небудь в житті, а 22% займалися волонтерством протягом останніх 12 місяців. Серед тих, хто займався коли-небудь волонтерською діяльністю, найчастіше брали участь у такій діяльності: збір коштів для учасників АТО (46%), прибирання та упорядкування території (41%), допомога нужденним, сиротам та інвалідам (33%).

2016 Серед молодих осіб, які коли-небудь займалися волонтерством (13,4%), 4,3% робили це протягом останнього року та раніше, а 4,1% почали займатися ним лише в останні 12 місяців. При цьому волонтерська діяльність найбільш поширена у столиці України, де 20,9% респондентів коли-небудь в житті займалися волонтерством.

2018 — Відповідаючи на питання U-Report «Що було б для Вас мотивацією займатися волонтерством?», майже третина молодих респондентів зазначили отримання додаткових знань і навичок спілкування з людьми (32%) та позитивні зміни в суспільстві (28%).

Ставлення до політики та активність молоді на виборах

Результати опитувань, проведених у 2015-2019 роках, свідчать про те, що у міжвиборчі періоди молоді громадяни не дуже ретельно стежать за політичним життям в Україні. Найменший інтерес демонструють підлітки віком від 14 до 19 років, найбільший — молодь від 25 до 29 років. Постійно слідкує за актуальними політичними подіями в країні молодь від 30 до 34 років.

У дослідженні 2016 року зазначено, що переважна більшість молодих людей (86,3%) не є членами політичних партій. Водночас 42,4% молоді вважає, що саме молодь має вирішувати молодіжні проблеми в країні. Також молоді люди вважають, що громадські молодіжні об’єднання (19,7%) та центральні й місцеві органи виконавчої влади (8,8%) можуть бути корисними у вирішенні проблем молоді.

У дослідженні 2017 року зафіксований рекордний рівень недовіри молоді до політичних лідерів: їм абсолютно не довіряють і скоріше не довіряють три чверті молоді України (74%).

Навесні 2018 року результати Всеукраїнського соціологічного опитування демонстрували одночасно значне політичне невдоволення серед української молоді.

Упродовж 2017-2018 років серед головних чинників «аполітичності» сучасної молоді — недовіра політикам та владі, зневіра щодо важливості своєї громадянської позиції та низька самооцінка власної політичної культури.

Під час президентських виборів 2019 року частка тих, хто не взяв участі в голосуванні, у віковій категорії 18-29 років сягнула показника 17%, водночас в інших вікових групах вона була значно меншою (30-39 років — 14,2%; 40-49 років — 12,9%; 50-59 років — 8,3%; 60 років і старше — 6,6%).

Проте дослідники помічають іншу тенденцію: порівняно з минулими роками, поступово збільшується частка молоді, яка є включеною у вибори на місцевому рівні. Необхідність артикуляції громадянської позиції через участь у виборах молодь пояснює своїм громадянським обов’язком та можливістю електорально репрезентувати підтримку або непідтримку політичного курсу держави.

Відповідаючи на проективне питання «Існують різні способи, щоб продемонструвати свою політичну позицію. Чи вдавалися Ви до якогось з наступних способів участі у політичній діяльності?», незначна частка молоді вказує на готовність насамперед брати участь у волонтерському русі або діяльності громадської організації (19,0%), можливість участі у мирних демонстраціях (17,6%) та підписанні політичних вимог (16,2%). На думку молоді, найвпливовішими заходами впливу на владу можуть бути її участь у всеукраїнських (21%) та місцевих виборах (16,7%), радикальні протести (17,1%).

Підведемо підсумки

Наведені в цій статті дані свідчать про те, що ставлення молоді до проблем в Україні, пріоритетності їхнього вирішення мають відмінності у порівнянні з іншими віковими групами. Попри те, що досі домінує абсентеїзм та апатія щодо політичного життя, частка молодих громадян, які хочуть більш активно впливати на розвиток держави в цілому та територіальних громад зокрема, впродовж останніх п’яти років зростає.

Тому вкрай важливим завданням для громадських та волонтерських організацій є всіляка підтримка таких намагань.

Також надзвичайно актуальним є постійний моніторинг настроїв молодих громадян та їхнього ставлення до реформ, які впроваджуються у державі. Лише за таких умов можна забезпечити гідний рівень інклюзивності молоді у суспільно-політичні процеси та перетворення.

Анна Колохіна,
голова правління Дніпровського центру соціальних досліджень,
регіональна координаторка Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN

Версія для друку

коментарі