Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Сучасна бібліотека – ресурс для розвитку громади

Вер / 19
30

Декілька років тому відомий англійський письменник Ніл Гейман у своїй статті задався питанням, чому наше майбутнє залежить від бібліотек та читання. Статтю не лише поширили та опублікували на своїх блогах провідні вітчизняні книгозбірні, а й провели низку заходів, де обговорили роль бібліотек в сучасних умовах розвитку гуманітарного суспільства. 

Їх роль зростає – це вже визнано їх практичною роботою. І не лише тому, що вони якісно змінюють напрями своєї діяльності, а й тому, що стають комунікативними центрами у громаді.

Надання послуг сучасними бібліотеками ґрунтується не тільки на використанні фонду конкретної установи. Нове бачення роботи передбачає використання принципово нових можливостей доступу до інформації незалежно від часу й місцезнаходження як документа, так і користувача.

З одного боку, бібліотека пропонує доступ до інформаційних ресурсів, що належать іншим суб’єктам інформаційного простору, у тому числі представленим у мережі Інтернет. З іншого – створює електронні інформаційні ресурси (бази даних, колекції оцифрованих документів, веб-сайти та веб-портали), що перебувають за її фізичними стінами. Умовно кажучи, сучасна бібліотека стає вузловим центром, який концентрує та розподіляє інформаційні потоки.

Сталі завдання діяльності бібліотек, як-то: забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів (п. 1 ст.1 Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу») сьогодні значно трансформуються. Бібліотеки поступово стають чимось більшим за звичайну книгозбірню. Багатофункціональні, сучасні і відкриті простори – інформаційно-ресурсні майданчики з обов’язковим книжковим та газетно-журнальним фондом – такі бібліотеки приваблюють користувачів вже в багатьох регіонах.

Тут слід навести бачення сучасного змісту роботи бібліотек Нілом Гейманом, який сутність їх бачить у свободі. Свободі читання, свободі ідей, свободі спілкування. Сутність вбачається в освіті (яка не закінчується після отримання шкільного атестату чи університетського диплому), сутність – у розробці та створенні безпечного простору, в наданні доступу до інформації.

Тому бібліотеки зі звичайних книгозбірень починають перетворюватися у відкриті для громади простори, займаючи тим самим своє місце у звичному укладі: дім – робота. «Ідея перетворення бібліотеки у «третє місце», відокремлене від роботи та дому, все більше набирає обертів. Бібліотеки стають координаційним місцем зустрічі громади», – каже Оксана Бояринова, PR-менеджер Української бібліотечної асоціації (УБА).

Бібліотека як центр громадського життя: як це робиться на Одещині

Яскраве свідчення цьому – створення медіацентрів на базі районних та сільських бібліотек в Одеській області. Створення таких центрів стало можливим завдяки реалізації програми «Розумний регіон» – стратегічного плану дій Одеської обласної державної адміністрації на 2017-2019 роки, що передбачає багатоаспектний інноваційний розвиток Одещини. Програма передбачає модернізацію системи управління, надання електронних послуг, інноваційні моделі комунікації з громадськістю, досягнення конкурентоспроможності економіки, розвиток малого і середнього підприємництва, розвиток самоврядування, якість освіти, охорони здоров’я, культури, екології, створення туристичного кластеру.

Діяльність бібліотек області, передусім, відділу соціокультурної діяльності Одеської обласної бібліотеки імені М.С. Грушевського, який було створено після реконструкції старої бібліотечної зали, сприяла тому, що вони зайняли значне місце в окреслених процесах.

Оновлений бібліотечний простір в Одесі, з новим дизайном та комфортністю, миттєво притягнув увагу громадськості. З тихої читальної зали він перетворився на місце проведення найрізноманітніших заходів – зустрічей з письменниками, презентацій новинок художньої літератури, тематичних вечорів. Згодом тут стали проходити прес-конференції, організовані громадськими організаціями з актуальних та резонансних питань (проблема тузлівських лиманів, питання форми власності Міського саду, робота патрульної поліції та ін.), засідання круглих столів з правничої, соціальної, гуманітарної тематики, тренінги з медіаграмотності, розпочали роботу безкоштовні курси української та англійської мови), інтелектуальні турніри “Що? Де? Коли?”.

Сучасний оновлений простір зацікавив і різноманітні молодіжні організації – ФРІ (Фундація регіональних ініціатив), Молодіжний центр ефективних комунікацій, різноманітні студентські спілки. Наразі – це один з найпопулярніших відкритих просторів в Одесі, який одночасно є і бібліохабом, і коворкінгом, і медіа-центром, зі своєю сторінкою в Фейсбуці та тисячею підписників.

За таким же принципом створювалися медіа центри в області – з мультимедійним обладнанням, комп’ютерною технікою, веб-камерами, комфортними меблями, пристосуваннями для людей з особливими потребами – за рахунок спільного фінансування обласного та місцевих бюджетів. За 2018-19 роки відкрито 14 медіа-центрів – сучасних бібліотечних просторів, адаптованих до нагальних потреб громади, де цікаво спілкуватись і навчатись, відпочивати і підвищувати рівень знань. Також для потреб громади на Одещині – 7 СОНПів – інноваційних навчальних просторів, створених за підтримки фонду «Вільна освіта», внаслідок чого тихі бібліотеки перетворилися в сучасні комп’ютерні центри.

Оновлена бібліотека – запорука її збереження в умовах децентралізації

Відкриття медіа-центрів суттєво вплинуло і на важливу та важку проблему – перехід бібліотек у власність територіальних громад при їх утворенні. Тому відрадно підкреслити: саме спрямованість бібліотек на нові форми роботи та комфортність і доступність для громади стали умовою нівелювання типових проблем, що виникають при цих процесах. Скорочення бібліотек майже не зачепило мережу і складає лише 1,5%, а функціонування в ОТГ медіа-центрів дозволяє на більш якісному рівні забезпечувати сучасний стиль суспільно-громадських подій. Тому адміністрація створюваних громад ставить питання не про закриття бібліотеки (підстави різні: недостатність фінансування, віддаленість від центру громади, незадовільна робота), а про зміну їх роботи, адаптацію до сучасних потреб.

Медіацентри і СОНП сьогодні – зручна і доступна платформа для проведення наукових конференцій, мовних курсів, просвітницьких лекцій, обговорення книжкових новинок, зустрічей з талановитими аматорами і професійними акторами. Не цураються заходити до оновлених бібліотек місцеві управлінці, депутати районних рад, громадські активісти. Та навіть більше: власне відкриттю медіацентрів сприяли ті ж народні депутати, голови районних державних адміністрацій і територіальних громад, депутати місцевих рад, благодійники та друзі бібліотек. Директор ООУНБ імені М.С. Грушевського Ю.С. Амельченко зазначає, що «з моменту набуття незалежності країни бібліотеки регіону виказали рішуче «ні» поступовому перетворенню бібліотечних закладів на переобтяжені книгозбірні і «так» їх трансформації в умовах глобальної інтернетизації».

Інтелектуальний розвиток громад та людського потенціалу, популяризація кращих практик та історій успіху ОТГ області – в основі завдань бібліотек сьогодення. Співпраця з головним каталізатором змін в громадянському суспільстві – громадськими організаціями – перетворює бібліотеку на інноваційний ресурс здійснюваних реформ. Зокрема, ГО Комітет виборців України – постійний партнер бібліотек в проведенні тренінгів («Особистий комітет виборця», циклу тренінгів з медіаграмотності, презентації проекту «Координаційний офіс безпеки», проведенні фестивалю документальних фільмів Docu Days); в обласній бібліотеці проходять тренінги проекту WikiInvestigation.org (за участю Представника Уповноваженого у південних областях Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, експерта мережі UPLAN Олександра Остапенка). UPLAN – Громадська мережа публічного права та адміністрації, місією якої є розвиток регіональних аналітичних центрів задля посилення реформ, що сприяють утвердженню демократії, правовладдя та належного врядування. 

Правова освіта населення – постійно діючий проект, що реалізується за програмою Міністерства юстиції України в обласній та районних бібліотеках. Асоціація присяжних України в межах проекту «Сприяння формуванню дієздатного корпусу присяжних на регіональному рівні інструментами просвіти громадськості за підтримки Центру політико-правових реформ провела низку семінарів в бібліотеках Одещини з метою залучення присяжних на місцевому рівні. Експерт мережі UPLAN Сергій Саханенко, акцентуючи увагу учасників семінарів з функціонуванням інституту присяжних в умовах судової реформи, деталізував процедуру та інструменти їх відбору.

Голова аналітичного центру ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення», регіональний координатор мережі UPLAN Андрій Крупник на зустрічі з бібліотекарями області представляв результати всеукраїнського дослідження «Деякі аспекти культурних практик і культурної інфраструктури – результати всеукраїнського дослідження» та обговорив можливості і бібліотек і бібліотекарів у залученні до громадянської освіти та читання.

Звіти депутатів міської ради перед городянами – в тренді зустрічей в бібліотеках. Тут першість за однією з найактивніших та найдієвіших обраниць громади – Лілією Леонідовою, яка також є експертом мережі UPLAN.

Таким чином, вимальовується збірний образ мультифункціонального медіа-центру Одещини – зустрічі, ініційовані місцевими ГО, відкриті курси української та англійської мови, комп’ютерної грамотності, масове залучення випускників шкіл області до онлайн-ЗНО, тренінги з медіаграмотності, освітні програми з курсу «Освіта протягом життя/ Education for life», «Сімейні уікенди в бібліотеці», освітні лекції від фахівців в галузі медицини, права, соціального захисту.

Чому ж читати – це також престижно та важливо?

Відповідь на питання: чому наше майбутнє залежить від бібліотек більш-менш зрозуміла: бо вони цікаві, комфортні, відкриті для будь-кого, мають комп’ютери, проектори, а в деяких є вже і рідери, і аудіокниги.

А як залежить майбутнє від читання? Ніл Гейман у згаданій вище статті посилається на слоган Reading Agency – благодійної організації, яка працює у Великобританії. Метою діяльності організації є використання читання для вирішення великих життєвих проблем: грамотності, здоров’я, добробуту, ізоляції та самотності. Reading Agency тісно співпрацює з публічними бібліотеками, коледжами та в’язницями, та закликає людей до читання з головною метою: тому, що все змінюється, коли ми читаємо. Гілман каже «дуже важливо, щоб бібліотеки та бібліотекарі існували та допомагали виховувати любов до читання і місць, де читанням можна зайнятися». Освічені люди тому і освічені, що вони читають. Передусім – художню літературу, і Гілман бачить в цьому дві великі користі – вона допомагає людям зрозуміти одне одного, комунікувати, обмінюватися ідеями, і друга – вона вчить співпереживати тому, що відбувається. Саме співпереживання і є інструментом, що дозволяє збирати людей в групи, щоб вони діяли не як окремі особистості, але як колектив: разом, – зазначає письменник.

Візуальні зміни бібліотек та структури їх роботи – це величезна складова їх успішної реорганізації. Однак сьогодні потрібно, щоб в Україні люди повертались до книги, до читання, необхідно долати все ще негативну статистику відвідування бібліотек.

Отож, сучасна бібліотека – це не лише сховище інформації, а багатофункціональний відкритий простір з комплексним поєднанням якісного літературного фонду, місце для зустрічей та спілкування, центр розвитку громад. І тому бібліотекар, який володітимуть не лише традиційними для професії вміннями, але й навичками консультування з гуманітарних та соціальних проблем і координування локальних проектів – в тренді професій майбутнього. А реформа децентралізації та роль і значення в цьому процесі бібліотек можуть бути темою наступного дослідження.

І оскільки ми розпочинали з Ніла Геймана, його відповіддю на запитання чому нам важливі бібліотеки в майбутньому, доцільно і закінчити його ж словами: «у нас є зобов’язання підтримувати бібліотеки. Відвідувати їх, закликати інших людей ходити в бібліотеки, протестувати проти їх закриття. Якщо ви не цінуєте бібліотеки, значить ви не цінуєте інформацію, культуру, або мудрість. Ви змушуєте мовчати голоси минулого, і ви шкодите майбутньому».

Ольга Нагорнюк
Завідувачка відділом соціокультурної діяльності 
Одеської обласної наукової бібліотеки 
імені М.С. Грушевського

Джерело: Одеський інститут соціальних технологій

Версія для друку

коментарі