Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Судові комунікації VS поширення коронавірусу: як судам якісно інформувати про роботу?

Тра / 20
06
image

Запровадження різних обмежень, зокрема щодо пересування та перебування людей у публічних місцях, стало викликом для всіх органів та установ, діяльність яких пов’язана з постійними контактами між людьми.

Не винятком стали й суди, які після початку карантину суттєво змінили звичний режим роботи. А через відсутність формальної ієрархічної структури, що керується директивами зверху, реакція судів цей виклик була різна.

Особливий режим роботи судів: що це?

У зв’язку із запровадженням карантину 17 березня Рада суддів України, а через тиждень і Вища рада правосуддя опублікували рекомендації щодо роботи судів у цей період.

Судам запропонували встановити «особливий режим роботи», який, зокрема, може передбачати:

  • можливість відкладення розгляду справ або ж їх розгляд у режимі відеоконференції;
  • обмеження допуску осіб, які не є учасниками судових засідань, та осіб з ознаками респіраторних захворювань;
  • за можливості здійснення ознайомлення учасників з матеріалами справ у дистанційному режимі;
  • зменшення кількості призначених до розгляду судових засідань протягом дня;
  • за можливості здійснення судового розгляду в письмовому провадженні.

Кожен суд з урахуванням цих рекомендацій запроваджував свій «особливий режим». За основними його критеріями українські суди розділилися та практикують різні підходи:

  • запроваджували «особливий режим» рішенням голови чи зборів суддів відповідного суду, іноді з доповненням такого рішення керівником апарату;
  • тоді як одні суди зачинили двері для відвідувачів, що не є учасниками справи, в інших — відвідувачів і далі допускають до суду. В окремих судах у приміщення пускають виключно учасників справ та представників ЗМІ, а в деяких — не пускають до суду навіть учасників справ і відтермінували розгляд усіх справ на період карантину;
  • в одних судах учасників засідань просять зачекати їх початку на вулиці, в якихось — на першому поверсі;
  • переважно забороняють вхід до приміщення суду без масок, подекуди — ще й без рукавичок. Однак, на жаль, на сайтах більшості судів інформації про це немає, як і про необхідність дотримання соціальної дистанції;
  • у частині судів зачинили двері канцелярії та встановили скриньки для вхідної кореспонденції, а десь — впускають до канцелярії за наявності маски та рукавичок;
  • у багатьох судах користувачам рекомендують звертатися поштою, електронною поштою або через систему «Електронний суд», водночас деякі суди просять не використовувати окремі з цих способів;
  • одні суди сканують матеріали справ і надсилають їх заявникам, багато судів пропонують ознайомитися з матеріалами вже після карантину.

У частині судів активно розглядають справи з використанням відеоконференцій, що дозволяє учасникам справи брати участь з дому чи офісу. Інші суди посилаються на відсутність технічних можливостей або непрацездатність системи відеоконференцзв’язку. Крім того, є випадки, коли навіть в межах одного суду одні судді розглядають справи онлайн, а в інших чомусь «відсутні технічні можливості».

Деякі суди відмовляються використовувати під час карантину обладнання та персонал для відеоконференцзв’язку з іншим судом, що доручив забезпечити його проведення.

Тоді як в одних судах самостійно відклали розгляд усіх справ, крім термінових, в інших — розглядають за графіком, якщо нема клопотань про відкладення, а в окремих — навіть зупиняють провадження у справах на період карантину. А є й такі випадки, коли проведення засідань залежить від рішення конкретного судді (наприклад, у Господарському суді м. Києва).

Що цікавить користувачів і як суди надають інформацію

Громадяни, які користуються судовими послугами, та потенційні відвідувачі суду зараз переважно цікавляться такими питаннями:

  • як можна звернутися до суду, передати документи у справі;
  • як ознайомитися з матеріалами справи;
  • що буде з призначеними судовими засіданнями;
  • чи можна потрапити до суду та на судове засідання;
  • чи можна скористатися відеозв’язком для участі у розгляді справи;
  • що буде з конкретною справою;
  • як отримати копію судового рішення чи виконавчий лист;
  • що потрібно взяти з собою до суду та як поводитися;
  • чи можна спостерігати за судовим засіданням у справі, яка цікавить, представникам громадськості чи медіа.

У частині судів відповідь на більшість цих питань можна отримати телефоном. Проте в окремих судах за оприлюдненими номерами телефону не відповідають, а деякі — інформували про проблеми з телефонним зв’язком.

Головним відкритим каналом для поширення інформації про діяльність суду залишається сайт, адже він є в кожного суду. Наявність вичерпної інформації на сайті дозволить заощадити час на телефонні розмови чи усні пояснення в суді.

Однак комунікація судів в умовах карантину залишає бажати кращого. Давайте розглянемо найпоширеніші помилки в комунікації.

Прихована та несистематизована інформація про особливості роботи суду

На сайтах судів немає окремої кнопки для переходу читача до систематизованої інформації про особливості роботи суду під час карантину. Такі відомості зазвичай публікують як окремі новини, які з часом зникають з першої сторінки та переходять в архів.

Публікація цієї інформації серед потоку інших новин не дозволяє читачу скласти цілісну картину про роботу суду в умовах карантину.

Окремі суди взагалі забувають інформувати про продовження обмежувальних заходів.

Використання неінформативних заголовків

Часто необхідна інформація ховається під загальними заголовками, які не дають жодного натяку на зміст повідомлення.

Найбільш поширені на сайтах судів заголовки такого типу: «Повідомлення», «Оголошення!!!», «До уваги відвідувачів суду», «Зверніть увагу!», «Інформація для громадян» тощо.

Розміщення інформації під такими заголовками не може чітко зорієнтувати користувачів, демонструє неповагу до них, оскільки змушує у пошуках необхідної інформації переглядати всі такі новини підряд.

Бюрократична мова

Часто суди обмежуються сухим переліком правил або заборон, які до того ж сформульовані юридичною мовою.

Спілкування з користувачами судових послуг мовою наказів і заборон — поганий тон. Але деякі суди обмежуються розміщенням рішень керівництва суду чи зборів суддів, які є внутрішніми документами та стосуються передусім працівників апарату.

Надання інформації, що вводить в оману

Якщо суд вводить користувачів в оману чи сам ігнорує важливі правила та карантинні обмеження — це підриває авторитет органів правосуддя. Неправильно зобов’язувати інших дотримуватися вимог, які в самому суді порушують.

В одному з судів оприлюднили вимоги до відвідувачів на час особливого режиму роботи суду, зокрема — щодо необхідності використання масок і дотримання дистанції щонайменше в 1 метр.

Міністерство охорони здоров’я рекомендує  дотримуватися більшої дистанції у 1,5 метра між людьми. Проте ключова проблема цього суду — не ця розбіжність, а те, що працівники суду ігнорують оприлюднені вимоги. Про це свідчить розміщена на сайті новина про проведені урочисті збори суддів з нагоди виходу у відставку попереднього голови суду.

Тобто у місті, де на той момент у трьох десятків людей підтверджено захворювання на COVID-19, весь колектив суду збирається в одному приміщенні, без дотримання дистанції та захисних масок, що підтверджують опубліковані фото.

Ось ще один приклад. На сайті іншого суду опублікували новину про можливість долучитися до судового засідання віддалено — шляхом участі у відеоконференції за межами приміщення суду.

Але на практиці частина учасників справ, які намагалися скористатися цим способом, отримали низку відмов у проведенні засідання в такий спосіб. Відмову аргументували тим, що «в суду відсутня технічна можливість забезпечити проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та дотриманням при цьому вимог щодо інформаційної безпеки відеоконференції», або що закон передбачає можливість проведення «саме судового засідання у режимі відеоконференції», а не попереднього засідання.

Водночас, інші судді цього ж суду задовольняли клопотання про проведення попереднього засідання в режимі відеоконференції, зважаючи на те, що в суді «наявна технічна можливість провести судове засідання в такий спосіб», або інформували про це в ухвалах про відкриття провадження.

Ігнорування принципу гласності судового процесу

Закон визначає, що розгляд судових справ відбувається, за невеликими винятками, у відкритих судових засіданнях, до яких мають доступ не лише учасники процесу, а й інші зацікавлені особи. Це дозволяє забезпечити публічність процесу.

Отже, якщо сторони беруть участь у засіданні в режимі відеоконференції, то слід обов’язково робити онлайн-трансляцію слухання.

На жаль, наразі цих вимог часто не дотримуються:

  • багато судів зачинили свої двері для відвідувачів;
  • судові засідання відбуваються фактично в закритому режимі;
  • суди, які проводять слухання онлайн, їх не транслюють.

Як результат — виникнення конфліктних ситуацій.

Низка громадських організацій офіційно закликала органи судової влади поважати принцип гласності та гарантувати прозорість і відкритість своєї діяльності, зокрема транслювати засідання онлайн.

Як працює доброзичливий суд?

Якою має бути комунікація, щоб суди виглядали краще, й не лише в період карантину? Пропонуємо чотири «заповіді» доброзичливого суду.

  • Замість відштовхування — щире бажання підтримати користувачів судових послуг.
  • Замість зверхності та зайвого бюрократизму — ввічливість та приязність.
  • Замість введення в оману — узгодженість комунікаційної діяльності з практикою.
  • Замість закритості — максимальна прозорість діяльності.

Враховуючи виявлені проблеми, можна сформувати кілька пропозицій щодо судових комунікацій під час карантину з використанням позитивних прикладів.

«Червона кнопка»

Усю важливу для користувачів інформацію про особливості роботи суду в умовах карантину доцільно зібрати в одному місці з «червоною кнопкою», або ж зробити закріплений допис на головній сторінці сайту.

Важливо, щоб повідомлення, розміщені у блоці «Новини», актуалізувалися та зберігалися на видному місці. Наприклад, можна закріпити їх або регулярно оновлювати дату публікації.

Ось як це реалізовано на сайтах іноземних та міжнародних судових інституцій.

Зрозуміло, що сайти українських судів створені на спільній платформі та розроблені за єдиним шаблоном. Імовірно, їхній функціонал не дозволяє самостійно створювати нові розділи.

З іншого боку, якщо відповідний розділ з’явиться на сайтах усіх судів — це буде найкращим рішенням. Адже тема залишатиметься актуальною через потребу офіційно повідомити про особливості відновлення роботи під час виходу з карантину.

Повага до користувача

Інформацію потрібно систематизувати. Для цього можна використати підзаголовки чи запитання, які найчастіше турбують користувачів.

Наприклад, так зробив Хмельницький апеляційний суд. На його сайті інформація добре згрупована, при цьому до тексту додаються ілюстрації або відео.

При публікації на сайті відео краще додавати також коротке текстове резюме: одним — двома реченнями передати короткий зміст ролика, основні тези чи висновки. Це допоможе читачам розібратися в інформації, адже не всі відвідувачі сайту готові передивлятися довге відео.

Недостатньо обмежуватися розміщенням певного тексту наказу чи розпорядження. Такі документи готуються для працівників суду, натомість головною аудиторією повідомлення на сайті є користувач судових послуг — і часто це громадянин без юридичної освіти.

Тому канцелярську мову наказів слід «перекладати» зрозумілою мовою з урахуванням цільової аудиторії (адресата).

Для цього формулюйте речення за формулою «підмет — присудок», використовуючи активний стан дієслів замість пасивного. Наприклад, замість складної конструкції «судом буде надано копії матеріалів справи електронною поштою» чи «докази розглядаються судом» — краще написати, що «суд надішле копії…», «суд розглядає докази».

Уникайте формулювання заборон. Наприклад, замість «забороняється…» краще сказати «будь ласка, робіть так».

Якщо додати просте та зрозуміле пояснення, чому необхідно дотримуватися цих правил, — це сприятиме свідомому їх виконанню. Наприклад, замість «забороняється приходити до суду без маски» — краще написати такий текст: «Ми робимо все, щоб Ваше перебування в суді було безпечним, і розраховуємо, що Ви також докладете до цього зусиль. Тому, будь ласка, користуйтеся маскою та дезінфекторами для рук, які ми підготували для Вас на вході, а також дотримуйтеся дистанції між людьми не менше 1,5 метра».

Позитивним прикладом може бути іноземний досвід. На сайтах англійських та американських судів під час карантину регулярно публікують письмові чи відеозвернення до суддів або громади. У таких зверненнях голови судів роблять акцент на турботу про людей та пояснюють логіку вжитих заходів. Вони розповідають, з якими труднощами зіштовхуються суди та як розв’язують проблеми, викликані пандемією.

Чесна комунікація

Інформаційні повідомлення повинні відповідати дійсності. Це дуже важливо, адже одне неправдиве повідомлення може зруйнувати репутацію суду чи судді.

Навіть якщо є проблеми, їх не слід приховувати. Набагато краще, коли громадськість дізнається про кризові ситуації від самого суду, ніж від стороннього джерела.

Логіка такої антикризової комунікації наступна: визнати існування проблеми, пояснити, які заходи та яка діяльність вже спрямовані на її усунення, а також що зроблено для того, щоб у майбутньому знизити ризик повторної ситуації.

Для забезпечення чесної комунікації повсякденна діяльність суддів і працівників суду обов’язково повинна узгоджуватися з тими повідомленнями, які виходять на зовні. І зрозуміло, що для забезпечення такої цілісної діяльності суду дуже важливі якісна внутрішня комунікація та взаємодія всередині суду.

Прозорість і відкритість

Оскільки розгляд справ відбувається за зачиненими для відвідувачів дверима або з використанням відеоконференцзв’язку, важливо подбати про дотриматися конституційного принципу гласності судового процесу.

Щоб підібрати зал для судових засідань, у якому можна розмістити всіх учасників з дотриманням необхідної дистанції, можна заздалегідь акредитувати медіа та представників громадськості.

Забезпечення публічності судового розгляду є невід’ємною складовою права на справедливий суд. Тому потрібно забезпечити онлайн-трансляцію засідань із завчасним анонсуванням дати та часу. В умовах карантину це видається раціональнішим, ніж попередня акредитація учасників або зацікавлених осіб у справі.

Сьогодні Вищий антикорупційний суд і судді окремих інших судів уже транслюють судові засідання, дотримуючись принципу гласності. Ця практика має стати загальноприйнятою.

Роман Куйбіда,
кандидат юридичних наук,
заступник голови правління
Центру політико-правових реформ

Христина Тибінка,
експертка Центру досліджень місцевого самоврядування,
регіональна координаторка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Львівській області

Версія для друку

коментарі