Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Український правопис 2019: як влада впроваджує зміни?

Чер / 20
23
image

22 травня минулого року Кабінет Міністрів України (КМУ) опублікував Постанову, у якій погодився з пропозицією Міністерства освіти і науки України (МОН) схвалити Український правопис у новій редакції.

30 травня 2019 року МОН оприлюднило роз’яснення, як використовувати оновлений правопис, рекомендуючи «застосовувати норми та правила нової редакції Правопису в усіх сферах суспільного життя, зокрема, в офіційно-діловому стилі мовлення».

Фінальний текст Українського правопису з’явився на сайті МОН 3 червня.

Відтоді минув рік, і ми проаналізували, чи органи державної влади України дослухалися до поради МОН використовувати оновлений правопис.

Отже, як на своїх сайтах та в нормативно-правових документах впроваджують зміни Уряд, усі 19 міністерств, Верховна Рада України (ВРУ), Офіс Президента України (ОПУ), а також сайт судової влади України (СВУ)?

Поточний стан справ

За допомогою функції пошуку ми проаналізували, як сайти державних органів влади на практиці застосовують нові правила правопису: який варіант слова «проєкт» використовується найчастіше, як написані слова з компонентами «прес-», «веб-», «анти-», «віце-» та «екс-».

Виявилося, що здебільшого зміни на сайтах державних органів впроваджують несистемно – з використанням лише окремих правил.

Так, наприклад, серед публікацій на сайті Уряду трапляються такі, що містять слово «проєкт», але водночас й слово «пресконференція» у старому написанні.

На сайті ВРУ серед усіх нововведень використовують винятково «проєкт» і лише в окремих випадках. І навіть спроби МОН перейти на оновлений правопис мають вибірковий характер.

«Відразу після публікації оновленого правопису Міністерство освіти і науки України начебто почало використовувати його в публікаціях на своєму вебсайті, послідовно вживаючи «проєкт» замість «проект». Водночас деякими іншими нормами нехтували. Наприклад, минулого літа Міністерство опублікувало матеріал, назва якого містила конструкцію «ТОП-10». Хоча, відповідно до нових правил, компонент «ТОП» не можна поєднувати з числівниками», – розповідає філологиня, комунікаційна менеджерка Центру політико-правових реформ Мар’яна Добоні.

Про непослідовність впровадження оновленого правопису також свідчить той факт, що на своїх сайтах жоден з указаних органів державної влади не перейменував пункт головного меню «Прес-центр» на «Пресцентр».

«Оскільки слово «пресцентр» на головних сторінках цих сайтів досі написано з дефісом, можна сказати, що оновлений правопис застосовується несистематично», – зазначає пані Мар’яна.

Відтермінували перехід на оновлені правила сайти Міністерства оборони України, Офісу Президента України, а також судової влади України – вони й досі не користуються нововведеннями.

Як оцінювати поточний стан справ?

Для остаточного впровадження оновленої редакції Українського правопису Уряд встановив перехідний період – п’ять років. Упродовж цього часу використання норм та правил правопису в редакції 1992 року не вважатиметься помилкою. Про це 22 травня 2019 повідомила пресслужба Кабміну.

Так, ані Уряд та інші установи, які використовують оновлений правопис вибірково, ані ОПУ та інші установи, які повністю керуються старою редакцією, не порушують жодного нормативно-правового акта.

Проте перехідний період не рятує від плутанини за умови відсутності чітких інструкцій.

«За рік не з’явилося жодного пояснення, як державним органам працювати з офіційними документами – використовувати оновлену чи стару редакцію правопису. Впровадити зміни 2019 року на сайтах порівняно легко, але що робити з офіційними документами, деякими державними посадами або записом у паспорті імені по батькові «Ігорович», правильна форма якого зараз «Ігорьович», держава не регламентує», – розповідає пані Мар’яна.

Наприклад, у своїх нормативно-правових актах Уряд керується старими правилами, оновленими – лише в преамбулі до офіційних документів. Про це свідчить пошук на сайті Уряду серед нормативно-правових актів.

Але використання норм старої редакції в офіційних документах в окремих випадках створює ризик зміни суті написаного.

«Якщо керуватися навіть лише логікою, то «віцепрем’єр-міністр» та «віце-прем’єр-міністр» – це різні посади з позиції права», – наводить приклад пані Мар’яна.

Єдиною підказкою, як вчиняти з нормативно-правовими документами в контексті нової редакції Українського правопису, є коментар Максима Стріхи, опублікований на сайті Уряду:

«У нормативно-правових актах до внесення змін на підставі запровадження нової редакції правопису все ж таки слід орієнтуватися на Конституцію України. Це зокрема, стосується написання Віце-прем’єр-міністр, який згідно з новою редакцію має писатися разом».

Проте в самій нормативно-правовій базі й досі бракує акта про введення в дію оновленої редакції правопису. І наказ МОН «Про впровадження нової редакції Українського правопису» від 29 липня 2019 року відповіді на це питання не дає.

Як держава й громадськість працюють над впровадженням правопису?

У роз’ясненні від 30 травня 2019 року МОН повідомило, що план імплементації нової редакції Українського правопису розробляється. Він має передбачити терміни та етапи впровадження змін в освітній процес.

Наказ МОН від 29 липня 2019 передбачає створення постійно діючої Міжвідомчої комісії із забезпечення впровадження нової редакції Українського правопису.

Ця Комісія до 16 вересня 2019 року мала розробити план заходів щодо впровадження нової редакції Українського правопису та подати його на затвердження до МОН.

«Я намагалася знайти хоча б якусь інформацію, чи такий план заходів розроблено, але, на жаль,  жодних офіційних даних з цього приводу немає», – ділиться пані Мар’яна.

Також експертка додає: наразі громадський сектор власними силами навчає державні структури працювати з оновленою редакцією Українського правопису.

Так, громадська організація «Вектор прав людини», проєкт «Є-мова» та волонтерська ініціатива «Безкоштовні курси української мови» на початку квітня провели вебінар «Мова для судів: новинки правопису» для представників і представниць комунікативних команд судів.

Проте на сайті судової влади України з назви пункту головного меню «Пресцентр» і досі не прибрали дефіс.

Як можна використовувати нові правила вже зараз?

Як зауважує Максим Стріха, державним органам у нормативно-правових документах слід керуватися Конституцією України. Окрім цього, відповідно до Наказу МОН, врешті мають з’явитися рекомендації спеціальної Комісії.

Для медіа, представників громадського сектору та всіх, хто у своїх публікаціях посилається на положення нормативно-правових актів, пані Мар’яна радить:

«Якщо ви цитуєте документи, які вже ухвалені, залишайте їх в оригінальній редакції. Якщо ж готуєте, наприклад, новину або аналітичний документ, можете скористатися як старим правописом, так і оновленим».

Адже, як повідомляє «Укрінформ», посилаючись на пресслужбу МОН, кожна установа наразі самостійно ухвалює рішення про впровадження оновленого правопису.

Якщо ви хочете імплементувати правописні зміни у свою роботу, пані Мар’яна рекомендує робити це в декілька етапів:

  1. Дійдіть колективної згоди про перехід на оновлений правопис.
  2. Визначте конкретну дату, з якої всі офіційні публікації вашої організації будуть написані «по-новому».
  3. До цього часу проведіть «просвітницьку» роботу. Наприклад, придбайте та перечитайте правопис в оновленій редакції. Зверніть увагу, що офіційне друковане видання здійснило видавництво «Наукова думка», і його текст дещо відрізняється від електронної версії, оприлюдненої на сайті МОНу на початку червня минулого року. Якщо ж часу або терпіння на весь правопис немає, пошукайте довідкові матеріали або публікації про внесені зміни, упорядкуйте та поділіться ними з колегами.
  4. Адаптуйте перехід на нові правила відповідно до потреб вашої організації. Наприклад, якщо ви не працюєте з іноземними установами або перекладами, зміни, що стосуються слів іншомовного походження, для вас не будуть першочерговими. Натомість медіа треба звернути особливу увагу на нові правила написання «медіа-», «прес-», «веб-». Схематично випишіть найбільш актуальні для вас зміни та звіряйте з ними готові тексти, наприклад за допомогою комбінації «ctrl+f».
  5. Звикайте до нової правописної реальності J.

І насамкінець: якщо в коментарях до своїх публікацій ви бачите невдоволення читачів через використання оновленого правопису або вам вказують на ніби помилку в написанні слів з «прес-» разом, пані Мар’яна радить не перейматися. Адже наразі триває перехідний період, і тому цілком природно, що нові мовні норми ще не для всіх стали звичними.

Аліна Шостак,
комунікаційна менеджерка
Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Харківській області

Версія для друку

коментарі