Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
Набули чинності законопроєкти, які врегульовують деякі процесуальні питання у роботі судів та органів правопорядку в умовах воєнного стану.
Спеціально для Мережі UPLAN та подкасту «Гід реформ» ці зміни під час короткого дзвінка прокоментував експерт Центру політико-правових реформ Євген Крапивін.
Як зазначає Євген Крапивін, за перший тиждень безпосередньо практики в системі кримінальної юстиції зверталися, в тому числі й до Парламенту, й до суду з тим, щоб врегулювати роботу, оскільки багато процесуальних «дірок».
Зокрема, ухвалено два законопроєкти: № 7117 (про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни підсудності судів) та № 7118 (про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо додаткового регулювання забезпечення діяльності правоохоронних органів у складних умовах воєнного стану).
Перший (№ 7117) стосується суду. Він дозволяє судам передавати справи з судів, які не працюють з фізичних причин, з причин воєнного стану, до судів, які працюють на більш безпечних територіях, не під обстрілами тощо.
Другий (№ 7118) фактично вносить зміни в Кримінальний процесуальний кодекс і в Закон «Про попереднє ув’язнення». Тобто він не стосується повноважень органів правопорядку, він стосується суто процедури (назва законопроєкту не зовсім точна).
«Проблема, яка виникає на практиці, – це з людьми, які зараз сидять в слідчих ізоляторах. У них є запобіжні заходи, їх треба продовжувати. У КПК є стаття 615, яка спеціально була виписана за ті вісім років для зони АТО/ООС, яка частину з цих питань врегулювала. Проте зараз зрозуміло, що вона недосконала. Наприклад, там немає можливості продовжувати запобіжні заходи лише обирати, якщо, наприклад, якихось сепаратистів чи в нашому випадку вже окупантів, схопили й треба якимось чином ізолювати, а потім це продовжувати за рішенням прокурора, де немає доступу до слідчого судді».
Ухвалення змін це питання розв’язує.
«Фактично, що таке стаття 615? – Пояснює Євген Крапивін. – Це можливість прокурора самостійно застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без судового контролю. Тому що ми розуміємо, що суди в дуже обмеженому режимі працюють і в них є купа інших справ. Тут виходить, що коло злочинів, яке існувало раніше, стосувалося тільки злочинів проти національної безпеки і воєнних злочинів. Але зараз людей затримують за т.зв. «мародерство». Найчастіше це не мародерство в розумінні воєнних злочинів, тобто не на полі бою, а крадіжки, розбої, грабежі, коли цивільне населення вчиняє злочини. За них затримують. І фактично до моменту ухвалення Кодекс не передбачав можливості прокурора самостійно обирати їм запобіжний захід тримання під вартою, а треба було йти до слідчого судді, який фізично не працює. Цей законопроєкт також це врегульовує».
Окрім запобіжних заходів врегульовується також питання строків розслідування.
«Тобто зараз можна розслідувати злочини, але суди не мають змоги їх розглядати. Тому передбачається можливість зупинення строків, тобто готується обвинувальний акт і на цьому провадження зупиняється. КПК раніше не дозволяв це робити, навіть в умовах воєнного стану», – розповідає експерт.
Стосовно скарг на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, то вони подаються до найближчого суду, який працює поряд з прокурором, що прийняв рішення: «Знову ж таки, фізично зараз дуже обмежена робота судів, і загальне правило, що передається за місцем розслідування, – воно не працює. Також врегульовує питання цей законопроєкт».
За словами експерта, внесення змін у Закон «Про попереднє ув’язнення» – теж дещо удосконалює процедуру: людей можна поміщати в СІЗО не тільки на підставі ухвали слідчого судді, а й на підставі постанови прокурора в порядку статті 615 КПК. Ніби простий момент, але раніше не був врахований, бо не було потреби.
Чому це важливо було врегулювати?
Пан Євген пояснює: «У нас є цивільні громадяни України, які вчиняють злочини у зв’язку з тим, що люди евакуювалися з міст і йдуть бойові дії, і при цьому не вчиняють мародерства: за законом це, повторююсь, крадіжки, грабежі, розбій (залежно від ситуації). І по-друге, у нас є військовополонені, які вчиняють воєнні злочини, тобто не тільки беруть участь у виконанні наказів своїх командирів, які вчинили військову агресію, але й обстрілювали, вбивали, ґвалтували мирне населення або вдавались до заборонених способів ведення війни, наприклад переодягалися у форму ЗСУ чи незаконно використовували символіку Міжнародного Комітету Червоного Хреста. І за це все індивідуально Україна буде притягувати до відповідальності, а військово-політичне керівництво РФ, яке наділено імунітетами – у міжнародних судах. Для них це теж всі механізми потрібні, треба збирати докази вже зараз».
Отже, зміни у сфері кримінального процесу необхідні для того, щоб оперативно та на законних підставах брати людей під варту, збирати, фіксувати докази і, по суті, призупинити строки, для того, щоб після перемоги, вже в мирний час продовжити цю процедуру і довести її до кінця.
«Насправді проблем більше, ніж вони вирішені цими законопроєктами, – зауважує експерт. – І вже органи розслідування, прокуратури, мають певні напрацювання. Я думаю, що буде ще один законопроєкт і вони будуть удосконалені, наприклад стосовно строків розслідування, судового розгляду, спрощення порядку збору доказів тощо. Що стосується «кричущого» – загалом роботи на юридичному й дипломатичному фронті стосовно притягнення держави-агресора та її керівництва до відповідальності».
«Наразі є закон, уже ухвалений Верховною Радою, але не підписаний Президентом з червня минулого року, який вдосконалює Кримінальний кодекс якраз в частині формулювання воєнних злочинів. А для чого його потрібно підписати? Тому що це дозволить нам ратифікувати Римський статут МКС, який досі не ратифіковано, бо Кримінальний кодекс не приведений у відповідність. І далі Рада має ратифікувати Римський статут – для того, щоб Міжнародний кримінальний суд міг повноцінно розслідувати та притягати до відповідальності військово-політичне керівництво РФ. Бо наразі в нас юрисдикція визнана, ми про це проголосили ще у 2015 році. Проте для подальших дій ми в будь-якому випадку маємо цей Римський статут ухвалити».
Тому, на думку Євгена Крапивіна, в підтримку Міжнародного кримінального суду зараз саме час це зробити: «Це нескладно, є напрацювання, є підтримка з боку організацій, які багато років адвокатували його ухвалення. Думаю, що це якраз необхідний крок, бо прокуратура вже зосередилася на розслідуванні воєнних злочинів. І це пріоритетний напрямок для неї».
«Це насправді невдячна тема – коментувати подібні речі в умовах війни. Але в будь-якому випадку самосуд недопустимий».
Пан Євген пояснює: якщо захоплюються члени ДРГ або члени збройних сил РФ, – вони мають передаватися компетентним органам для подальшого утримування, розслідування, притягнення до відповідальності.
«Наскільки я знаю, то більш-менш поліція усюди працює, оперативно приймає цих людей, разом з СБУ. Тобто достатньо дочекатися – і буде офіційна юридична процедура».
Експерт акцентує: вчиняти самосуди це злочин, навіть в умовах воєнного стану. «Але з цим ми вже будемо розбиратися після звільнення наших земель від окупанта».
Слухайте повний запис коментаря:
