Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Як пережити місцеві вибори-2020?

Чер / 20
29

Інші новини

Чергові місцеві вибори, які мають відбутися вже цього року, 25 жовтня, спричиняють ажіотаж у всіх колахНа жаль, на шляху їх організації виникає чимало перешкод, більшість з яких наразі вдається успішно долати.

Якщо поглянути в календар — до виборів залишилося менше, ніж чотири місяці. На підготовку суттєво впливає не розв’язання як деяких життєво важливих, так і низки менш вагомих, проте реальних, проблем. Водночас, є потреба у забезпеченні певних передумов.

ЗМІНА ПЛАНІВ: ЗАМІСТЬ ПЛАНУ А  ПЛАН Б

Першочергово фундаментом реформи децентралізації та адміністративно-територіального устрою мало стати внесення змін до Конституції у частині децентралізації («план А»).

Внесення змін до Конституції щодо корекції адміністративно-територіального устрою та реформи місцевих державних адміністрацій, як один з перших кроків, передбачала й Концепція реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади 2014 року.

Однак після провалу двох поданих законопроєктів про внесення змін стало зрозуміло, що встигнути до виборів майже нереально.

Проведення місцевих виборів наприкінці жовтня — норма, визначена в Конституції України. А це означає, що вони повинні відбутися незалежно від стану реалізації реформи.

І в Мінрегіоні, і в експертних колах всі налаштовані на те, що вибори на всій території України відбудуться у нових адміністративно-територіальних одиницях. Для того, щоб обрані в жовтні ради та їх виконавчі органи ефективно запрацювали, вибори мають бути проведені за єдиним принципом та базуватися на новій територіальній організації громад і районів.

Лише в такому разі вони зможуть виконувати всі повноваження, покладені на органи місцевого самоврядування після завершення реформи.

В іншому випадку — на нас чекають серйозні проблеми. Без перебільшень, абсолютний хаос.

Щоб цього не сталося, оперативно взялися за реалізацію «плану Б»: завершення реформи на рівні законів та підзаконних актів. Це той варіант, коли реформа завершується не зовсім тим шляхом, який був би на 100% правильним, проте єдиним можливим чином.

Чи конституційне таке затвердження реформи? Ось у чому питання.

Ймовірно, що знайдуться охочі, які будуть позиватися до суду з оскарженнями. А поки справу розглядатимуть в судах — вочевидь, вибори вже відбудуться.

Досягнення головної мети — виходу на адміністративно-територіальну реформу базового рівня, щоб провести вибори, — на першому місці.

А ЯК ЖЕ КОНСТИТУЦІЯ?

З реформою перейшли до «плану Б».

А от щодо змін до Конституції, які повинні закріпити оновлену систему місцевого самоврядування, децентралізацію повноважень та територіальний устрій, — приступили до глибокого та детального експертного обговорення.

Наразі ще залишаються неузгодженими окремі позиції. Однак члени робочої групи обіцяють найближчим часом (протягом кількох наступних тижнів) публічну презентацію тексту законопроєкту.

ШЛЯХ ДО НОВОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Наприкінці травня Уряд затвердив перспективні плани всіх областей.

Переговори щодо їх корекції тривали набагато довше, ніж планувалося. Серйозним викликом стало порушення методичних рекомендацій під час створення ОТГ. І як наслідок — наявність низки громад, неспроможних виконувати всі необхідні повноваження.

Для визначення територіальної основи для діяльності органів виконавчої влади та відповідних органів місцевого самоврядування 12 червня Уряд зробив два дуже важливі кроки:

  • затвердив 24 розпорядження щодо визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад по кожній області на основі перспективних планів;
  • схвалив проєкт постанови «Про утворення та ліквідацію районів».

Проєкт постанови та законопроєкт про впорядкування діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у зв’язку з утворенням і ліквідацією районів скеровані на розгляд до Верховної ради.

В експертних колах всі оптимістично прогнозують, що в середині липня Верховна рада проголосує за новий перелік районів та громад. А одразу після цього будуть призначені місцеві вибори за новим територіальним поділом.

СМУГА ПЕРЕШКОД ДО МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ

На жаль, неспроможність окремих громад — не єдиний виклик, з яким довелося (чи ще доведеться) зіштовхнутися на цьому нелегкому шляху.

І хоча з усім вдається успішно справлятися, це витрати ресурсів, зокрема часу, що особливо цінний зараз.

Хвилю невдоволених представників громад, які відповідно до перспективного плану переформатували чи включили до складу інших громад, підтримала Асоціація ОТГ. Замість того, щоб через подання пропозицій чи рекомендацій активно долучитися до процесу ще на етапі підготовки їх органами влади обласного рівня.

Невдоволені голови асоціацій місцевого самоврядування погрожують заблокувати в парламенті прийняття вищезгаданого пакета актів.

І це виявиться найгіршим сценарієм розвитку подій з усіх можливих, адже призведе до колізій з повноваженнями, браку коштів на утримання дублюючих органів та повного безладу в діяльності органів місцевого самоврядування та виконавчої влади на місцях.

У процесі затвердження щодо окремих районів виникли конфлікти через різні бачення того, яке саме місто повинне стати районним центром конкретного району. В таких випадках у Мінрегіоні разом з усіма сторонами дискусії намагалися досягти компромісу — й це дуже гарний приклад.

Проте доки дискусії тривають стосовно одних районів, в інших починають виникати нові ідеї та побажання, не обґрунтовані та не дуже позитивні. В результаті процес затягується.

Яскравий приклад — створення гірських районів у Закарпатській та Чернівецькій областях за прикладом Косівського району Івано-Франківської області.

Крім того, навколо процесу затвердження територій громад та нових районів певні кола осіб вдаються до різних маніпуляцій, в тому числі й політичних. Вони, своєю чергою, призводять до виникнення конфліктних ситуацій.

Найпопулярніший спосіб посіяти паніку та викликати масове невдоволення — поширення «страшних» чуток.

Ось два найпоширеніші сценарії «фільму жахів»:

  • про те, що новий районний поділ «забере» у громад 60 % ПДФО, а в громад заберуть повноваження, які вони отримали з початком децентралізації. Хоча насправді громади отримають більше ресурсів через передачу значної частини доходів районних бюджетів на базовий рівень — громадам.
  • про те, що через укрупнення районів для того, щоб отримати довідку, доведеться їхати 100 км до райцентру. Насправді ж усі довідки видаватимуть у ЦНАП територіальної громади.

Досі не розв’язані питання повноважень районних рад новостворених районів. Вибори до районних рад однозначно відбудуться, оскільки закріплені нормою Конституції. Щодо розподілу уповноважень наразі тривають узгодження на рівні центральних органів виконавчої влади.

Не менш дискусійним є новий Виборчий кодекс, який регламентує порядок організації та проведення виборів. У ньому багато неузгоджених та незрозумілих для практичної реалізації моментів. Як наслідок — численні правки, подані на розгляд до ВРУ.

Ухвалений у першому читанні на початку червня, законопроєкт про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства № 3485 теж залишає багато запитань без відповідей та містить свої «підводні камені».

І ЩО Ж РОБИТИ?

Значна проблема — відсутність базових знань та інформації про реформу як у жителів громад, так і в окремих представників ОМС.

У багатьох випадках люди не мають елементарного уявлення про те, які органи якими повноваженнями наділені, які питання належатимуть до їх компетенції, не кажучи вже про джерела наповнення місцевих та районних бюджетів. А через це — стають «жертвою» маніпуляцій зацікавлених осіб, беруть участь у масових акціях, протестах тощо.

Представники місцевих еліт виступають проти нового районного поділу через страх втратити вплив та залишитися без «годівниці», до якої звикли.

Тому дуже важливо ухвалити закон, який закріпить чіткий розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Очевидно, що схвалені та затверджені урядом райони та громади не є на 100% досконалими. З часом за наявності об’єктивних причин виникне потреба скоригувати деякі межі. Для цього важливо ухвалити закон, який буде регулювати порядок розв’язання проблемних питань, в тому числі – механізм зміни меж громад.

Христина Тибінка,
експертка Центру досліджень місцевого самоврядування,
регіональна координаторка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN у Львівській області

Версія для друку

коментарі