Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Ідеальний регламент міської ради – це той, який не порушують

Січ / 21
20
image

Процедура у місцевому самоврядуванні – це гарантія законності, яка важлива не лише для депутатів, а й для представників громадянського суспільства. А всі суперечки слід вирішувати в суді, і таким чином створювати судові прецеденти.

Про це говорили експерти на спільному онлайн-обговоренні Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN та Харківського прес-клубу.

Нагадаю, що в грудні минулого року Мережа UPLAN та Харківський прес-клуб за участі Центру політико-правових реформ підписали меморандум про співпрацю з метою допомагати журналістам у висвітленні політико-правових питань.

Темою першого обговорення став регламент Харківської міської ради (ХМР), і не випадково.

Доволі бурхлива перша сесія представницького органу місцевого самоврядування у Харкові супроводжувалася дискусіями не тільки в сесійній залі, а й у засобах масової інформації. Ключове питання: чи легітимно Харківська міськрада VIII скликання обрала головуючого, який вів сесію за відсутності міського голови?

Проблема дотримання регламенту та процедур відома Харкову давно, вона залишається актуальною й сьогодні. Громадськість турбується, що позбавлена ​​контролю за діяльністю міської влади, а міськрада з партійною більшістю мера – це фактично маріонетковий придаток виконкому. Представників громади не допускали на сесії, петиції та пропозиції опозиції ігнорували.

Зміна правил гри за відсутності монобільшості

У новому скликанні міськради у жодної з політичних сил немає монобільшості, тому депутатам довелося змінювати правила гри.

Щоправда, багато з них вперше побачили нову редакцію регламенту міськради за три години до початку засідання, а це вже порушення регламенту. Тому не всі встигли розібратися у тонкощах документа, який налічує 50 сторінок і регламентує правила роботи депутатів, мера, секретаря, комісій міськради.

Депутатам було важко розібратися. Можна уявити, скільки питань про новий регламент виникло у журналістів, які висвітлювали роботу сесії. Читачі та глядачі слово «регламент», здається, почули у новинах вперше.

Тож чому довкола звичайного бюрократичного документа розгорнулася справжня інформаційна інтрига? І загалом, чи існує ідеальний регламент? Чи далекий від нього новий регламент ХМР? Спробуємо знайти відповідь.

Досвід створення регламенту для Дніпровської міськради

Експерт Мережі UPLAN, автор регламентів Дніпровської та Новомосковської міських рад Роман Сердюк зазначив, що регламент – це вкрай важливий документ не тільки для депутатів, а й для мешканців – членів місцевої громади.

Наприклад, до 2015 року регламент Дніпровської міської ради містив положення, що місцева ініціатива, яка не схвалена міським головою до внесення до порядку денного, розглядається як колективне звернення громадян.

Чи законне таке положення – дуже спірне питання, тому що місцеві ради повинні розглядати місцеві ініціативи. Не може міський голова одноосібно ухвалювати рішення про допуск або недопуск тієї чи іншої ініціативи на сесію.

Також трапляються такі норми, як, наприклад, узгодження заступниками міського голови проєктів рішень, які подають депутати міськради. І якщо депутат від опозиції не отримає погодження у заступника міського голови, тоді його проєкт рішення просто не дійде до сесійної зали. А це могло бути важливе для округу рішення, наприклад, про будівництво дитячого садка чи про заборону будівництва сміттєвого полігону поблизу житлової забудови.

На жаль, розгляд таких важливих рішень ставав неможливим через недосконалість регламенту.

Тому в 2015 році, розповідає пан Роман, експерти ГО «Інституту реформ та інновацій» взялися писати регламент Дніпровської міської ради, який ухвалили та за яким працювали Дніпровська міська рада минулого скликання. За цим регламентом, але з невеликими змінами, працює Дніпровська міськрада VIII скликання.

За регламентом, який спеціально розробила ГО «Інституту реформ та інновацій», працює також Новомосковська міська рада.

Особливості нового регламенту ХМР

Для харківського регламенту властиво, що одні й ті ж проблеми «перекочовують» від одного скликання міськради до іншого скликання, зазначає експерт Мережі UPLAN Олег Конотопцев.

Втім, за його словами, харківський регламент є доволі типовим: «За все життя я не зустрічав ідеальних регламентів. Водночас, на жаль, доводиться констатувати, що не все у новому регламенті ідеально в контексті забезпечення прозорості та навіть законності».

Натомість депутат Харківської міської ради VIII скликання Дмитро Булах припускає, що ухвалений регламент не остаточний, і з часом в ньому будуть закріплені повноваження громади, легітимними представниками якої є обрані депутати. Саме вони мають забезпечити виконання регламенту, а також прозорість та демократичність ухвалення рішень.

Ще один важливий нюанс: у вітчизняній практиці регламент повсюдно є інструментом закріплення політичних конфігурацій, впевнений експерт Мережі UPLAN Марк Воронов.

«Можна постійно працювати над вдосконаленням регламенту, але надважливим є момент політичної конфігурації у міській раді. Якщо там немає сталої більшості, тоді до питань регламенту підходитимуть творчо. Якщо більшість буде – так склалося історично, що питання регламенту працюватимуть на цю більшість», – вважає експерт.

Новий регламент Харківської міськради містить положення, які по-різному оцінюють юристи.

Наприклад, інститут головуючого, на думку пана Марка, спірне, але креативне правове рішення. В історії України схоже вже траплялося. Наприклад, Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України 1995 року.

«Наша Конституція народилася з цього Конституційного договору. Органи місцевого самоврядування нерідко зловживають регламентом, але остаточне рішення про законність чи незаконність може прийняти тільки суд. Рішення в судовому порядку, на мою думку, є дуже важливим ціннісним фактором правової держави», – підкреслив Марк Воронов.

Дискусія навколо регламенту ХМР: думка журналістів

Співпраця Мережі UPLAN та Харківського прес-клубу націлена насамперед на допомогу журналістам у висвітлені політико-правових питань.

На питання про користь проведеного обговорення спеціальна кореспондентка медіакомпанії «Время» Олена Зеленіна поділилася своїми враженнями: «Мені сподобалася ідея Марка Воронова про те, що можна надати громадськості можливість бути присутніми на сесії онлайн – за допомогою сучасних технічних засобів. Адже питання доступу громадян на сесію Харківської міської ради постійно обговорюють в пресі».

І дійсно, можливості зали Харківської міської ради обмежені, навіть журналістам бракує місця. Тому вкрай важливо шукати сучасні методи отримання інформації про процес ухвалення рішень.

«Цікава пропозиція Романа Сердюка для депутатів: якщо всі охочі бути присутніми на засіданні міськради не вміщаються до зали, тоді засідання відбувається в іншому приміщенні. Або, як одного разу у Львові, коли там проводили засідання міськради просто на площі Ринок», – каже пані Олена.

Які ж висновки?

Учасники дискусії констатували: регламент, як і Конституція, повинен передбачати збалансовану систему стримувань та противаг.

Як зазначив Роман Сердюк, «щоб не було такого мера, який би «підім’яв» усіх під себе, й не було таких депутатів, які б загнали мера «під лавку»».

Регламент – це той документ, що встановлює процедуру реалізації правових норм, закріплених у Конституції, Законі «Про місцеве самоврядування в Україні», статуті міста та інших нормативних актах.

Регламент має містити чіткі норми та процедури, на основі яких здійснюється діяльність конкретного представницького органу, взаємодія представницьких та виконавчих органів, а також взаємодія з громадою.

Регламент також встановлює процедуру ухвалення важливих для громади рішень: про бюджет, виділення земельних ділянок тощо, – рішень, які ініціює територіальна громада. Він також закріплює процедуру проходження рішень за електронними петиціями.

Так, регламент – це процедура, процедура – це законність, а законність – це демократія.

Ольга Мірошник,
координаторка Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN в Харкові

Версія для друку

коментарі