На початку серпня Україну облетіла інформація про вирок доценту фізико-математичного факультету Харківського політехнічного інституту, якого визнали винним у поширенні в умовах воєнного стану інформації про розташування Збройних Сил України.

Разом з тим, суд отримав угоду про визнання винуватості, яку просили затвердити обвинувачений та прокурор. З огляду на це громадянину призначили 5 років позбавлення волі умовно, звільнивши з випробувальним строком 2 роки.

Чому навіть в умовах повномасштабної війни українське законодавство та судова система дозволяють особам, які працюють проти своєї держави, виходити на волю без покарання?

«Я прочитав вирок стосовно цієї особи й зробив для себе висновок, що за формою суд прийняв правильне рішення, але за змістом виходить знущання», — зазначив в ефірі Українського радіо Микола Хавронюк, член правління Центру політико-правових реформ.

За словами експерта, стаття, за якою засуджено обвинуваченого, нова, за нею мало судової практики й дії прокурора можуть свідчити як про його невеликий досвід, так і про помилку або й щось інше.

«Нам треба удосконалювати статті Кримінального кодексу, які стосуються колабораціонізму, для того, щоб вони були виписані відповідно до принципу юридичної визначеності настільки ідеально, що і суд, і прокурор не зможуть помилитися», — резюмував Микола Хавронюк.

Повний коментар експерта читайте або слухайте за посиланням.