Ще наприкінці січня голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявляв, що всередині парламенту немає єдності й наближається «велика криза», є 17 заяв про складення мандату від «слуг», ще один нардеп піде «через медичні обставини», і в інших фракціях також багато охочих піти.

Тож збирати 226 голосів, необхідні для ухвалення будь-якого рішення, все складніше, тим більше, що Верховна Рада нині складається з 401 депутата, а не 450, як має бути за Конституцією України.

Нестабільність у Верховній Раді не є для України чимось незвичним, але не за нинішніх обставин. Як пояснює експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера в коментарі виданню ПОЛІТАРЕНА, на сьогодні ситуація не є загрозливою, але втрата кожного депутата ускладнюватиме роботу Ради: «Ми не знаємо, скільки війна триватиме. У нас є тенденція кожного року до зменшення кількості депутатів, а не до збільшення. І ми не знаємо, скільки років в такому стані воно буде тривати».

Експерт пояснює, що на відміну від європейських парламентів, де закони можуть ухвалюватися більшістю від присутніх на засіданні, в українському парламенті рішення ухвалюються більшістю від його конституційного складу, тобто не менше 226 голосів, незалежно від того, скільки депутатів є в залі фактично.

Загалом, згідно з частиною 2 статті 82 Конституції України, Верховна Рада є повноважною за умови обрання не менше двох третин її конституційного складу.

«Конституційний Суд України свого часу розтлумачив цю норму. Він зазначив, що вимога про наявність 300 народних депутатів є обов’язковою не лише для початку роботи Верховної Ради, а й протягом всього її скликання. Це зокрема використовувалося 2007 року, коли склад ВР став неповноважним. Було менш ніж 300 народних депутатів, тому відбулися позачергові вибори», — пояснює Андрій Магера, згадуючи ситуацію весни-літа 2007-го, коли депутати «Нашої України» та «БЮТ» склали мандати, аби «нейтралізувати» коаліцію «регіоналів», «соціалістів» та «комуністів».

У тому ж рішенні КСУ йдеться про те, що оскільки для ухвалення більшості постанов необхідно 226 і більше голосів, то саме така кількість депутатів має бути присутня на засіданні, щоб воно стало повноважним. Тобто склад Верховної Ради має містити мінімум 300 прізвищ. А на засіданні мають бути фізично присутні не менше 226 депутатів. Якщо 300 «за списками» немає, то навіть із присутніми 299 обранцями ВР буде неповноважною й не зможе ухвалювати жодних рішень.

Поновлення ж депутатського складу залежить від способу набуття мандату конкретним обранцем. Якщо «вибулий» здобув мандат по мажоритарній частині, то проміжні вибори на його заміну провести неможливо до закінчення воєнного стану. Якщо ж депутат набув мандат за партійним списком, то його має замінити наступний кандидат у списку.

Невідомо, скільки серед згаданих Арахамією парламентських «дезертирів» мажоритарників, але десятка вистачить, щоб монобільшості не стало і де-факто, і де-юре. Але поки що «Слуга народу» має 226 депутатів, і цього достатньо. Тільки якщо їх стане менше, настане час думати про коаліцію. І аби уникнути такої ситуації, зазначає експерт, партії влади варто хоча б не призначати «незамінних» мажоритарників в органи виконавчої влади.