Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Держава у смартфоні: суспільне благо чи маніпуляція?

Лют / 20
03

Відкрита дискусія з цієї теми відбулася у Дніпрі 30 січня. Представники громадськості, наукових установ і ЗМІ обговорили впровадження ідеї «Держава у смартфоні» в Україні та готовість суспільства до такого формату спілкування з владою.

Перший блок дискусії був присвячений питанням діджиталізації державних сервісів.

«Електронний уряд може вміститися у смартфоні», — про це ще 13 вересня 2012 року заявив директор ІТ-агенції Республіки Корея Вон Джае Лі. «Відповідно до даних міжнародних досліджень, коли він про це казав, у них уже виникла така потреба, це не було сверхзавданням для уряду. 94 % населення Республіки Корея мають смартфони, тож задля реалізації цього концепту мають усі технічні можливості», — зазначила Анна Колохіна, голова ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень», регіональна координаторка Мережі UPLAN у Дніпропетровській області.

За даними опитування річної давнини, смартфони мають 55 % населення України. Тож навіть якщо діджиталізація державних сервісів буде реалізована на 100 %, у 45 % населення поки що відсутня технічна доступність до них.

Кажучи про «Державу у смартфоні», маємо на увазі надання адміністративних послуг. Тому водночас із процесами цифровізації будуть розвиватися інші процеси, які стосуються вдосконалення надання адмінпослуг.

Є дві реформи, які взаємно доповнюють одна одну — реформа децентралізації та реформа надання адміністративних послуг. Створена велика кількість ЦНАП по всій країні, уряд проводить роботу стосовно реорганізації районного рівня, зокрема прибираються ЦНАП з районного рівня і залишаються лише ті, які працюють у місцевих органах влади. Але залишається велика кількість проблем щодо надання адмінпослуг у країні.

На рівні парламенту досі не затверджений закон про адміністративну процедуру. Це призводить до того, що отримувачі послуг не можуть поскаржитися у разі неякісного їхнього надання або недотримання процедури.

До того ж, необхідно зробити аудит адмінпослуг. «Ніхто не буде оцифровувати хаос. Тому чекаємо, що відбудеться певна уніфікація, будуть переглянуті ці послуги у напрямку дерегуляції, можливо деякі з них будуть скасовані», — додає Анна Колохіна.

У чому полягає головна проблема процесу, в якому ми просто беремо участь, тому що живемо на цьому етапі розвитку цивілізації? На думку Федора Грищева, члена Громадської ради при Дніпропетровській облдержадміністрації, це протиріччя, які виникають. І в нашому випадку альтернативи процесу діджиталізації та розвитку інформаційних технологій, які проникають практично в кожну сферу нашого життя, немає.

Сьогодні діджиталізація є реальною суспільною потребою, тому що ця технологія робить прогрес суспільства більш динамічним. Водночас це інструмент маніпуляції, зокрема, суспільною свідомістю, який у певній мірі використовується суб’єктами, яким він доступний і які вміють ним управляти.

«Поки існує держава, ми — громадяни — завжди будемо знаходитися в певній залежності від неї. Наша задача — модернізувати цю державу таким чином, щоб мінімізувати ризики тотального контролю й несанкціонованого використання даних», — зазначив громадський діяч.

У питанні використання діджиталу вирішальними мають бути цінності суспільства. «Якщо перемагають цінності громадянського суспільства, діджиталізація принесе свободу, користь і комфорт. Якщо ми будемо ставити попереду питання, які переслідує держава, тоді можемо дуже легко потрапити у площину збирання інформації з метою контролю, обмеження, включно до переслідувань», — застеріг керівник Придніпровського представництва Міжнародного фонду «Відродження» Владислав Романов.

У другому блоці дискусії учасники обговорили технічну спроможність та організаційну готовність України до е-урядування.

На думку Вадима Гетьмана, керівника IT-компанії, у випадку діджиталізації виникає швидкий прямий зв’язок людини й держави, а також зворотня реакція. Але насамперед слід стратегічно визначити, куди рухається держава, що ми розвиваємо, для чого нам потрібна діджиталізація.

«Необхідно надати людям можливість заробити гроші, тоді в них будуть смартфони й ми зможемо доносити послуги. Технічно ми готові, і люди у більшості готові до цього, але потрібна підтримка, держава має стимулювати й створювати образ, що це безпечно та необхідно. Насамперед необхідно провести діджиталізацію всередині державних органів та прийняти відповідні закони», — зазначив спікер.

Говорячи в третьому блоці дискусії про цифрову безпеку, Роман Сердюк, громадський активіст, експерт Мережі UPLAN, навів приклад США, де нейромережі у соціальній мережі Фейсбук відслідковують дії користувача та на основі набору його дій та вподобань виявляють політичні погляди людини й демонструють їй потрібну політичну рекламу, аби вплинути на її вибір. Якщо ця технологія досить успішно працює в США, то питання, чому ми вважаємо, що вона не працює у нас.

Інша справа: де закінчується особиста безпека та починається загальна?

Держава має відслідковувати кожного громадянина з тою метою, з якою громадяни дозволили. «Я особисто не боюся діджиталізації як такої. Я боюся, що вона зупиниться на етапі безпеки моїх даних. Діджиталізація створить можливості, як хороші, так і погані. Якщо мої електронні дані можуть бути кимось незаконно отримані та незаконно використані, то держава має показати, як вона від цього мене захищатиме», — зазначив експерт.

Тож чим є «Держава у смартфоні»? Суспільним благом, модним брендом, черговою мрією чи певною маніпуляцією? Безумовно, діджиталізація сервісів на часі, але поки що Україна фрагментарно та несистемно реалізує сучасні технологічні можливості з надання послуг громадянам. Водночас, суспільство потребує прозорості, оперативності та якості таких послуг, але не за будь-яку ціну, якою можуть бути нові ризики для прав та свобод громадян.

 Захід був організований Придніпровським представництвом Міжнародного фонду «Відродження» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Виступи організаторів та учасників заходу жодною мірою не відображають офіційної позиції Міжнародного фонду «Відродження» та не обов’язково відображають погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

 

Версія для друку

коментарі