Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

«Найкраща форма правління для України – парламентсько-президентська республіка», – експерти

Січ / 20
30

Поточний перебіг конституційного процесу в Україні, внесені до Парламенту законопроекти про зміну Конституції та загрози, закладені в них, обговорювали під час прес-конференції «Конституційні зміни: соціологія та актуальні питання» 29 січня 2020 року.

«Конституція є однією із засад єдності народу та ефективного функціонування держави. Тому, по-перше, її необхідно неухильно виконувати всім, по-друге, науковці та практики повинні систематично аналізувати її дієвість, по-третє, варто періодично вносити зміни до неї, проте лише за результатами широких суспільних обговорень її проблем й оптимальних варіантів їх вирішення. На жаль, наше суспільство не надто уважне до Конституції, а експерти стверджують, що влада не відзначається її неухильним дотриманням»,  наголосив Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ.

Історія незалежної України показує: кожна нова влада намагається підлаштувати Конституцію під себе. 2019 рік, який ознаменувався зміною Президента та Парламенту, не став винятком. У перший день роботи нового Парламенту – 29 серпня – Президент України подав сім законопроектів про внесення змін до Конституції України.

«Експерти ЦППР проаналізували конституційні законопроекти, подані владою, та дійшли висновку, що вони спрямовані на посилення в країні ролі Президента, – розповідає Юлія Кириченко, керівниця проектів з конституційного права ЦППР. – Проте нещодавнє опитування експертів показало: 35,3 % з них переконані, що найкращою формою правління для України є змішана, тобто парламентсько-президентська. Президентській формі правління перевагу віддали найменша кількість опитаних – 11,6 %».

Соціологічне експертне опитування проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в жовтні 2019 року за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проекту Центру політико-правових реформ «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади».

«На сьогодні з семи поданих Президентом законопроектів про внесення змін до Конституції України на розгляді в Парламенті залишилося чотири. Оскільки три законопроекти Конституційний Суд визнав такими, що не відповідають частині першій статті 157 Конституції України, вони не можуть вже розглядатися Парламентом»,  зазначив експерт з конституційного права ЦППР Олександр Марусяк.

Загалом конституційні законопроекти спрямовані на послаблення Парламенту і посилення Президента України. На щастя, найбільш небезпечні з них отримали негативний висновок Конституційного Суду України: це законопроекти про закріплення за Главою держави повноваження утворювати незалежні регуляторні органи, призначати на посади та звільняти з посад директора НАБУ і ДБР; про Уповноважених Верховної Ради України в окремих сферах; а також про додаткові підстави втрати народними депутатами свого мандату. Крім того, щодо двох законопроектів, які отримали позитивний висновок від Конституційного Суду (це законопроекти про законодавчу ініціативу народу та про зменшення кількості народних депутатів України), Суд висловив чітку юридичну позицію у формі застереження, яка, на наш погляд, є обов’язковою для врахування Парламентом, а тому Верховна Рада України повинна внести відповідні поправки до цих законопроектів і знову відправити їх до Конституційного Суду України для отримання нового висновку. Законопроекти про скасування адвокатської монополії та про консультаційні (дорадчі) органи Парламенту отримали позитивний висновок Конституційного Суду без будь-яких застережень і були вже попередньо схвалені Парламентом.

Окрім того, сам процес розробки конституційних змін є закритим, до нього не залучені фахівці й громадськість, так само відсутня комунікація з боку влади – тобто роз’яснення, що це за зміни і для чого вони потрібні. У результаті вже зараз спостерігаємо негативні наслідки такого підходу. Так, зокрема, Президент України двічі вносив та двічі відкликав на доопрацювання законопроект про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації.

«Така ситуація ще раз переконала, що законопроекти про внесення змін до Конституції України, які стосуються місцевого самоврядування не можна писати без залучення суспільства. Вони повинні народжуватися в діалозі з експертною та науковою спільнотою, представниками громадянського середовища. Лише за умови такого широкого і відкритого діалогу ми матимемо шанс, що законопроект буде якісним і його розумітиме та сприйматиме суспільство» підсумував Ігор Коліушко.

Версія для друку

коментарі