Процес європейської інтеграції є комплексним та складним, а надто в умовах воєнного часу. Можна із впевненістю стверджувати, що досвід України на шляху до ЄС є унікальним, як для ЄС, так і для самої України.

Україна з 2022 року демонструє надзвичайну динаміку в межах інтеграції до ЄС, подекуди така динаміка є рекордною в процесі розширення ЄС. Зараз Україна та ЄС офіційно розпочали переговори щодо вступу на Першій Міжурядовій Конференції в червні 2024 року. Також була схвалена переговорна рамка, яка є основним документом для визначення засад переговорного процесу із країною кандидатом. Як і очікувалось, переговорна рамка щодо України визначає ще більший акцент на кластері фундаментальних реформ. 

Оновлена методологія розширення ЄС передбачає, що переговори за кластером фундаментальних реформ розпочинаються на початку переговорного процесу й залишаються відкритими до самого його завершення та вступу країни до ЄС. Таким чином реформи, включені до цього кластеру, визначають загальну динаміку переговорів, а їхні результати впливають на стан впровадження інших секторальних реформ. 

Більше про те, що таке фундаментальний кластер та які виклики нам необхідно подолати, виконуючи його, розповіла спеціально для Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Вікторія Мельник, координаторка напряму європейської інтеграції Центру політико-правових реформ (ГО-член Коаліції РПР).

Наразі кластер фундаментальних реформ формально залишається закритим для переговорів, оскільки для його відкриття Україні необхідно виконати початкові цільові індикатори, а саме підготовку трьох дорожніх карт та плану заходів щодо національних меншин. 

Одразу після завершення першої міжурядової конференції фактично розпочався другий етап скринінгу та підготовка до двосторонніх зустрічей за кожним із розділів. Цей етап є очевидно об’ємнішим та складнішим за попередні, оскільки передбачає проведення повної оцінки відповідності та підготовку скринінгового звіту за результатами такої оцінки. Очікується, що скринінговий звіт буде представлений в кінці 2024 року та буде містити інформацію щодо стану приведення у відповідність та основних прогалин, які потребуватимуть врегулювання. 

Відмінністю цього кластеру від інших є і той факт, що ці реформи більшою мірою ґрунтуються на міжнародних стандартах і впроваджуються в усіх країнах з урахуванням особливостей правової системи, у той час, як інші — на конкретних актах ЄС. Саме тому приведення у відповідність визначатиметься не шляхом оцінки імплементації актів ЄС, а шляхом оцінки виконання проміжних та фінальних цільових індикаторів. Індикатори будуть розроблені Європейською комісією за результатами скринінгу та оцінки дорожніх карт і будуть погоджені всіма країнами членами. 

Складові цього кластеру є одними з найскладніших для кожної країни-кандидата, зокрема функціонування демократичних інститутів, реформа публічної адміністрації, правосуддя, та антикорупційна реформа. Україна розпочинає цей шлях в умовах війни й вочевидь буде змушена враховувати виклики та вплив війни на демократичні реформи. Саме тому важливо зрозуміти, що організація та побудова процесу підготовки є надзвичайно важливими в контексті досягнення результатів як реформування, так і просування на євроінтеграційному шляху.

Аспекти, які далі розглянуті в публікації, напряму не є завданнями реформування, але мають важливе значення для досягнення синергії між усіма учасниками, залученими до процесів європейської інтеграції. 

Повний текст статті читайте за посиланням.