«Зазвичай ми говоримо про корупцію в глобальних масштабах, зокрема держави, говоримо про ратифіковані конвенції, законодавство та заходи, які вживає держава в боротьбі з нею, включаючи антикорупційну стратегію, програми та інші заходи, що мають на меті зниження рівня корупції. Слідкуємо за оцінкою Transparency International, переживаємо за створену в Україні антикорупційну інфраструктуру в складі НАБУ, САП, ВАКС, НАЗК, споглядаємо за активністю наших громадських організацій. Та насправді забуваємо іноді, що живемо ми з вами в громадах, у яких існують свої корупціогенні фактори», — так розпочав обговорення «Стан реалізації антикорупційної політики у місцевому самоврядуванні» член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

15 листопада 2023 року відбувся круглий стіл, де експерти ЦППР презентували напрацювання в межах проєкту GIZ «Підтримка формування державної політики розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні».

Ефективна реалізація антикорупційної політики в органах місцевого самоврядування значно актуалізується у зв’язку з необхідністю вирішення проблем, пов’язаних із війною та післявоєнним відновленням регіонів України. Це підтверджують результати соціологічних опитувань, проведених протягом останнього року, згідно з якими корупція, поряд із війною, є найбільшою проблемою в державі.

До прикладу, за результатами соціологічних опитувань, станом запобігання корупції у своїй громаді цікавляться 44 % громадян. Прикметно, що цим питанням цікавляться респонденти з вищою чи незакінченою вищою освітою. Найчастіше громадяни стикаються з корупцією в діяльності медичних закладів (30 %), закладів освіти (18 %), поліції чи прокуратури (16 %). На думку респондентів, найпоширенішими видами корупції є використання службових повноважень (31 %), нецільове використання бюджету (29 %), непотизм (27 %), а 21 % опитаних повідомили, що їм не відомо про корупційні порушення в громадах.

У ході досліджень, проведених експертами ЦППР, було виявлено низку проблем, пов’язаних з організацією роботи із запобігання корупції в ОМС та взаємодії з громадянами, а також напрацьовані способи їхнього вирішення.

Як зауважив Микола Хавронюк: «Зараз уповноважені підрозділи отримали державні гарантії, зокрема гарантію незвільнення з роботи їхніх працівників без погодження з НАЗК. Такі підрозділи утворені або відповідні повноваження покладені на уповноважених осіб в усіх відповідних обласних, Київській міській, районних, районних у місті Києві державних адміністраціях, апаратах місцевих рад, тобто цією мережею охоплено практично все на рівні місцевого самоврядування».

За результатами дослідження експерти підготували довідник, який наразі готується до друку й має на меті в простій та доступній формі роз’яснити роль, завдання і функції антикорупційних уповноважених, надати практичні рекомендації щодо розроблення й організації заходів із запобігання корупційним і пов’язаним з корупцією правопорушенням в ОМС, допомогти посадовим особам місцевого самоврядування дотримуватися антикорупційного законодавства.

«Запобігання корупції в органах місцевого самоврядування є одним із найбільш проблемних питань, яке потребує комплексного підходу. Водночас запровадження ефективної антикорупційної політики в громадах має стати пріоритетом номер один у діяльності органів місцевого самоврядування. Довідник, який ми підготували в межах цього проєкту, якраз і має зробити процес формування антикорупційної політики максимально зрозумілим», — наголосила експертка ЦППР з антикорупції Ольга Піскунова.

Переглянути відеозапис круглого столу можна за посиланням.