Одна з ключових реформ, необхідних для євроінтеграції України, — це реформа публічної адміністрації. Вона має забезпечити ефективне, прозоре й підзвітне державне управління, яке відповідатиме європейським стандартам.

Які завдання цієї реформи, чому вона є ключовою для вступу України до ЄС та які виклики й проблеми на шляху її реалізації? Про це говорили в шостому випуску Євро(под)касту Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко та співкерівник напряму «Урядування: формування політик, підзвітність, державна служба» ЦППР Олександр Саєнко.

«Насамперед завдання реформи публічної адміністрації — зробити ефективною виконавчу владу в нашій країні», — зазначив пан Ігор.

Він пояснив, що з початку незалежності України, з 1991 року, не приділили належної уваги виконавчій владі. Просто доробили міністерства, яких бракувало в УРСР, а розподілу завдань, оновлення функцій, переосмислення того, як повинен працювати Уряд та взаємодіяти з Парламентом, не відбулося. Як результат, дефіцит реформування виконавчої влади досі не подолано.

Ігор Коліушко також зауважив, що в демократичній країні виконавча влада має два основні завдання: виконувати чинні закони та формувати політику розвитку країни, тобто думати над тим, як закони можуть бути кращими, напрацьовувати пропозиції, аналізувати проблеми й виклики та працювати на випередження.

Чому реформа публічної адміністрації важлива для євроінтеграції України?

«Все, що потрібно для євроінтеграції, повинен забезпечити Уряд, тому євроінтеграція залежить від ефективності організації та функціонування Уряду. А ефективність — це і є результат реформи публічної адміністрації», — підкреслив пан Ігор.

За словами пана Олександра, після вступу до ЄС Україна братиме участь і в напрацюванні європейського законодавства, тож «ми маємо бути спроможні». Це не має бути законодавство, яке з’являється нізвідки, воно має проходити прозорі ефективні процедури аналізу політики.

Процес євроінтеграції можна використати як шанс прискорити реформу, як певний стимул або примус до української влади рухатися й впроваджувати європейські стандарти в ній.

Наразі робоча група, яка була створена Віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – Міністром юстиції й до якої залучені представники громадськості, бізнесу, урядовці, працює над дорожньою картою реформи державного управління. Як пояснив Олександр Саєнко, це досить детальний документ, який стосується питань формування політики, структури органів виконавчої влади, державної служби, надання адміністративних послуг, питань підзвітності. Він ляже в основу реформи публічного врядування, яку Україна буде впроваджувати наступні декілька років. Ця реформа є частиною кластеру «Фундаменталс» — дуже важливого кластеру, оскільки він відкривається перший і закривається вже після завершення перемовин — і ЄС приділяє цьому велику увагу.

Основні виклики й проблеми реформи

Європейський Союз не має спеціальної інституції всередині Європейської комісії, яка б займалася питанням урядування, оскільки це не належить до спільної політики ЄС. Стосовно країн-кандидатів Європейська комісія працює через Програму SIGMA, яка є програмою Організації економічного співробітництва й розвитку. Саме вона здійснила два масштабних оцінювання стану державного врядування в Україні — у 2018 році та 2023 роках.

Як розповів Ігор Коліушко, за їхніми результатами відзначаються серйозні проблеми в процесі формування політики. Міністерства не мають достатньої спроможності формувати політику, більшість із них не має спеціалізованих структурних підрозділів для цієї задачі.

Друга проблема в останні роки пов’язана з державною службою. Якщо у 2018 році Україна мала найкращі оцінки за прогрес у реформуванні державної служби завдяки запровадженню конкурсів та іншим позитивним змінам за новим Законом «Про державну службу», то із 2019 року відбувся значний регрес через масові скорочення, зупинки конкурсів.

Найкращі оцінки Україна має за цифровізацію, де прогрес більш-менш стабільний. Однак, у пов’язаній з цим сфері адміністративних послуг також почали виникати проблеми через фактичне зменшення децентралізації.

На думку Олександра Саєнка, основним викликом у реформі сьогодні залишається те, що суспільство часто мислить категоріями людей в політиці, натомість хотілося б більше дискусій і про ефективність врядування, державний апарат, про те, хто очолює державні органи, як відбувається відбір та кар’єрне просування. Важливо, щоб молодь бачила себе на державній службі, горіла ідеєю служіння державі, мала захищені умови роботи, адекватну зарплату. Щоб поступово, «цеглинка за цеглинкою», відбувалася розбудова українського державного апарату з прозорими, ефективними, якісними процедурами. Важливо, щоб тема реформи публічної адміністрації виходила за межі професійного середовища, аналітичних центрів чи європейських організацій, і її розуміли громадяни.

Дивіться повний випуск подкасту на YouTube, слухайте на Spotify та Megogo.