Органи громадянського суспільства (ОГС) можуть допомогти представникам влади приймати ефективні рішення завдяки своїм аналітичним продуктам. В цьому контексті актуальними є два питання: яка аналітика вважається якісною й чи готова на практиці влада дослухатися до неї.

Свої відповіді на ці питання запропонували учасники експертного обговорення «Якісна аналітика як ключ до ефективних рішень», яке відбулося 26 березня.

Спікерами заходу стали представники громадянського суспільства. Спираючись на власний професійний досвід, вони розповіли про механізми вироблення якісної аналітики, принципи її ефективного використання, та умови, за яких органи влади з більшою ймовірністю враховуватимуть положення такого аналітичного продукту під час формування політик та ухвалення рішень.

Про види аналітичних продуктів на прикладі діяльності Центру політико-правових реформ розповіла експерта Центру Вікторія Дерець. Пані Дерець наголосила: яким буде формат аналітичного продукту — звіт, записка, висновок до законопроєкту тощо — залежить від того, на кого розрахований цей продукт, тобто хто є його кінцевим споживачем. При цьому головна мета будь-якого аналітичного продукту — вплинути на політики, які формуються:

«Державна політика — це не фантазія і не мрія, а чітке бачення проблеми, чітка аргументація своєї позициї, конструктивний вибір рішення», — зауважила експертка. 

Водночас, щоб пропонувати рішення, які відповідають викликами сьогодення, вкрай важливо пам’ятати, що аналітика має властивість старіти. Тому у процесі її підготовки необхідно корегувати свій підхід до аналізу проблем, зазначила керівниця регіонального офісу Міжнародного фонду «Відродження» в Західній Україні Оксана Дащаківська:

«Слід постійно працювати з новими контекстами та сенсами, завжди треба перевіряти свої гіпотези, причино-наслідкові зв’язки, які ми встановили».

Ще одним не менш важливим аспектом є довіра до аналітики: як сформовані дані, звідки їх взяли, як з ними працюють. А також — комунікація аналітики — які дії зроблені, щоб цей продукт запрацював.

«Комунікація аналітика — це про питання, для кого ми її робимо. Відповідь на це питання дозволяє будувати комунікаційну кампанію. Робота зі стейкхолдерами є запорукою того, що наша робота не залишиться у шухляді, а працюватиме заради прийняття якісних рішень», — наголосив керівник Громадської мережі «ОПОРА» у Рівненській області, експерт Мережі UPLAN Андрій Токарський.

Після цього, чи органи влади будуть готові спиратися на аналітичні продукти ОГС, залежить від сукупності факторів. Про це розповів експерт з питань публічної адміністрації та місцевого самоврядування Центру політико-правових реформ Віталій Загайний. 

«Щоб аналітика працювала краще, треба розуміти потреби людей, з якими ми спілкуємося, яким пропонуємо наш продукт. Окрім цього, це комплексне питання довіри: до якості самої експертизи, на що вона спирається, а також чи є довіра, яка напрацьовується часом, між тим, хто пропонує рішення, й тим, хто її приймає».

Також, чи буде конкретна посадова особа брати до уваги аналітичні продукти ОГС, залежить від її особистого досвіду роботи з аналітикою — чи був він раніше успішним, зауважив пан Загайний.

Врешті такий досвід, коли аналітика ОГС дійсно працює заради ухвалення ефективних рішень, сьогодні існує, розповіли спікери заходу. Зокрема, таким досвідом поділилася експертка з протидії корупції Центру політико-правових реформ Ольга Піскунова:

 «Для мене нашим найбільшим успіхом за минулий рік є те, що наші висновки до антиолігархічного закону були почуті. До наших рекомендацій дослухалася Венеційська комісія, й частина пропозицій, які ми запропонували, дійсно були прийняті». 

Захід організовано Центром політико-правових реформ, ГО «Волинський Інститут Права», ГС «Агенція місцевого економічного розвитку Яворівщини» за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.