Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Щодо взаємодії з Міжнародним кримінальним судом

Вер / 22
23

Верховна Рада ухвалила законопроєкт №7228, що вдосконалює порядок взаємодії з Міжнародним кримінальним судом — МКС (Розділ ІХ-2 КПК України). А саме — статтю 624 Кодексу — виконання Міжнародним кримінальним судом функцій на території України (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40390).

Практичний запит від прокуратури полягав у тому, що зміст цієї статті передбачає, що процесуальні дії на території України на підставі та на виконання прохання МКС може проводити Прокурор Міжнародного кримінального суду. Оскільки в МКС Прокурор лише один — Карім Хан — тоді й усі процесуальні дії має здійснювати лише він. 

Хоча, на мій погляд, тут достатньо лише застосувати цільове (телеологічне) тлумачення і все стане на свої місця, але наразі це не так важливо. Тепер у правозастосовника не буде сумнівів з цього питання, бо Прокурор МКС може уповноважити своїх працівників на це.

Цікаво інше, що Генеральний прокурор дедалі більше набуває процесуальних функцій. Якщо три роки тому доводилось жартувати про «генерального реєстратора» в контексті погодження процесуальних дій щодо народного депутата, то з МКС виходить схожа ситуація. Наскільки доцільно Генеральному прокурору погоджувати усе, чого торкається МКС — питання відкрите. Практика покаже.

І наостанок риторичне питання, яке всі ставлять: чому не можна просто ратифікувати Римський статут МКС? Порушу правило не відповідати на риторичні запитання й сформулюю дуже коротко: 

  • тому що МКС усе влаштовує, вони мають найважливіше провадження у своєму існуванні (принаймні так виглядає з їхньої риторики та того бюджетування, яке наразі є; добре було б, якби Україна таки ратифікувала Римський статут МКС, проте працювати можна й так);
  • Україна винаходить велосипед (Розділ ІХ-2 КПК України) й підтримує свій спокій стосовно непритягнення українських військовослужбовців до відповідальності за одиничні воєнні злочини (і отої страшної штуки, про яку не можна говорити вголос у владних кабінетах — командної відповідальності). 

Хоча ані в теорії, ані на практиці МКС такі злочини не цікавлять, проте керівництво нашої держави керується принципом «краще перестрахуватися» (тут без жодних оцінок).

Євген Крапивін,
експерт Центру політико-правових реформ

Версія для друку

коментарі