15 березня відбулося засідання українського парламенту, впродовж якого депутати ухвалили понад 20 законів. Зокрема про зменшення цін на паливо, збільшення чисельності прикордонної служби тощо. Цим парламентері продемонстрували ефективність та цілісність роботи під час війни. 

Водночас наразі у Верховній Раді на ознайомлені перебуває законопроєкт №7129, який передбачає можливість проведення пленарних засідань дистанційно. Проте голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко в інтерв’ю Realist.Online застеріг від поспішного ухвалення закону. Адже й у воєнний час, окрім безпеки депутатів, має бути забезпечений критерій достовірності голосування.

«Якщо мова йде про голосування через інтернет чи щось на кшталт цього, на мій погляд, така форма роботи, по-перше, суперечить Конституції, а по-друге, будь-які дистанційні формати не гарантують достовірності голосування і не дають розуміння того, чи не перебувають у момент голосування народні депутати під тиском», — зауважує експерт.

Під час війни парламентарі повинні збиратися там, де це безпечно, й у бомбосховищі також. Водночас це не обов’язково робити у столиці — можна у будь-якому іншому українському місті, розповідає пан Ігор:

«Цілком припустимо, коли депутатський корпус розділяється на кілька частин, в кожній з яких присутні представники різних фракцій, і збирається в різних місцях. Тоді дійсно можна встановлювати відеозв’язок і приймати, контролюючи один одного, рішення».

Таким чином, за словами експерта, можна досягти достовірності голосування. Але можна не обмежуватися саме таким варіантом. 

Роботу парламенту можна побудувати й іншим чином. Головне, щоб вона відповідала двом ключовим параметрам: безпека депутатів і достовірність голосування. Ними не можна жертвувати за жодних умов, підсумував пан Ігор.