
В листопаді в Україні відбулися надважливі події: звільнення Миколаївської області та Херсону від російських окупантів й водночас. Водночас минулий місяць відзначився наймасштабнішими ракетними обстрілами енергетичної інфраструктури України за весь період повномасштабного вторгнення.
Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму – відповідна резолюція була ухвалена 23 листопада. «Члени парламенту закликають ЄС та країни-члени розробити правову систему у межах Євросоюзу, яка покарає російський режим», – йдеться в повідомлені партії.
Європейський Союз продовжує підтримувати України й розширює програму допомоги.
На саміті G20 Президент України запропонував «Українську формулу миру».
Військові адміністрації Півдня України проводять відновлювальні роботи після обстрілу росіянами українських енергосистем. Особливо напруженою була ситуація після блекауту, тому відновлювальні роботи тривають щодня.
По всій країні, зокрема й в Одеській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях розгорнули «пункти незламності» – спеціально облаштовані місця з можливістю обігрітися, зарядити електронні пристрої.
Українці мужньо тримають пости по всім фронтам, й законотворчий – також не виключення.
В листопаді парламент прийняв два важливих закони щодо посилення роботи громадського сектору:
Гуманітарна та волонтерська допомога продовжує залишатися в пріоритеті всіх урядових та громадських установ держави. В листопаді кожен обласний центр України, ледь не кожна ГО спрямували різноманітну допомогу до звільненого Херсону.
Мобілізація громадського фронту з початком повномасштабного вторгнення продемонструвала, що немає нічого неможливого для громадян та їх об’єднань за наявності дійсно важливої спільної мети. Зокрема, переселенці та жертви війни можуть отримати безоплатну юридичну допомогу від Одеського КВУ, пройти арт-терапію у прифронтовому Запоріжжі, взяти участь у культурних кластерах в Одесі.
Соціологічні дослідження, результати яких були опубліковані в листопаді, стосуються ситуації, що складається восени. 65% українців у випадку відключення електроенергії у холодну пору року залишатимуться на своєму нинішньому місці проживанні.
Відчуття безпеки продовжує знаходитися на критично низькому рівні й тяжіє до зниження через ракетні обстріли критичної інфраструктури. Ці події можуть призвести до затримки повернення громадян до своїх домівок, проте навряд чи стануть поштовхом до нової масштабної міграційної кризи. Адже готовність терпіти складні часи, проте знаходитися вдома, переважає в групі тих, хто не релокувався.
Близько 60% громадян України лишалися у своїх домівках попри війну. Решта українців, згідно з опитуванням, були змушені виїхати на початку бойових дій, проте половина з них вже повернулася додому.
Соціологи вказують, що респонденти розглядають опцію евакуації як критичний і важкий крок, який будуть готові робити в крайньому випадку. Сьогодні ж більшість опитаних, які живуть вдома, не готові виїжджати.
Водночас безпека є основним драйвером, але й барʼєром повернення в Україну для тих, хто виїхав за кордон. Також серед ключових драйверів — наявність власного житла в Україні і наявність оплачуваної роботи в Україні. При чому вага фактору наявності власного житла зростає протягом останніх хвиль. Барʼєрами стають, окрім небезпеки, відсутність оплачуваної роботи й сталого доходу, зазначають соціологи.
Близько 88% українців через 10 років бачать Україну квітучою країною у складі Європейського Союзу, про що свідчать дані всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Детальніше – у добірці новин та повідомлень.
Матеріал підготував Андрій Крупник,
директор Одеського інституту соціальних технологій,
координатор Громадської мережі публічного права
та адміністрації UPLAN в Одеській області