Бачу, що результати опитування КМІС, відповідно до яких 59 % українців побачили певні зрушення в боротьбі з корупцією, контроверсійно відгукнулися в активних користувачів соціальних мереж.

Оскільки мова йде саме про боротьбу з корупцією, тобто діяльність органів кримінальної юстиції щодо протидії цьому виду злочинів, то вставлю свої декілька слів щодо дихотомії між «боротьбою з явищем» та «сприйняттям рівня цього явища».

Наведу просту аналогію — відповідно до даних кримінальної статистики 2015-2016 роки були найбільш криміногенними в історії Україні (майже 600 тис. зареєстрованих злочинів). При цьому активна фаза реформування поліції з акцентом на громадську безпеку — патрульну поліцію — суттєво вплинула на сприйняття українцями себе в безпеці. За загальними кримінологічними законами чим більше сил безпеки в полі зору людини (в демократичній країні), тим меншим видається рівень злочинності. Саме так і було, злочинів багато, а люди кажуть, що їх навпаки стало менше. Бо сприйняття та фактичний стан — різні речі.

Тепер повернімося до корупції. Очевидно, що активність антикорупційних органів — затримання, підозри, запобіжні заходи — позитивно впливає на сприйняття рівня боротьби з корупцією.

Але ж мова не лише про НАБУ-САП-ВАКС, які займаються топкорупцією, і віримо, що колись теорія «поборемо корупцією на найвищому рівні й каскадом посиплеться корупція низового рівня», відповідно до якої на цю систему виділяється найбільша кількість ресурсів у системі кримінальної юстиції, підтвердиться.

Скільки б не висміювали «смски від ДБР», але рівень боротьби з корупцією низової та середньої ланки у нас вкрай поганий і брак підтримки цього органу (включно з розвʼязанням реальних потреб у ньому) має наслідком саме таку інформаційну політику, яку вони проводять.

Якщо просто, то інформаційна стратегія ДБР побудована саме на тому, що це ледь не найголовніший антикорупційний орган у країні. Ось влітку були такі білборди (на фото), а якщо відкрити сайт цього органу, то там суцільні новини про «викриття хабарників» на суми 1-2 тис. доларів. Хоча цей орган і створювався для боротьби зі службовими злочинами, насамперед катуванням та іншими незаконними діями правоохоронців, проте в ньому навіть немає спеціалізованого підрозділу, який би цим займався. Так, статистично більшість їхніх проваджень стосовно військових злочинів, проте якщо брати складні справи за обсягом роботи, то це саме службові корупційні злочини. Суспільство вимагає боротьбу з корупцією — «ось вам, будь ласка», каже ДБР.

Висновок простий: чим більше органи правопорядку розповідають про активну боротьбу з корупцією, тим меншим здаватиметься рівень корупції в державі.

Добре, якщо ці інформаційні кампанії узгоджуються (чи навіть конвертуються) у судові вироки за результатами кримінальних проваджень. Погано, якщо ні.

Тож у цій дискусії мають рацію всі, залежить від оптики.

Євген Крапивін,
експерт Центру політико-правових реформ
Джерело: Фейсбук-сторінка автора