
З одного боку, цифровізація несе дуже великі переваги для споживачів послуг, і для держави. Кількість користувачів «Дії» вражає. Як і кількість транзакцій в «Трембіті».
Але й через 5 років є питання:
1. Чи є взагалі Стратегія (де є офіційне урядове бачення з описом проблем, пріоритетами, завданнями…)?
2. Питання правильності мети як такої. Не «100 % публічних послуг онлайн», а «100 % доступних послуг».
3. Часто некоректне вживання термінології, її внесення в законодавство. Бо 100 % «публічних послуг» не можуть бути цифровізовані в принципі. Адже тут і дошкільне виховання, і медицина і т. і. …
4. Переважання «цікавих сервісів» над вирішенням реальних проблем. От уже навіть шлюб онлайн можна зробити. Але в ЦНАП ОМС досі немає простого входу до реєстру ДРАЦСГ, щоб самостійно видавати повторні свідоцтва.
5. Дискримінація нецифрового (фізичного) спілкування й нецифровізованих громадян і бізнесу. Багато послуг проєктуються та з’являються тільки онлайн, і лише згодом (за 6-9 місяців) у ЦНАП тощо. Як-от, єВідновлення.
6. Цифровізація як повна альтернатива децентралізації. За 5 років жодного повноваження в частині адмінпослуг в Україні для ОМС не було передано. Навіть навпаки — частину забрали.
7. Цифровізація як послуги для споживача, замість максимального переведення в міжвідомчу взаємодію (як-от, інформація про несудимість).
8. Цифровізація як самоціль (як-от, наприклад, відмова від штампа про прописку в паспорті-книжці, що породило нову багатомільйонну «послугу» витягів з РТГ). І замість «пеперлес» вийшла купа паперу й втраченого ресурсу для усіх.
9. Брак уваги до правових стандартів захисту особи. Який орган приймає рішення про реєстрацію ФОП у Дії й несе за це відповідальність? Як забезпечити право на участь у разі відмовного рішення? Чи є інформація про мотиви негативного рішення та порядок його оскарження?
Так, я упереджений у цьому питанні. Але мені дійсно не байдуже, як розвивається сфера адмінпослуг загалом.
Віктор Тимощук,
член правління Центру політико-правових реформ
Джерело: Фейсбук-сторінка автора