Відповідно до Конституції, президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України. Щоб поставити всі крапки над «і», потрібне рішення Конституційного суду.

Таку думку висловив експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера в ефірі Українського Радіо.

За його словами, дійсно точиться дискусія про легітимність президента після 20 травня. Значною мірою дров у це вогнище кинула сама влада, коли в жовтні та листопаді минулого року були озвучені публічні позиції. Зокрема Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначав, що Конституція не забороняє проводити вибори під час воєнного стану, водночас його заступник Олександр Корнієнко наголошував, що жодних виборів під час воєнного стану бути не може.

На переконання експерта, виходячи зі статті 103 Конституції, президент обирається на 5 років. Але, враховуючи неперервність здійснення державної влади в Україні, у частині першій статті 108 є чіткий запис про те, що президент виконує свої повноваження до вступу на пост новообраного президента України.

«Це означає, що його обов’язок — виконувати функції президента, іншого варіанту немає. Цього президента має замінити лише його наступник — не виконувач обов’язків президента, а повноцінний президент, який має бути обраний на наступних вільних демократичних виборах. Щоб поставити всі крапки над «і» та щоб ніхто з міжнародних партнерів не ставив запитань, нам дуже потрібне рішення Конституційного суду про офіційне тлумачення Конституції України», — зауважив Андрій Магера.

Також експерт звернув увагу на частину третю статті 103 Конституції, де написано, що одна й та сама особа не може бути президентом України більш як два строки поспіль. Тобто одна особа в безперервному проміжку часу не може виконувати обов’язки більш як 10 років.

На думку пана Андрія, це той момент, на який може звернути увагу Конституційний суд, коли тлумачитиме відповідні положення Конституції. Як варіант, можливе тлумачення з боку Конституційного Суду може полягати в тому, що дійсно чинний президент виконує обов’язки й за межами 5-річного строку, проте якщо цей строк у цілому буде 10 років, то треба всіляким чином уникати небезпек, загроз, узурпації влади тощо, щоб після спливу 10 років голова Верховної Ради міг виконувати обов’язки президента.

Це один із можливих варіантів, але в будь-якому разі після 20 травня 2024 року нічого кардинально в правовій площині не поміняється, але в політичній площині зміни будуть. Тому що президент Зеленський після 20 травня 2024 року з точки зору політичної риторики перебуватиме в позиції «кволої качки».

«Це означає, що йому треба буде робити широку коаліцію на підтримку опору Російській Федерації. Він повинен розуміти, що виборці давали йому мандат на 5 років. І за межами 5 років — це тимчасове явище, тому для дій йому потрібна дуже широка суспільна підтримка. Першочергово президент, а в другу чергу опозиція має наголосити на дуже важливому меседжі — ворог у нас один, це Російська Федерація. І не треба займатися взаємопоборюванням у країні, це не призведе до конструктиву. Має бути широке об’єднання проукраїнських державницьких сил», — наголосив експерт.