22 травня парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин» (реєст. № 11150).

Цей закон зокрема визначає особливості адміністративного провадження у земельних відносинах. Проте запропонований підхід фактично виводить діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування, пов’язану із земельними питаннями, з-під сфери дії Закону України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП).

Так, прийнятий закон містить ризики відходу від руху в бік ЄС. Також він нівелює врахування позицій громадян і бізнесу у прийнятті рішень із земельних питань. Про це розповіли експерти на онлайн-дискусії «Європейські стандарти у земельних справах під загрозою?», яка відбулася 18 червня.

До заходу долучилися представники громадськості, науковці та держслужбовці. 

Експерти почали з того, що земельна сфера в Україні складна й потребує врегулювання адмінпроцедурою.

«Складність сфери пояснюється низкою категорій земель, які нормативно існують в нашій державі, й кількістю суб’єктів, які є розпорядниками наших земель. Держгеокадастр, наприклад, є розпорядником сільськогосподарських земель державної форми власності. А окрім нього існує ще широке коло суб’єктів розпорядників, згідно з вимогами Земельного кодексу України», – пояснив Костянтин Рибалко, начальник Юридичного управління Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Тому, зауважив пан Рибалко, для України вкрай актуальним є врегулювання розпорядчих механізмів у земельній сфері адмінпроцедурою: «Але над цим треба працювати експертно і відпрацьовувати дуже широку низку законів. Як-от пропрацьовується законопроєкт №10161, але не в тому форматі як швидкоруч був зроблений законопроєкт № 11150».

Про небезпечні норми прийнятого закону розповів член правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.

Зокрема експерт звернув увагу на те, що закон забороняє адміністративне оскарження рішень у сфері земельних відносин в принципі – лише судове. Окрім цього, закон забороняє слухання та залучення експертів у земельних відносинах при прийнятті рішень.

«Також закон містить норму, яка забороняє визнавати недійсними адміністративні акти саме в адміністративному порядку. Проте у випадках, коли забудовані береги річок, у заповідниках, інших природоохоронних зонах є об’єкти, яких там не має бути, адмінпроцедура дозволяє відновлювати законність. А закон це забороняв — лише в судовому порядку», — зауважив пан Тимощук.

Водночас до усіх цих положень Президент України застосував право вето, розповів експерт:

«Президент застосував до цього закону право вето — він дослухався насамперед позиції Мін’юсту та Мінагрополітики. Основна частина вето стосується саме цього фокусу, на який ми звертаємо увагу, — загроза європейській інтеграції України і впровадження європейських стандартів спілкування держави, громадян і бізнесу, зокрема у земельній сфері».

Про важливість європейських стандартів, які опиняються під загрозою з прийняттям нового закону, розповіли доцентки кафедри адміністративного права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого, експертки Мережі UPLAN Ірина Бойко та Ольга Соловйова.

«Європейські стандарти вимагають, щоб влада мотивувала свої рішення, які є негативними до особи. Відмовили у виділенні ділянки — поясніть чому. Реальні приклади, коли учасники бойових дій, маючи право, гарантоване державою, на отримання земельної ділянки, звертаються до органу місцевого самоврядування, а він  їм просто відмовляє без пояснень», — зазначила пані Бойко.

Вимога пояснити, обґрунтувати своє рішення є запобіжником свавілля. Тому загальні правила, які діють у всіх сферах, — це стандарти належного адміністрування — мають бути поширені і на земельну сферу, поділилася експертка.

Пані Соловйова своєю чергою навела ще одну норму закону, яка нівелює принципи належного адміністрування:

«Є така норма: якщо особа звернулася до того органу у сфері земельних відносин, компетенція якого не стосується справи, то він, попри положення ЗАП, не пересилає це звернення в ту установу, якій належить розглядати такі питання, а одразу просто відмовляє особі. Але не може орган, який не має компетенцій, розглянути запит й відмовити у його задоволенні».

Що з цим робити і як мали б бути врегулюванні механізми земельних відносин адмінпроцедурою? Дізнайтеся думку експертів у записі ефіру.

Захід організував Центр політико-правових реформ, Фонд Місцевої Демократії та Харківський пресклуб за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.