Постановка проблеми та актуальність дослідження

Військова агресія спонукала українське суспільство знаходити можливості, щоб вистояти, перемогти і відбудовувати зруйноване війною. Ця важлива місія має здійснюватися за активної участі молоді, зокрема молодими людьми у віці від 14 до 35 років.

Сучасна молодіжна політика є одним із пріоритетів розвитку держави. Й для цього немало зроблено у напрямку забезпечення її нормативно-правовою базою та вирішення організаційних питань.

Як реалізується молодіжна політика на місцях, коли частина молоді − у лавах ЗСУ, а частина навчається і працює в інших містах та за кордоном? Як акти законодавства з реалізації молодіжної політики імплементуються на регіональному та місцевому рівні? Яка інфраструктура використовується для реалізації молодіжної політики?

Відповіді на ці запитання ми спробували знайти на прикладі вивчення стану справ у сфері реалізації молодіжної політики в Одеській області.

Викладення основного матеріалу

За результатами дослідження, проведеного Міжнародним республіканським інститутом у межах програми USAID «Мріємо та діємо», понад половина молоді, яка вимушена була покинути Україну після початку повномасштабного вторгнення росії, повернулась до свого місця проживання.

При цьому 83% бачать своє майбутнє в Україні й 94% вважають, що їхнє майбутнє в основному залежить від них самих. Але водночас з 89% до 70% зменшилась кількість тих, хто бачить майбутнє України обнадійливим. У питаннях стійкості громадянська активність молоді залишається високою: 94% опитаних зазначили, що роблять пожертви на військові потреби, 78% − на соціальні.

Значна частина молоді залишає свої громади й не повертається. На цю ситуацію можна вплинути саме системною реалізацією молодіжної політики у громадах з формуванням перспектив розвитку цих громад за активної участі молоді. Інструментами вирішення цієї проблеми можуть бути молодіжні центри, молодіжні ради та інші складові молодіжної інфраструктури.

Водночас проведені дослідження й практика роботи з молоддю на місцях дозволяють окреслити основні проблеми у цій сфері, на вирішення яких має бути спрямована робота з реалізації молодіжної політики на місцях:

• молодіжні ради, які активно створюються на різних рівнях, часто ще не відчули себе суб’єктами у процесі реалізації молодіжної політики й не мають реального впливу на процеси життєдіяльності молоді й громад загалом;
• у молодих людей не вистачає необхідних знань, навичок та досвіду виявлення та осмислення проблем і пошуку ефективних рішень;
• молоді люди, які перебувають за межами громад в Україні (студенти, переселенці), за кордоном (біженці) та у лавах ЗСУ, втрачають зв’язок з цими громадами;
• спілкування молоді в колективах часто обмежене через переважання дистанційних форм навчання, бракує майданчиків для спілкування;
• через економічні складнощі та небезпеку молодь невеликих міст і сіл під час війни рідше виїжджає в обласні центри та обмежена в отриманні культурних послуг;
• чинне законодавство лише частково регулює процедури застосування інструментів місцевої демократії у громадах, зокрема для молоді, й потребує доповнення та деталізації на рівні статутів громад та інших локальних нормативно-правових актів (далі − НПА).

Метою статті є оцінка результативності реалізації молодіжної політики на регіональному та місцевому рівнях та формування пропозицій щодо підвищення цієї результативності на прикладі Одеської області.

Молодіжна політика в Україні здійснюється на трьох рівнях: національному, регіональному та локальному (місцевому).

На національному рівні запроваджуються та регулюються основні принципи та стратегічні цілі політики, які закріплені у таких законах України, як «Про основні засади молодіжної політики» та «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», у Державній цільовій соціальній програмі «Молодь України» на 2021-2025 роки», Державній цільовій соціальній програмі національно-патріотичного виховання на період до 2025 року, Національній молодіжній стратегії до 2030 року та інших НПА.

Основними завданнями молодіжної політики у вказаних актах зазначені:

• збільшення активної частини молоді, яка бере участь у процесах ухвалення рішень на всіх рівнях;
• підвищення рівня довіри молоді до державних інституцій;
• зниження рівня безробіття молоді та зменшення частки тих, хто не працює, не навчається і не набуває професійних навичок;
• підвищення ефективності молодіжних центрів, що працюють з молоддю та допомагають їй у самореалізації й розвитку тощо.

У Національній молодіжній стратегії визначено, що виконання поставлених завдань можливе за умови узгодженості дій органів державної влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства, бізнесу, родини.

Реалізація завдань державної молодіжної політики здебільшого покладається на регіональний та місцевий рівень. Згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 44, п. 19), на регіональний рівень покладено сприяння розвитку молодіжної інфраструктури, молодіжних центрів та інших суб’єктів молодіжної роботи.

Розглянемо на прикладі Одещини, як забезпечується реалізація молодіжної політики на регіональному рівні через відповідну інфраструктуру.

В Одеській області проживає понад 679 тисяч молодих осіб від 14 до 35 років. Рішенням Одеської обласної ради від 19.02.2021 № 66-VIII затверджено обласну цільову програму «Молодь Одещини» на 2021-2025 роки (далі − Програма), бюджет якої складає 6187, 5 тис. грн. Але за час виконання Програми на реалізацію її заходів гроші не виділялись.

Департамент освіти та науки ОДА (ОВА) щопівроку звітує Одеській ОДА (ОВА) про виконання Програми по 20 позиціях за такими напрямами: формування громадянської позиції молоді, популяризація здорового способу життя, розвиток компетентностей та підвищення спроможності молоді, підтримка соціально вразливої молоді. Виконавцями завдань у цих напрямах у Програмі визначені обласні державні адміністрації.

Дослідження продемонструвало, що частина заходів Програми, які стосуються переважно учнівської молоді, тією чи іншою мірою виконуються завдяки тому, що їхні виконавці, органи  управління, фінансуються поза цією Програмою.

Через органи соціального захисту має здійснюватися підтримка та заохочення молоді з інвалідністю до повноцінної участі в економічному, соціальному та громадському житті, розвиток навичок самостійного життя та соціалізації підлітків із сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах, забезпечення житлом окремих категорій молоді, зокрема з-поміж учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб та молодих сімей.

Але даних про системну роботу з виконання цих завдань Програми не виявлено. Моніторинг офіційних сайтів органів влади регіонального та місцевого рівня не виявив також інформації про участь молоді в ухваленні рішень на регіональному та місцевому рівнях. Основна активність тут зосереджена на процесі створення молодіжних рад, які мають об’єднувати свідому та активну молодь, генерувати нові перспективні ідеї для розвитку громад, оцінювати реальну ситуацію в молодіжному середовищі і створювати умови для молоді.

На виконання вказаної обласної Програми затверджені цільові програми у деяких громадах, зокрема в Арцизькій, Болградській, Одеській, Тарутинській та Чорноморській. Однак інформації про реалізацію вказаних програм на сайтах цих громад не знайдено.

Станом на кінець жовтня 2024 року в Одеській області із 91 громади молодіжні ради були створені лише у 25 або у 27% громад. Планується також створити Молодіжну раду при Одеській обласній державній адміністрації. Попри те, що ще у січні 2021 року було прийняте розпорядження голови Одеської ОДА «Про затвердження Положення про молодіжну раду при Одеській обласній державній адміністрації», а у січні 2023 року згідно зі змінами у законодавстві воно було оновлено, Молодіжна рада досі не була створена.

Департаментом освіти і науки Одеської ОДА (ОВА) проводиться моніторинг створення молодіжних рад в області. Однією з основних причин гальмування процесів створення молодіжних рад називають відсутність активної молоді в населених пунктах, більша кількість яких вступила до лав Збройних Сил України або виїхала на навчання в обласні центри.

Кількість членів у молодіжних радах коливається від 7 осіб (Молодіжна рада при Затишанській селищній раді Роздільнянського району) до 34 (Молодіжна рада при виконкомі Куяльницької сільської ради Подільського району).

Моніторинг реалізації обласної Програми дозволяє зробити висновок, що занадто повільний процес реалізації державної молодіжної політики у громадах та в області загалом пов’язаний зі слабким інформаційним супроводом цього процесу та недостатньою увагою до нього місцевої влади на тлі вирішення інших нагальних проблем.

На Одещині діють 3 молодіжних центри: Подільський, Чорноморський, Одеський міський. В області створено також 11 молодіжних просторів: у Чорноморській міській громаді – 4, у Курісовській сільській громаді – 3 і по одному у містах Кодима, Подільськ, Южне та у Доброславській селищній громаді.

В Одесі активно діють молодіжні простори U-Point та спільноти «На часі». Діяльність цих центрів і просторів широко висвітлюється на їхніх сторінках у соціальних мережах і свідчить, що це дійсно активні осередки комунікації молоді. Варто, аби інформація про їхню діяльність була й на сайтах громад, а також було б доцільним, щоб їхня діяльність координувалася на обласному рівні з метою об’єднання зусиль з іншими суб’єктами реалізації молодіжної політики в області.

На Одещині протягом 2023-2024 років реалізується низка молодіжних проєктів, зокрема:

1. Інноваційна програма для молоді UPSHIFT, яка реалізується в Одеській області ГО «Потрібні тут» за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Уряду Японії. Метою програми є створення молодіжних центрів та просторів.

26 жовтня 2024 року в Одесі було підбито підсумки першого року молодіжної програми UPSHIFT у Південному регіоні. Відбувся круглий стіл, презентація проєктів апшифтерів та обговорення планів на наступний рік.  У заході взяли участь представники регіональних та місцевих органів управління Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

 На заході молодіжні команди презентували свої проєкти та працювали в кластерах за напрямами: освіта, софт-скіли, молодіжні простори, психоемоційна підтримка, профорієнтація, розробляючи пропозиції для підвищення ефективності молодіжної роботи в Миколаївській, Одеській та Херсонській областях.

Координатори програми UPSHIFT у Південному регіоні презентували результати річної реалізації програми та разом із молодими командами й представниками вказаних областей обговорили плани на наступний рік та шляхи залучення до програми нової хвилі молодіжних проєктів.

2. Проєкт U-Report допомагає вивчати потреби молоді регіону та згуртовує навколо себе молодіжну спільноту і шляхом організованого опитування вивчає думку молоді на Одещині. Проєкт реалізує ГО Центр «Вотум» за підтримки ЮНІСЕФ.

Протягом 2023-2024 років відбулися зустрічі заступників голови ОДА (ОВА), які відповідають за молодіжну політику, з представниками молодіжних організацій, які реалізують проєкти.

Перше регіональне опитування молоді на Одещині було проведене протягом січня − липня 2024 року. Опитано майже 1 800 респондентів: школярів, студентів, молодих батьків, працюючу молодь, активістів молодіжного руху, вразливу молодь та інші групи.

Метою дослідження було виявлення основних проблем та потреб молоді віком від 14 до 24 років, що проживає в Одесі та Одеській області, для подальшого використання результатів при плануванні роботи з молоддю.

Результати опитування свідчать, що лише 56% респондентів у віковій групі 14-24 роки вірять у перспективи свого майбутнього в Україні. При цьому хлопці налаштовані щодо свого майбутнього в Україні трохи більш оптимістично, ніж дівчата: 57% проти 56% відповідно. Водночас дівчата (38%) більше виявляють незадоволення можливістю своєї самореалізації, розвитку своїх здібностей і можливостей, ніж хлопці (25%).

Дослідження виявило, що молодь Одещини найбільше (41%) турбує відсутність молодіжних центрів, просторів для активного й безпечного проведення вільного часу (водночас цю потребу значно гостріше відчувають дівчата, які прагнуть саме таких місць), а також проблеми безробіття, слабкої професійної орієнтації та низької оплати праці (39%).

Освітні проблеми та недостатнє оснащення шкіл, а також обмежені можливості для неформального навчання є важливими для обох статей (32%), що свідчить про необхідність дослідження та розробки спеціальних заходів для підвищення якості освіти та розширення можливостей для додаткового навчання.

Проблеми насильства, дискримінації та булінгу залишаються актуальними для 24% опитаних, серед яких 29% дівчат та 18% хлопців. Це свідчить про необхідність вжиття заходів для боротьби з насильством та дискримінацією в молодіжному середовищі.

Доступ до медичних послуг і питання ментального (психологічного) здоров’я хвилює 21% опитаних. Водночас тема здоров’я більш важлива для дівчат (25%), ніж для хлопців (14%). Ці дані підкреслюють потребу у покращенні доступу молоді до медичних та психологічних послуг, а також у популяризації збереження ментального здоров’я та необхідності звернення до спеціалістів.

3. Проєкт «ІМПУЛЬС» реалізується громадською організацією «Асоціація молодіжних працівників України» у межах Ініціативи «Молодіжний працівник» за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) через Проєкт «ГОВЕРЛА».

В Одесі у листопаді 2023 року та у березні 2024 року відбулися базові тренінги «Молодіжний Працівник», на яких підготовлено 30 сертифікованих молодіжних працівників: 25 − в Одесі, 3 − у Розквітівській громаді Березівського району, 2 – у Кодимській громаді Подільського району. Але наразі повної інформації про молодіжних працівників немає, оскільки належне інформування громадськості про них не налагоджено й не зовсім зрозумілі їхні повноваження та функції у громадах.

На Одещині, яка є найбільшою областю України, реалізацію молодіжної політики покладено на сектор позашкільної роботи, патріотичного виховання та молодіжної політики в Департаменті освіти і науки ОДА (ОВА), де питаннями молодіжної політики займається один працівник. Така ситуація в цьому питанні на Одещині є винятком, оскільки в інших областях в структурі ОДА є окремі структурні підрозділи з реалізації молодіжної політики − департаменти та управління.

Управління процесом реалізації молодіжної політики в Одеській області має ускладнення, оскільки Департамент освіти і науки, на який покладено цю функцію, підпорядковується Міносвіти, а молодіжна політика у своїй основі належить до сфери діяльності Мінмолодьспорту. Така управлінська колізія негативно впливає на взаємодію ОДА з органами управління громад.

Всупереч управлінській логіці Департамент освіти і науки ОДА (ОВА), щоб отримати інформацію з питань молодіжної політики, має надіслати листи у відповідні органи освіти громад, які перенаправляють ці документи за належністю в органи по роботі з молоддю, щоб отримати відповідну інформацію. Ця інформація через відділи освіти громад має бути повернена в Департамент освіти і науки, який зі свого боку направить її в Мінмолодьспорт.

Звичайно, така ситуація не сприяє повноцінному відпрацюванню питань молодіжної політики, тому за відсутності координації дій інформація може дублюватися, іноді втрачатися, потребувати додаткових уточнень й витрат часу.

Детальний аналіз типових положень про молодіжні ради регіонального та місцевого рівнів, затверджених постановою КМУ від 18.12.2018 № 1198, а також дослідження практики їхнього застосування свідчить про наявність в цих нормативних актах певних недоліків та необхідність їхнього удосконалення. Пропонується до цієї роботи, крім фахівців Мінмолодьспорту та Міносвіти, долучити представників провідних українських та міжнародних організацій та місцевих органів публічної влади, які працюють у сфері реалізації молодіжної політики.

Проведене дослідження дозволяє зробити такі основні висновки.

Попри певні успіхи, рівень реалізації державної молодіжної політики в Одеській області, на нашу думку, є недостатнім. Такий висновок обумовлений наступними аргументами:

• відсутня дієва окрема управлінська структура, відповідальна за реалізацію молодіжної політики в регіоні;
• недостатньо системною є робота з виконання програми «Молодь Одещини» на 2021-2025 роки насамперед через відсутність фінансування заходів Програми, що може спонукати виконавців відноситися формально до процесу її виконання, звітувати про реалізацію молодіжної політики лише заходами, які проводяться за участі молоді у сферах культури, освіти, екології, спорту тощо;
• співпраця з громадськими організаціями, які реалізують молодіжні проєкти, відбувається спонтанно і точково без належної координації дій для об’єднання зусиль у вирішенні пріоритетних завдань молодіжної політики;
• попри те, що питання розбудови інфраструктури молодіжної політики в області розглядалося Департаментом освіти і науки на нарадах з головами громад, на засіданні координаційної ради з питань національної та громадянської ідентичності, цей процес відбувається занадто повільно;
• явно недостатньою є інформаційно-роз’яснювальна робота щодо реалізації молодіжної політики органами публічної влади та висвітлення діяльності громадських організацій, які реалізують проєкти в цій сфері.

Для підвищення ефективності реалізації в регіоні державної молодіжної політики пропонується:

1. Створити в структурі Одеської ОДА (ОВА) окремий структурний підрозділ з питань реалізації молодіжної політики. Цей підрозділ має зокрема координувати реалізацію проєктів з молодіжної тематики в області.
2. Налагодити широку та регулярну комунікацію усіх учасників процесу створення та організації діяльності молодіжних рад, вивчати кращий досвід та сприяти його використанню на місцевому та регіональному рівнях.
3. Передати частину функцій з реалізації молодіжної політики у соціокультурній сфері Комунальній установі «Одеський обласний центр патріотичного виховання та організації дозвілля дітей та молоді», яка підпорядковується Департаменту освіти і науки ОДА (ОВА).
4. Проводити зустрічі керівництва ОДА з представниками молодіжних рад та ІГС молодіжного спрямування, молодіжних центрів, молодіжних просторів, для отримання зворотного зв’язку з питань реалізації в регіоні державної молодіжної політики, її можливого коригування та здійснення координаційних заходів.
5. Розглянути питання створення та діяльності Молодіжної ради при ОДА (ОВА) та молодіжних рад місцевого рівня на засіданнях Координаційної ради з питань сприяння розвитку громадянського суспільства при ОДА (ОВА) та Громадської ради при ОДА (ОВА). Ці консультативно-дорадчі органи можуть надати методичну допомогу у створенні та налагодженні роботи молодіжних рад, допомогти в організації навчання та обміні досвідом у цій сфері.
6. Створити базу даних про молодіжні проєкти, зокрема міжнародні, які реалізуються в області, і скоординувати їх у напрямі сприяння процесу реалізації молодіжної політики на солідарній основі – у процесі партнерської співпраці громадських об’єднань та органів влади.
7. Розробити та провести інформаційну кампанію, відповідно до п. 24 Типового положення, забезпечити належне висвітлення роботи молодіжних рад, на вебсайтах громад та РДА запровадити рубрики «Молодіжна рада», забезпечити її постійне оновлення актуальною інформацією.

Андрій Крупник, кандидат політичних наук, директор ГО «Одеський інститут соціальних технологій», координатор Мережі UPLAN у Чорноморському регіону

Алла Орлова, докторка філософії з державного управління, експертка Мережі UPLAN