Закон України № 3703-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо народовладдя на рівні місцевого самоврядування» (далі — Закон про народовладдя), який набув чинності 8 січня 2025 року, визначає основні механізми реалізації прав громадян України на безпосередню участь у місцевому самоврядуванні, своєчасне й повне отримання інформації про діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Пошуку ефективного алгоритму впровадження норм цього Закону в життя територіальних громад в умовах воєнного стану була присвячена експертна дискусія до Дня Соборності України на тему: «Народовладдя як потужний механізм захисту та реалізації прав людини», яка відбулася 21 січня в Одесі в змішаному очно-дистанційному форматі на базі ООУНБ ім. М.С. Грушевського.

Відкриваючи захід, Андрій Крупник, директор Одеського інституту соціальних технологій, доцент кафедри публічного управління та регіоналістики Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка», координатор Мережі UPLAN у Чорноморському краї, підкреслив, що належна реалізація норм Закону про народовладдя є не лише внутрішнім завданням України, а й важливим кроком у виконанні її євроінтеграційних зобов’язань. Пан Андрій запропонував розглянути питання народовладдя комплексно: як у секторальному вимірі (громадська діяльність, навчання тощо), так і на різних рівнях управління — національному, регіональному, районному, рівні конкретної громади та навчального закладу.

«Прийняття та введення в дію Закону про народовладдя саме у воєнний час, коли вибори неможливі, надає жителям громад інструменти, які дозволяють їм бути почутими й впливати на стан справ у громадах, зокрема сприяти ефективнішому розподіленню й витрачанню місцевих ресурсів», — зазначила Марія Попова, Представниця Уповноваженого ВРУ з прав людини в Одеській області. За її словами, це сприятиме підвищенню довіри між владою й громадою та дозволить владі делегувати частину відповідальності за стан справ у громадах самим жителям.

Валентина Пузікова, делегатка Агенції місцевої демократії в м. Одеса, наголосила на унікальності Одеського регіону як прикладу взаємодії органів влади, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства, міжнародних партнерів, що загалом сприяє зміцненню демократії навіть у часи складних викликів.

«Демократія — це не лише про стандарти, але й про реальні людські потреби, взаємодію та довіру. Разом ми маємо можливість побудови суспільства, де кожен громадянин відчуває себе частиною змін, а влада працює в інтересах громади й громадян», — зауважила пані Валентина та закликала до взаємодії, що базується на підвищенні інституційної спроможності органів місцевого самоврядування.

Закон про народовладдя підіймає декілька практичних питань, які потребують наукового обґрунтування, експертного осмислення. «До 1 січня 2027 року всі громади повинні обов’язково мати Статути. Це величезна робота для практиків, науковців зі сфери муніципального права, і це той шлях, який має завершити законодавчий комплекс документів, за якими повинні жити мешканці наших громад», — зазначив Віталій Барвіненко, голова Одеської районної ради, доктор юридичних наук. Також у Законі вводиться поняття «житель», і це питання, за словами пана Віталія, повинно буде коригуватися з іншими законодавчими актами, від Закону «Про Державний реєстр виборців» до реальних і практичних питань.

На жаль, в умовах воєнного стану неможливо проводити вибори, тобто представницька демократія наразі стоїть на паузі. За словами Максима Лациби, керівника програм із розвитку громадянського суспільства Українського незалежного центру політичних досліджень, члена Робочої групи з розробки законопроєкту про народовладдя, це означає, що брак представницької демократії має бути компенсований розвитком учасницької демократії, тобто запровадженням процедур залучення громадян до вироблення державних та місцевих рішень і спільної відповідальності за розвиток громад, районів й України в цілому.

Пан Максим поінформував, що відповідно до Закону про народовладдя, кожна районна та обласна рада має ухвалити своїм рішенням певний перелік положень. Зокрема, про внесення місцевої ініціативи на розгляд ради; про проведення громадського оцінювання діяльності органів та посадових осіб; про порядок звітування голови, депутатів, органів та посадових осіб; про публічні консультації.

«Наразі створена Робоча група при Мінрозвитку, де спільно з Асоціаціями міст будуть напрацьовуватися Типові положення, Методичні рекомендації тощо. Сподіваюся, у найближчі декілька місяців вони з’являться, і тоді органам місцевого самоврядування буде легше взяти приклад і безпосередньо врегулювати процедуру реалізації права», — зауважив Максим Лациба.

Розповідаючи про реалізацію народовладдя в умовах Одеської міської громади, Олександр Жильцов, директор департаменту внутрішньої політики Одеської міської ради, виокремив роботу із сім’ями загиблих, з питань безбар’єрності та з молоддю. Важливим проєктом є створення Одеського громадського хабу, який стане центром доступності й де громадські організації зможуть безоплатно проводити заходи та вести свою діяльність.

Цікавим став досвід Чорноморської громади, де наприкінці 2024 року четверо фахівців публічного управління підготували під науковим керівництвом Андрія Крупника магістерські проєкти на такі теми:

1. «Інноваційні підходи до розробки стратегій розвитку міських територіальних громад» (Юлія Пакунова, радниця Чорноморського міського голови, депутатка Чорноморської міської ради).
2. «Механізми реалізації державної екологічної політики на рівні територіальних громад» (Тетяна Рябова, керівниця сектору екології Чорноморської міської ради).
3. «Механізми реалізації державної молодіжної політики на рівні територіальних громад» (Олександр Пакунов, лідер ініціативної групи зі створення Молодіжної ради при Чорноморському міському голові).
4. «Цифровізація публічного управління громадою: основні підходи та інструменти» (Анастасія Артеменко, начальниця відділу інформаційних технологій та з питань доступу до публічної інформації виконавчого комітету Чорноморської міської ради).

Автори об’єднали ці проєкти в дослідження «Комплексне рішення актуальних проблем Чорноморської громади» та представили свої напрацювання й пропозиції першочергових кроків по кожному напрямку на публічному передзахисті перед громадою. Керівництво Чорноморської громади узагальнило надані пропозиції, підготувало проєкт рішення міської ради та створило робочу групу для розробки Стратегії розвитку Чорноморської громади до 2030 року (в деяких питаннях — до 2034 року).

Досвідом створення ефективної моделі студентського самоврядування на рівні навчального закладу поділився Олександр Миза, директор Чорноморського морського фахового коледжу Одеського національного морського університету. «Наших здобувачів освіти потрібно долучати до важливих процесів не лише в рамках навчального закладу, а й у рамках міста», — зазначив він та додав, що нещодавні зустрічі зі студентським парламентом показали готовність молоді пропонувати думки, ідеї для розвитку громади.

Володимир Лупацій, співзасновник Національної платформи стійкості та згуртованості, окреслив фактори, які визначають ризики для інструментів громадської участі. По-перше, триває повномасштабна війна, під час якої проведення виборів неможливе, тому треба знайти спосіб трансформуватися й змінюватися без виборів. У цих умовах важливо забезпечити підтримку реалізації повноважень місцевого самоврядування. По-друге, відчувається певна втома й пасивність з боку громадян. «Важливо не просто говорити про дорадчу демократію, а винести на порядок денний питання, які дійсно хвилюють громадян. На нашу думку, це питання безпеки й стійкості», — зауважив пан Володимир.

Про підготовку фахівців сектору освітньої безпеки, яка здійснюється в Одеському державному університеті внутрішніх справ, розповіла Алла Пишна, завідувачка кафедри адміністративної діяльності поліції, кандидат юридичних наук, доцент. Університет, зокрема, навчає поліцейських Одеського регіону, які беруть участь у забезпеченні безпеки освітнього середовища. На фахівців такого сектору покладається відповідальність за безпекову складову в закладах освіти. Також пані Алла підкреслила, що формування культури безпеки має починатися з наймолодшого віку.

Валерій Головко, голова правозахисної організації «Співдружність», ветеран російсько-української війни, експерт Мережі UPLAN, торкнувся проблеми низької активності громадян, зокрема ветеранів. «Треба шукати інші, креативні методи та форми для залучення активних і неактивних людей до роботи із Законом про народовладдя», — наголосив він.

В тому, що народовладдя — це певний моральний фронт, підтримка ветеранів і справи, яку вони сьогодні роблять, виборюючи життя українцям, переконана Наталія Піроженко, доцент Інституту публічної служби та управління Національного університету «Одеська політехніка», кандидат наук із державного управління, доцент, експертка Мережі UPLAN. І безумовно народовладдя, за її словами, надзвичайно важливе для відновлення України в майбутньому.

У контексті наявності політичної волі розвивати місцеву демократію Олексій Орловський, директор програми «Демократія і належне врядування» Міжнародного фонду «Відродження», нагадав, що від моменту ухвалення Закону про народовладдя в сесійній залі до його підписання Президентом минув досить тривалий час. «Фактично ми втратили 8 місяців практичної роботи щодо імплементації цього Закону», — підкреслив він. Зважаючи на важливість та актуальність цієї тематики, пан Олексій поділився планами щодо оголошення найближчим часом чергового конкурсу для організацій громадянського суспільства, спрямованого на імплементацію положень Закону про народовладдя.

Елла Мамонтова, професор кафедри політичних теорій НУ «Одеська юридична академія», доктор політичних наук, професор, експертка Мережі UPLAN, порушила питання, яким чином стимулювати людину до участі в житті громадянського суспільства. Вона нагадала, що у 2022 році громадянське суспільство взяло на себе вирішення багатьох проблем, з якими влада не могла впоратися. Однак нині спостерігається певна втома, зневіра. Однією з причин є демографічна ситуація, адже молодь, яка могла б стати рушієм змін, часто виїжджає за кордон. «Тому я пропоную робити ставку на молодь, зокрема активно включати тих, хто перебуває за кордоном. А також на громадянську освіту, яка потрібна для розуміння що таке держава, місцеве самоврядування та громадська участь», — зазначила пані Елла.

Повертаючись до Закону про народовладдя, Юрій Ямковий, заступник виконавчого директора Одеського регіонального відділення Асоціації міст України, зауважив, що інструменти громадської участі, зокрема публічні консультації та громадські обговорення, застосовувалися й раніше, проте часто це відбувалося формально. Щоб змінити ситуацію, органи місцевого самоврядування мають донести до суспільства, що думка кожного важлива, зацікавити жителів, зокрема ВПО, до активної участі.

За підсумками експертної дискусії були ухвалені Експертні рекомендації щодо посилення захисту прав жителів громад та їхнього ефективного залучення до вирішення питань місцевого значення та направлені до відповідних інстанцій.

Переглянути відеозапис обговорення можна за посиланням.

Захід організував Центр політико-правових реформ, Одеський інститут соціальних технологій, Агенція локальної демократії в м. Одеса (LDA) за участі Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Одеській області та експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN в рамках проєкту «Програма сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів та не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.