Антикорупційна реформа залишається однією з ключових вимог на шляху України до Європейського Союзу. Що таке корупція та чи можна її подолати, які виклики стоять сьогодні перед спеціалізованими антикорупційними органами, яка специфіка України в контексті корупції? Про це говорили в третьому випуску Євро(под)касту член правління Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк та експертка з антикорупції ЦППР Ольга Піскунова.

«На моє розуміння, корупція — це сукупність кримінальних та дисциплінарних порушень, які проявляються в різноманітних зловживаннях службовим становищем, службовими повноваженнями, але не лише цим. Оскільки ця сукупність складається переважно з кримінальних правопорушень, її слід так і розуміти. Тобто це діяння, пов’язані з отриманням та даванням хабарів, викраденням власності, зловживання, які передбачають зокрема незаконне користування майном у силу своїх службових повноважень тощо», — зазначив Микола Іванович.

Часто людину називають корупціонером, якщо вона, наприклад, влаштувала на роботу своїх родичів. Але це поки що не корупція, а скоріше непотизм (надання родичам або знайомим посад, незалежно від їхніх професійних здібностей). Важливо чітко розуміти, що поняття «корупція» є досить вузьким.

Чи можливо подолати корупцію?

«Чи можна у квартирі, в будинку витерти пил так, щоб він ніколи не з’являвся? Відповідь очевидна: ні, він все одно з’являється й треба постійно прибирати, щоб було чисто. Те саме й з корупцією», — наголосила пані Ольга.

Умовно можна буде сказати, що корупція подолана, коли її рівень буде настільки низьким, що переважна більшість громадян у країні не відчуватиме її на собі й не бачитиме. Та насправді абсолютно подолати корупцію неможливо, це не вдалося досі жодній країні й не вдасться. Навіть у найбільш розвинених демократіях, де переважає верховенство права, корупційні прояви все одно виникають.

Ще однією ключовою відмінністю, за словами експертки, є те, як суспільство реагує на корупційні прояви: чи толерує їх, чи все ж таки сприймає як відхилення від норми, як прояв поведінки, за яку особа має понести справедливу відповідальність, покарання.

Специфіка України та очікування ЄС

Існує певний перелік вимог до України, викладений у документах Європейської комісії, який є схожим для всіх країн-кандидатів у члени ЄС. «Проте специфіка України, саме в контексті корупції, величезна, оскільки немає іншої країни в Європі, де йде війна», — зауважив пан Микола.

Через повномасштабну війну також існують проблеми з контролем за тим, як витрачаються міжнародна допомога, бюджетні кошти. За словами Ольги Піскунової, це дуже складно робити, оскільки частина інструментів контролю якраз через війну закрита. До того ж, якщо зробити надто відкритою й прозорою сферу, пов’язану із забезпеченням Збройних сил, цим першочергово скористається ворог. Тому необхідно шукати баланс між прозорістю, контролем і захистом держави.

Щодо очікувань Європейського Союзу, то вони дуже прості: щоб перестали красти. Проте, за словами Миколи Хавронюка, для цього потрібні певні інструменти.

Дивіться повний випуск подкасту на YouTube, слухайте на Spotify та Megogo.