Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Чи готова прокуратура до змін?

Чер / 19
25

У березні-травні цього року в чотирьох містах України громадських активістів навчали правильно подавати скаргу на прокурора до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Тренінги відбулися у чотирьох містах: у Дніпрі, Львові, Харкові та Одесі.

Цікаво поглянути на особливість відповідальності прокурорів у цих регіонах:

  • у Дніпропетровській області у період 1 серпня 2018 — 1 лютого 2019 до відповідальності притягнули 14 прокурорів;
  • у Запорізькій області за цей же період до відповідальності притягнули 8 прокурорів;
  • у Львівській області у період 1 серпня 2018 — 1 березня 2019 до відповідальності притягнули 9 прокурорів;
  • у Харківській області у період 1 серпня 2018 — 1 квітня 2019 до відповідальності притягнули 16 прокурорів;
  • у Харківській області у період 1 серпня 2018 — 1 травня 2019 до відповідальності притягнули 21 прокурора.

Періоди, звісно, відрізняються, проте лише на місяць. Це пов’язано з датами проведення тренінгів: за словами організаторів, вони хотіли представити учасникам найсвіжішу інформацію.

Олександр Банчук, експерт Центру політико-правових реформ, розповідає, що на тренінгах було багато учасників, які вже подавали скаргу на прокурора і розчарувалися у результатах. «Але після того, як ми оприлюднили свої результати, після того, що розказали представники Секретаріату Комісії, вони сказали, що зрозуміли, на що потрібно звертати увагу при поданні скарги», — додає він.

За спостереженням експертів, одна з найпоширеніших причин незадовільного результату на скаргу — те, що її автори часто не звертають увагу на форму та стандартні вимоги.

Представники регіональних прокуратур до обговорення не долучилися

Зовсім інша ситуація склалася із закритими експертними обговореннями, на які організатори запрошували прокурорів. До обговорення результатів роботи Кваліфіцікаційно-дисциплінарної комісії представники регіональних прокуратур не долучилися — в жодному з чотирьох міст.

«Якщо немає вказівки зверху і немає близького контакту з керівництвом регіональних прокуратур, то їх майже неможливо вивести на розмову, — коментує цю ситуацію Олександр Банчук. — Це свідчить про те, що ще роботи ще багато. Ця система дуже централізована, на відміну від поліції».

Минулого року у Львові, Дніпрі, Харкові та Одесі відбулися обговорення роботи поліцейських комісій. І, на думку експертів, з представниками поліції вийти на контакт було легше.

«Навіть за відсутності безпосереднього контакту при обговоренні звіту про діяльність поліцейських комісій на заходах були представники і поліцейських комісій, і поліції. Це при тому, що у самому звіті містилася критика діяльності поліції. Але вони були готові приходити і слухати цю критику, сприймати чи не сприймати — це вже їхня справа».

Водночас, питання реформи органів прокуратури залишається однією з ключових для усієї системи діяльності органів правопорядку.

«Якби було оновлення керівного складу прокуратури або прийшли нові люди у прокуратуру — можливо, це змінило би спосіб комунікації. А зараз виходить, що або це має бути вказівка зверху, з Києва, або це має бути пряме знайомство з керівництвом прокуратури. Гадаю, це насправді неправильно. Як можна довіряти прокуратурі, якщо навіть для експертного обговорення вони закриті?»

Така стратегія комунікації з представниками громадянського суспільства теж впливає на рівень довіри до роботи органів правопорядку. Соціологічне опитування, яке провів Центр Разумкова, засвідчило, що станом на березень 2019 року Національній поліції скоріше довіряє 31,9% громадян, тоді як прокуратурі — лише 13%. І якраз більша відкритість поліції, на думку експертів, може бути важливим чинником.

Який тоді вплив результатів дослідження?

Зрештою, не всі прокурори проігнорували дослідження діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. У Києві на загальному обговоренні у січні були представники Генеральної прокуратури, Ради прокурорів і Комісії, а також за власною ініціативою прийшли прокурори місцевих прокуратур з Києва та Київської області — як слухачі.

«Вони в принципі сприйняли критику та навіть обіцяли за результатами цього дослідження змінити певні положення, підходи, запровадили відео-конференц зв’язок на засіданнях — щоб полегшити участь скаржників у засіданні, — розповідає Олександр Банчук. — Проте прокурори, яких фактично стосуються наслідки роботи КДКП, чомусь не хочуть це обговорювати. Це культура, яку потрібно змінювати».

Спеціально для UPLAN підготувала
Ксенія Дітчук

Версія для друку

коментарі