Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах

Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.

Ми у соціальних мережах
Поширити:
Коментарі:

Як готувати експертні пропозиції до центральних органів влади?

Гру / 20
22

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», кожен громадянин України може звернутися до органів державної влади зі своїми зауваженнями, скаргами та пропозиціями щодо їх роботи. Звернення може бути індивідуальним або колективним. А його розгляд, за умови правильного оформлення, є обов’язковим.

Відповідно, експерти також мають право звертатися зі своїми пропозиціями та ідеями до центральних органів влади (від власного імені). Або ж свої розробки можуть подавати громадські організації, чи, наприклад, коаліції.

Однак, попри положення Закону, не всі пропозиції влада насправді розглядає, розповідає експерт Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк: «Наразі актуальна проблема спаму, зокрема законодавчого. А також, наприклад, самі депутати пишуть багато законопроєктів. Тому експертні пропозиції можуть легко загубитися».

Щоб мінімізувати подібні ризики, слід знати, як оформлювати експертні пропозиції правильно, й головне — куди та з ким з ними йти.

У якому форматі слід готувати пропозиції?

Закон України «Про звернення громадян» регламентує це питання доволі узагальнено: вказує на необхідність зазначити прізвище, ім’я та по батькові, місце проживання, суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, прохання чи вимоги.

Усі інші питання, зокрема, як структурувати документ, Закон пропонує вирішити громадянам самостійно.

Натомість пан Олександр радить подивитися, як певні документи готують самі органи влади: «Якщо ви готуєте концепцію реформи, можна знайти приклади вже затверджених концепцій. Якщо йдеться про законопроєкт, тоді треба зайти на сайт Верховної Ради та подивитися, як самі депутати оформлюють проєкти законів».

За словами експерта, формат, у якому автор чи авторка пропонують документ, демонструє професійність та допомагає читачам скласти враження про авторів.

«Якщо на папері ідеї та пропозиції мають гарний вигляд, тоді їх шанси на успіх збільшуються. Якщо ж навіть класна ідея не має у документі пристойного вигляду, якщо вона юридично оформлена неякісно, це, відповідно, зменшує шанси на успіх. Адже тоді депутатам доведеться допрацьовувати прочитане, а час — це розкіш», — каже пан Олександр.

Так, формат експертних пропозицій здебільшого впливає на те, як легко депутатам потім працюватиметься із запропонованими ідеями.

А чи побачать депутати експертні рекомендації в принципі — зазвичай залежить від того, діятимуть експерти одні, за підтримки ЗМІ або через особисті знайомства.

Куди звертатися з готовими ідеями?

Насамперед, радить Олександр Марусяк, слід визначатися, до яких депутатів зі своїми пропозиціями звертатися. Експерт застерігає: значення має приналежність депутата до певної політичної сили, а тому інтереси нардепів теж потрібно враховувати. У Facebook чи ЗМІ вони часто говорять про проблеми, якими опікуються.

Так, до народних депутатів можна звертатися напряму, якщо ви знаєте, що ваші розробки можуть їх зацікавити.

«Але тут є суб’єктивний фактор: наскільки депутата насправді цікавить сфера, якою цікавитеся ви, та чи буде він робити щось разом. Інша справа, якщо депутат сам хоче щось подати, але не має можливості, або не володіє інформацією. Тоді, якщо ви маєте пропозиції за темою, їхні шанси на успіх зростають», — зазначає пан Олександр.

А якщо ви бачите певну законодавчу прогалину, яку наразі влада ігнорує, можна спробувати виправити цю ситуацію за допомогою ЗМІ.

«У такому випадку акцент дійсно треба робити на медіа. Якщо засоби масової інформації дізналися про проблему, яку ви намагаєтеся розв’язати, розказали про неї та про ваші ідеї, тоді шанси, що їх почує також влада, збільшуються», — каже експерт.

Також вам можуть допомогти особисті знайомства безпосередньо з депутатами, або з тими, хто знає їх. Такі зв’язки здатні значно полегшити процес просування експертних пропозицій, а іноді тільки ними можна домогтися уваги з боку влади.

Особливості співпраці експертів та депутатів

Загалом усі експерти та організації мають рівний доступ до центральних органів влади, й однакові шанси для своїх пропозицій.

Однак, зазначає пан Олександр, експертам, які працюють в Києві, простіше зустрітися з депутатами особисто, а для регіональних експертів у цьому випадку постає питання логістики.

Втім, певні обставини можуть збільшити шанс експертних пропозицій та рекомендацій саме з регіонів: «Якщо депутат, наприклад, обраний від певного округу, населеного пункту, й він особисто знає експертів, працював з ними раніше, найімовірніше він дослухатиметься саме їх рекомендацій», — зазначає пан Олександр.

Забезпечити увагу до експертних рекомендацій також можна колективним зверненням — зазвичай воно працює краще за індивідуальне, каже експерт: «Якщо, наприклад, свої рекомендації подаватиме коаліція громадських організацій, це матиме більший ефект. Тому що коаліція зазвичай має налагоджену комунікацію, знає, куди та як правильно подавати свої ідеї. Це не означає, що експерт, який працює самостійно, не має шансів. Але у коаліції (чи мережі) або через особисті знайомства ефективність роботи підвищується».

Водночас важливу роль грають зовнішні фактори, на які не можна або важко вплинути.

«Важливо, щоб був попит на ті пропозиції, які пропонує експерт, щоб у влади була політична воля провести певну реформу або врахувати експертні пропозиції, — розповідає пан Олександр. — І головне — щоб не було сторонніх проблем, які відвертають увагу, наприклад, як це сталося з епідемією коронавірусу. Тобто успіх експертних пропозицій — це більше про теорію ймовірності».

Такі неформальні питання — куди, як та з ким йти, чи «правильно» збіглися обставини — зазвичай можуть виявитися важливішими для успіху справи, ніж сама ідея. І тому трапляється навіть так, що влада враховує відверто погані пропозиції.

А для якісних ідей найважливіше, щоб їх враховували у версії, яка максимально наближена до оригіналу, з мінімальними правками або навіть без них, каже пан Олександр. Ідеальна ситуація — якщо хороші експертні рекомендації не лише ухвалили, а й втілили на практиці.

Аліна Шостак,
комунікаційна менеджерка
Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN

Джерело: Громадський простір

 

Версія для друку

коментарі