Чи можуть українські жінки побудувати кар’єру в аналітичному центрі? Як багато дослідниць працює над дослідженнями та впливає на формування рекомендацій для влади? Як якісно інтегрувати гендерну складову в аналітичні дослідження?

У цьому матеріалі ми розглянемо детальніше питання гендерної рівності у розрізі роботи аналітичних центрів та порадимо кілька досліджень, на які варто звернути увагу.

Гендерний аналіз аналітичних центрів України: що кажуть дослідження?

«Гендерний аналіз аналітичних центрів України», 2018 рік

У 2018 році МФ «Відродження» в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів» презентував дослідження «Гендерний аналіз аналітичних центрів України».

У цьому дослідженні експертки Тамара Марценюк та Софія Голота тлумачать основні поняття — гендер, гендерний підхід, гендерна рівність тощо — окреслюють основні тези гендерного аналізу аналітичних центрів, пропонують свої рекомендації безпосередньо для аналітичних центрів і донорів.

Так, експертки констатують, що в Україні наявний брак АЦ, які б зазначали гендерну тематику як напрям свого наукового інтересу. Відповідно — мали б гендерних експертів та експерток у своїх командах.

Водночас ті команди, хто так чи інакше звертаються до гендерного питання, роблять це ситуативно — на виконання оголошених донорами проєктів. Тому наявному інтересу до гендерної тематики бракує сталості й глибини.

Натомість як приклад дослідження аналітичними центрами гендерної тематики, авторки наводять декілька проєктів. Зокрема, «Збільшення можливостей жінок», «Рівні можливості для жінок і чоловіків у політиці, бізнесі та громадському житті», які Міжнародний центр перспективних досліджень реалізовував у співпраці з фондом «Рівність і взаємоповага».

Також експертки згадують аналітичний матеріал «Гендерна рівність і розвиток: погляд у контексті європейської стратегії України», який у 2016 році підготував Центр Разумкова.

Проте розуміння гендерного та недискримінаційного підходу, вміння втілювати його у своїй діяльності та аналітичній продукції є ознакою фаховості роботи аналітичних центрів, зазначають експертки. Тому наголошують:

• у своїй роботі АЦ мають дотримуватися законодавства України у сфері забезпечення рівності та протидії дискримінації;
• просувати гендерну політику безпосередньо у команді й під час імплементації проєктів;
• реалізовувати внутрішні інформаційні кампанії тощо.

Грантодавцям авторки пропонують спонукати АЦ виховувати у командах одну чи дві людини, які б спеціалізувалися на гендерному питанні, проходили б відповідне навчання, долучалися до тренінгів, які б навчили їх самих проводити заходи, спрямовані на консультування колежанок і колег щодо гендерної тематики.

Гендерний аналіз провідних неурядових аналітичних центрів України, 2020 рік

На початку 2020 року експерти Дніпровського центру соціальних досліджень дослідили інформацію про кадровий та керівний склад провідних українських think tanks. 

Результати станом на лютий 2020 року були такі: чоловіки складають 56 %, а жінки — 44 % від загальної кількості працівників АЦ; приблизно така ж ситуація спостерігається серед експертів та аналітиків (55 % та 45 % відповідно); проте вже на рівні керівних органів АЦ кількість жінок стрімко зменшується.

За висновками авторки дослідження Анни Колохіної, регіональної координаторки Мережі UPLAN у Дніпропетровській та Запорізькій областях, попри те, що кількість жінок у керівному складі аналітичних центрів менша за кількість чоловіків, специфіка діяльності таких організацій надає багато можливостей для професійної та особистої реалізації жінок як експерток.

Експертка вважає, що задля того, аби в Україні зрушення в гендерній сфері мали більш практичний, а не декоративний характер, варто проводити гендерні дослідження не раз на рік, а шукати нові сфери суспільного життя, де питання гендеру мають вплив і можуть або пришвидшувати, або, навпаки, гальмувати розвиток.

Як інтегрувати гендерну складову в аналітичні матеріали?

Ще одна робота Тамари Марценюк — «Інтеграція гендерної складової в аналітичні матеріали». В ній експертка констатує необхідність враховувати політику із забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час підготовки аналітичних матеріалів на гендерну та недискримінаційну тематику. Окрім цього — описує інтеграцію такого гендерного підходу й ділиться конкретними прикладами.

Так, зазначає експертка, інтеграція гендерної складової в аналітичні матеріали відповідає суті гендерної пріоритезації й стосується втілення гендерного підходу. Щодо його реалізації пані Тамара ділиться конкретними механізмами.

Йдеться про інформування щодо гендерних питань, гендерний аналіз, — оцінка впливу різних напрямків політики, програм та законодавства на жінок і чоловіків — гендерний паритет у державному управлінні та гендерна освіта державних службовців.

Щодо виокремлення гендерної складової в аналітичних матеріалах, експертка пропонує брати до уваги три аспекти:

1. використовувати не лише цифри, а й пояснення до них: недостатньо однієї лише статистичної інформації — її потрібно розшифровувати. При цьому обґрунтування не може базуватися на стереотипних судженнях;
2. враховувати, що писати потрібно не лише про проблеми, з якими стикаються жінки й чоловіки, а й про успішні приклади забезпечення їхніх рівних прав і можливостей;
3. слід дотримуватися фахової термінології та чутливого підходу: наприклад, «жінки» й «чоловіки» — це найбільш прийнятні назви. Важливо намагатися впроваджувати фемінітиви. Враховувати ці правила не лише під час підготовки текстів, а й для візуалізації результатів дослідження, наприклад, в інфографіці тощо.

Наприкінці роботи авторка ділиться прикладами досліджень та програм з використанням гендерної складової.

Що ще почитати, якщо ви хочете інтегрувати гендерну складову в діяльність вашої організації?

Ось невелика підбірка матеріалів, що можуть бути корисними, якщо ви лише починаєте вивчати це питання.

Ми сподіваємося, що за цими посиланнями ви знайдете інформацію, яка допоможе вам зрозуміти правову сторону питання, подивитися на досвід закордонних організацій та окремі практики різних галузей та різних країн. 

Хай це стане джерелом додаткового натхнення, якщо ви розроблятимете політику GESI для власної команди аналітичного центру.

1. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
2. Гендерна політика в нормативно-правових документах.
3. Gender, think-tanks and international affairs: a toolkit.
4. Consolidating themes and identifying strategies for change: next steps in supporting women in think tanks.
5. Енн Скейлз «Фемінізм у праві».
6. Навчальний курс «Жінки та чоловіки: гендер для всіх».
7. Тамара Марценюк «Гендерна рівність і недискримінація на практиці».
8. Gender Mainstreaming in Urban Development.
9. Практичні рекомендації щодо інтегрування комплексного ґендерного підходу у роботу ЦНАП.
10. Вступ до гендерної рівності та соціальної інтеграції (GESI).
11. GESI Tools and Guidelines Update.
12. Gender Equality and Social Inclusion Strategy (GESI).
13. Gender Equality Social Inclusion Toolkit.
14. Підручник «Гендерна політика в системі державного управління».

Інформацію зібрали
Ксенія Дітчук та Аліна Шостак