Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні.
У чому особливість проведення гендерного аналізу законодавства? Хто займається гендерно-правовим аналізом та які критерії якості такої експертизи?
Якщо вам цікава ця сфера застосування аналітичних навичок і правових знань — матеріал для вас.
Адже законодавство, яке відповідає гендерним вимогам, — це не про те, щоб просто поставити знак «дорівнює» між чоловіками й жінками. Біологічні особливості у представників різних статей дійсно є різними. Якщо апелювати до критичного мислення, то усі люди як індивіди мають різні показники, незалежно від статі.
На практиці здійснювати контроль за тим, щоб законодавство відповідало гендерним вимогам — набагато цікавіше. Адже йдеться про те, що законодавство має враховувати різницю у потребах та можливостях жінок та чоловіків, і саме з урахуванням цієї різниці забезпечувати рівні права та можливості усіх громадян, незалежно від статі.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» фіксує: «ґендерно-правова експертиза — аналіз чинного законодавства, проєктів нормативно-правових актів, результатом якого є надання висновку щодо їх відповідності принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Порядок проведення гендерно-правової експертизи затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1066 «Питання проведення гендерно-правової експертизи».
Під час проведення гендерно-правової експертизи обов’язково застосовуються: Конституція України, Закони України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про протидію торгівлі людьми».
Також при проведенні гендерно-правової експертизи спираються на такі документи:
Гендерно-правову експертизу законодавства проводить Мін’юст щодо законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших нормативно-правових актів.
Гендерно-правову експертизу проєктів нормативно-правових актів проводять:
При цьому Міністерство юстиції може залучати фахівців державних органів, підприємств, установ, організацій, а також представників наукових установ, громадських об’єднань та міжнародних організацій (за згодою).
У методичних рекомендаціях Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області щодо проведення гендерно-правової експертизи нормативно-правових актів йдеться про кілька стадій цього процесу: «Спочатку проєкт нормативно-правового акта досліджується на наявність в ньому дискримінаційних положень, які можуть передбачити певні утиски, обмеження, розрізнення, винятки, пільги, привілеї переваги чи інше за ознакою статі. Досліджується проєкт і на наявність у ньому нерівних умов реалізації прав жінок і чоловіків, чи не обмежують вони можливість користування жінкою і чоловіком своїми правами і свободами на рівних умовах, чи не порушують їх рівний правовий статус, що не дозволяє обом статям брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності».
Компетентність: особа повинна мати розуміння гендерної проблематики, достатню кваліфікацію для здійснення аналізу законодавства, володіти знаннями про процес законодавчого розроблення. Також важливе розуміння інших соціальних чинників та проблем, що можуть впливати на реалізацію законодавства.
Об’єктивність: важливо, щоб людина, яка здійснює експертизу, була об’єктивною та безпристрасною у своїх висновках. Це означає, що слід бути незалежними від будь-яких політичних або інших інтересів та неприпустиме спрямовування аналізу у певному напрямку.
Якість обґрунтування: важливо, аби експерти й експертки спиралися на актуальні та перевірені факти, а саме — законодавство, статистичні дані, дослідження, розгляд правової практики, аналіз впливу на різні групи населення тощо.
Чіткість: важливо, щоб експертний висновок був зрозумілим, тому людина, яка його готує, має володіти навичками написання експертних висновків та дотримуватися визначеної структури.
Також аналітики й аналітикині, які цікавляться сферою гендерно-правової експертизи, повинні бути спроможними надавати реалістичні та практичні рекомендації для вдосконалення законодавства, дотримуватися відповідних термінів підготовки експертних висновків.
Інформацію зібрала
Ксенія Дітчук
