Волинський Інститут Права (ВІП) уже понад п’ять років працює як хаб для інститутів громадянського суспільства у Волинській області. У своїй діяльності ми допомагаємо іншим організаціям інституційно розвиватись та реалізовувати сталі зміни на місцях, зокрема через адвокаційні кампанії. 

Завдяки таким зусиллям вдається підтримувати громадський сектор Волині у часи невизначеності, допомагати переформатувати роботу тих організацій, які цього потребують, а також сприяти інституціоналізації та підвищенню професійних компетенцій волинських ГО та активістів. 

Отже, можемо робити певні висновки про те, як розвивається наразі громадський сектор Волині. Також — актуалізовувати певні потреби, задоволення яких може сприяти підвищенню впливовості інститутів громадянського суспільства в регіоні. 

Складно виокремлювати конкретні ОГС, адже в області зареєстровано понад 2,7 тис. таких організацій. Тому коротко окреслимо загальне становище. У випадку необхідності, ВІП завжди може порекомендувати компетентну громадську організацію, з якою можна буде об’єднати ресурси та зусилля.

Характеристика «третього сектору» Волині

За даними Західного міжрегіонального управління юстиції, у 2021 році (від початку повномасштабної війни інформація закрита) у Волинській області було 2734 громадських об’єднання з різними статусами, зокрема 1894 громадських організацій, 24 громадські спілки, 127 громадських об’єднань без статусу юридичної особи, 689 місцевих осередків громадських об’єднань.

Найактуальніша інформація про територіальний розподіл ОГС від Державної служби статистики доступна станом на 2015 рік. Тоді із 1356 громадських організацій майже 55% були зареєстровані в обласному центрі Луцьку, хоча на місто припадало лише трохи більше 20% населення області. Загалом тенденція щодо більшої кількості зареєстрованих громадських організацій спостерігалась і в інших містах обласного значення (Володимир-Волинський — 54, Ковель — 81, Нововолинськ — 87).

За профілем діяльності станом на 2015 рік найбільші категорії громадських організацій — це оздоровчі та фізкультурно-спортивні об’єднання (220), молодіжні об’єднання (155), об’єднання професійної спрямованості (129).

Однак абсолютна більшість із зареєстрованих громадських організацій існують лише «на папері». 

Згідно з опитуванням представників громадського сектору Волині, проведеним у 2021 році, в області менше десятка ОГС, які працюють понад десять років, а тому бракує позитивних прикладів системної роботи. Це водночас зумовлює й відповідне ставлення до громадської діяльності як до ситуативної активності у межах окремого проєкту, або для використання у політичних цілях.

Проте опитані назвали й позитивні приклади стійкого організаційного розвитку. Зокрема, відзначили «Молодіжний центр Волині», ГО «Волинський Інститут Права», ГО «Сила правди», ГО «Біла ворона», ГО «Творче об’єднання “Гармидер”», Асоціацію велосипедистів Волинської області, ГО «Генерація успішної дії» тощо.

Ефективними моделями залучення молоді для «Молодіжного центру Волині» стала модель проведення шкіл лідерства та інших заходів із персонального розвитку, де для молоді відкривали переваги громадської діяльності для особистісного зростання. В результаті саме випускники таких шкіл лідерства ставали кадровою основою організації.

У контексті системного розвитку респонденти відзначили «Волинський Інститут Права» (ВІП). Окрім втілення проєктів для посилення інституційної спроможності інших організацій, команда ВІП створила стратегію розвитку організації, періодично оновлює її, а також висвітлює такі процеси інституційного розвитку як рольова модель для інших ОГС. Крім цього, ми допомагаємо ОМС із розробкою статутів та стратегій розвитку громад.

Для деяких організацій основою для кадрового потенціалу та самого об’єднання стає хобі їх учасників. Так, ГО «Біла ворона» на Ківерцівщині виникла як об’єднання любителів велотуризму. Вже у форматі ОГС вони займаються адвокацією розвитку велоінфраструктури та формуванням туристичних веломаршрутів.

Ключові напрямки діяльності ОГС Волині під час війни

Зазвичай кожна організація має більше одного напрямку роботи. Через повномасштабне вторгнення росії вони розширили перелік напрямів своєї діяльності, зокрема почали більш активно займатись допомогою військовим і внутрішньо переміщеним особам. Однак це породило додаткові потреби, зокрема, в отриманні нових знань. Виник великий запит на тренінги та інші навчальні проєкти для «третього сектору».

Значна частина організацій регіону насамперед зорієнтовані на молодіжну роботу, розвиток громад та допомогу ВПО. Також в пріоритетах освітні проєкти, допомога армії, права людини, культура, соціальна робота, допомога людям з інвалідністю і захист довкілля. 

Окрім того, до переліку основних напрямків діяльності волинських громадських організацій можна додати протидіяю корупції — цим напрямком, зокрема, займається ГО «Сила Правди». Також в цій сфері працювала ГО «Громадське.Волинь», але нині вони не активні.

Охороною здоров’я (включно з забезпеченням медикаментами) здебільшого опікуються благодійні фонди чи загальнонаціональні громадські організації. Найбільшою з таких є ГО «Марлог-Кадуцей» та Фонд боротьби з раком. З початком повномасштабного вторгнення почалася активна робота за напрямком сприяння релокованим ОГС та активістам, а також пряма гуманітарна допомога, якою, наприклад, активно займаються СпівДія хаб, БФ «Рокада» та ін. 

Є й  такі напрямки, які практично не охоплені в регіоні, як от, наприклад, сфера протидії дезінформації або супровід реалізації профільних реформ.

Виклики, які виникли під час війни

Не лише зміна чи розширення напрямків діяльності стали наслідком повномасштабного вторгнення. Перед інститутами громадянського суспільства Волині постала безліч нових проблем і перешкод. Зокрема йдеться про міграцію активних членів команди, брак фінансування, зміну пріоритетів в суспільстві та у донорів, які здебільшого підтримують проєкти, спрямовані на внутрішньо переміщених осіб або постраждалих від війни. 

Сталі організації Волині, які працюють системно уже не один рік, зазначають, що за минулий рік наростили масштаби своєї роботи, хоча часом і змінили основний фокус. Найпоширенішими цільовими аудиторіями для них є молодь, жінки, внутрішньо переміщені особи, органи місцевої влади, військові та члени родин військових.

Чимало волонтерських ініціатив і активістів створили благодійні фонди для розширення можливостей залучення ресурсів на їхню діяльність. Це призвело до збільшення кількості нових ІГС в області. 

Варто відзначити, що, за нашими переконаннями, влада громад стала відкритішою до роботи громадського сектору та часто сприяє локальним організаціям, які впроваджують проєкти, наприклад, з молодіжної політики. 

Яскравим прикладом цьому є Нововолинська територіальна громада.  

«Влада почала розуміти, що коли до них хтось приходить із рішенням, а не проблемою, то це для них подарунок і вони мають підтримувати такі ініціативи», — зазначив керівник Нововолинського молодіжного ресурсного центру «Нові крила» Павло Медина.

Також і в Торчинській громаді активно підтримують ініціативи локальних громадських організацій.

Впровадження системних змін через адвокацію й надалі є певним викликом для громадського сектору. Відтак, вони значною мірою зосереджені на активізації населення, реалізації певних соціальних ініціатив, і меншою мірою — на проєктах, що передбачають вплив на формування та реалізацію політики на місцях. 

Звісно, організації, які працюють у великих містах регіону, мають таку діяльність у фокусі. Яскравим прикладом успішної роботи в цьому напрямку можна назвати ГО «Велика Ідея» з Ковеля. Вони вже багато років системно займаються розвитком молодіжної політики та наразі розробляють Стратегію розвитку молоді в громаді. Також варто згадати й ГО «Розвиток Волині», яка активно просуває гендерні питання в місцевій і регіональній політиці. 

Проте у середніх та малих громадах ця діяльність дещо ускладнена. Адже їм простіше прямо комунікувати з владою, не використовуючи механізм стратегічної адвокації. Тим паче, що робота у громадському секторі для членів таких організацій не є основним видом діяльності, а відтак час на це вони виділяють за залишковим принципом.

Отож, можна підсумувати, що навіть кризові ситуації не знизили громадську активність на Волині. Часом вони вплинули на зміну фокуса організацій, або розширення напрямків роботи. Також варто зазначити, що доволі активно з’являються нові ІГС. Не останню роль в цьому відіграють внутрішньо переміщені особи, які або стають співініціаторами нових проєктів, або створюють власні, діяльність яких переважно спрямована на ВПО.

Ірина Гайдучик,
виконавча директорка «Волинського Інституту Права»,
регіональна координаторка Мережі UPLAN
у Волинській та Рівненській областях