Процес децентралізації субрегіонального рівня фактично розпочався майже 10 років тому. Над цим у 2011 році починав працювати Юрій Ганущак, у 2012 році своє бачення реформування субрегіонального рівня сформував Ігор Коліушко. На початку 2019 року група експертів геоінформаційного моніторингу реформи децентралізації при Мінрегіоні також сформувала власні пропозиції.
Але деякі питання потребували звернення безпосередньо до отримувачів послуг на районному рівні. До того ж, для формування пропозицій щодо реформування необхідно враховувати історичні, економічні, соціальні особливості кожної області.
У рамках проекту «Підготовка та громадське обговорення обґрунтованої пропозиції нового районного (повітового) поділу всіх областей в рамках реформи місцевого самоврядування України» були розроблені відповідні пропозиції та проведено їхнє обговорення у кожній області.
Про критерії для нового районного поділу, проблеми, що виникали при моделюванні, та пропозиції щодо кількості адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального рівня у 8 областях (Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській, Одеській, Кіровоградській, Черкаській та Київській), розповіла експертка проекту та Мережі UPLAN Олена Васильєва.
Сьогодні відбувається динамічний процес формування спроможних об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Багато громад існує у форматі «один район — одна громада», що призводить до дублювання повноважень та функцій у межах одного й того ж району різними інституціями, оскільки є райдержадміністрація, райрада та відповідна місцева рада вже сформованої ОТГ.
Через це має місце неефективне витрачання коштів, фактично неефективне управління цими одиницями.
Ще одна проблема — несистемне та нераціональне розташування територіальних органів центральних органів виконавчої влади та територій їхньої юрисдикції. Наприклад, мережа та територія юрисдикції територіальних органів багатьох ЦОВВ не співпадають з юрисдикцією території адміністративних районів.
Це призводить до того, що житель одного населеного пункту району для отримання різних послуг іноді буває змушений їхати в різні міста або селища області. Таке нераціональне розташування продиктувало можливість та необхідність реформування адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня.
Крім того, Директива №1059/2003 Європейського Парламенту і Ради «Про створення загальної класифікації територіальних одиниць для статистики (NUTS)» рекомендує чисельність населення адміністративно-територіальної одиниці районного рівня від 150 до 800 тисяч населення. Більшість районів в Україні, яких наразі налічується 490, не відповідає цим нормам.
При формуванні пропозицій щодо нового субрегіонального рівня експерти враховували наступні критерії:
При визначенні проектного адміністративного центру одиниці субрегіонального рівня враховувалися такі вимоги:
У процесі роботи експертів часто виникало нерозуміння з боку жителів, іноді навіть представників державних органів щодо того, як новий районний поділ позначиться на житті пересічного члена громади, на доступності та якості послуг.
«Вихідною точкою було також те, що укрупнення районів жодним чином не повинно впливати на доступність послуг. Передбачається, що безпосередньо у кожній спроможній громаді буде можливість отримання базових послуг, зокрема оформлення соціальної допомоги, пенсії, субсидії тощо», — зазначає Олена Васильєва.
Перед експертами постала ще одна проблема: не всі розуміли, що основні базові послуги не залежать від архітектоніки субрегіонального рівня майбутнього, а залежать тільки від процесу створення громад (реформування базового рівня). Тобто всі ці послуги — медичні, освітні, безпека, соцзахист — повинні надаватися на базовому рівні, наближеному до жителя громади — безпосередньо в територіальній громаді.
До речі, досі остаточно не визначено, як буде називатися майбутня адміністративна одиниця субрегіонального рівня — район, повіт, округ чи якось ще. Тому вживаючи різні терміни, маємо на увазі новостворені адміністративні одиниці субрегіонального рівня.
Запорізька область
Налічує 20 районів, пропонується утворити 5: Запорізький, Пологівський, Бердянський, Мелітопольський, і тривають дискусії щодо назви залежно від визначення адміністративного центру — Енергодарський або Василівський.
Такому рішенню передувало багато різних засідань. Також були враховані результати роботи попереднього проекту з визначення оптимальної моделі реформування адміністративно-територіального устрою на районному рівні у Запорізькій та Дніпропетровській області.
«Паралельно з нашою роботою йшло формування перспективних планів громад. Усе це було враховано, всі вищезазначені заходи дозволили сформувати запропонований формат районного поділу області», — зазначила експертка.
Не обійшлося й без гострих дискусій. Зокрема, представники Токмацького району пропонували не 5 нових укрупнених районів, а 6. Райцентр Токмак претендував бути новим центром адміністративно-територіального рівня. Але в такому випадку не виконувалися б критерії щодо чисельності населення в нових повітах.
Дніпропетровська область
Налічує 22 райони, пропонується утворити 6: Дніпровський, Криворізький, Кам’янський, Павлоградський, Нікопольський, Новомосковський.
Ця область, з одного боку, була складною для роботи експертів, з іншого — були позитивні моменти: область на 100 % охоплена перспективними планами утворення ОТГ і має майже рекордну кількість утворених громад — 71.
На жаль, цей поділ не ідеальний. Наприклад, мешканці теперішніх Покровського та Межівського районів опиняються поза зоною доступності до майбутнього адміністративного центру нового Павлоградського повіту, що визначена Методичними рекомендаціями щодо критеріїв формування адміністративно-територіальних одиниць субрегіонального (районного) рівня як 60 км. Такі ж проблеми матимуть мешканці крайніх населених пунктів Магдалинівського та Царичанського районів, якщо говорити про Новомосковський повіт.
Ці проблеми можна вирішити за рахунок розвитку транспортної інфраструктури, зокрема, налагодження якісного автомобільного сполучення та надання значної кількості послуг безпосередньо в громадах.
Херсонська область
Сьогодні в області 18 районів. Експерти були одностайні щодо нового формату у кількості 3 укрупнених районів: Херсонський, Каховський, Генічеський.
Обласна робоча група пропонувала утворити 5 укрупнених районів, але в такому випадку 3 новостворені райони не будуть відповідати критеріям NUTS щодо кількості населення. «Навіть зараз у нашій пропозиції, яка складається з 3-х повітів, Генічеський район не задовольняє цьому критерію, оскільки налічує 135 тис. населення», — зазначила Олена Васильєва.
Миколаївська область
Зараз існує 19 районів, пропонується залишити 4 нових повіти: Миколаївський, Вознесенський, Первомайський, Баштанський.
На засіданнях робочих груп спірним питанням було визначення нового адміністративного центру Баштанського укрупненого району. Пропонувалося місто Баштанка або місто Новий Буг. У підсумку вирішили, що це буде Баштанка.
Одеська область
Цей регіон має цікаве географічне розташування: він витягнутий з півночі на південь. Наразі налічує 26 районів.
Труднощі у роботі експертів були зумовлені тим, що на момент підготовки пропозицій перспективний план формування ОТГ охоплював лише 36 % території області. Тому було важко орієнтуватися, як будуть створені громади, які будуть їхні межі.
Пропонується утворити 5 укрупнених районів: Одеський, Роздільнянський, Подільський, Білгород-Дністровський, Ізмаїльський.
Усі вони відповідають критеріям щодо чисельності населення, але існують проблеми територіальної транспортної доступності, особливо у північній частині Одеської області.
Кіровоградська область
Налічує 21 район, пропонується утворити 3: Кропивницький, Новоукраїнський, Олександрійський.
В області поки що створено невелику кількість ОТГ, що ускладнювало підготовку пропозицій експертами. Крім того західні райони проектного Новоукраїнського укрупненого району знаходяться на відстані більше ніж 120 км від адміністративного центру (м. Новоукраїнка). Але альтернативи з відповідним кадровим, інфраструктурним потенціалом для цієї частини Кіровоградської області не було.
Черкаська область
Налічує 20 районів. За результатами круглих столів експерти запропонували утворити 5 повітів: Черкаський, Золотоніський, Звенигородський, Уманський, Смілянський. 4 з них відповідають критеріям щодо чисельності населення.
Київська область
У результаті спільних з Київською ОДА та районними робочими групами обговорень замість 25 існуючих районів області пропонується утворити 6 повітів, хоча були й інші пропозиції.
Але, по-перше, треба враховувати, що в Київській області знаходиться м. Київ, який фактично вже є агломерацією. Густота населення вища, ніж в інших областях, сформована досить вдала транспортна інфраструктура. Тому експерти запропонували 2 варіанти районного поділу, які відрізняються складом двох укрупнених районів і відповідно адміністративними центрами.
Пропонується утворити Ірпіньський, Васильківський або Фастівський, Білоцерківський, Обухівський, Бориспільський, Переяслав-Хмельницький повіти. Вони повністю відповідають критеріям NUTS щодо чисельності населення.
Підготовлені пропозиції щодо адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня 24 областей України були представлені на засіданні круглого столу, ініційованому Центром політико-правових реформ спільно з Міністерством розвитку громад та територій у березні поточного року. «Маємо надію, що наша робота буде відображена у новому законопроекті», — зауважила Олена Васильєва.
Проект «Підготовка та громадське обговорення обґрунтованої пропозиції нового районного (повітового) поділу всіх областей в рамках реформи місцевого самоврядування України» реалізувався Центром політико-правових реформ та трьома регіональними партнерськими організаціями — Інститутом регіонального розвитку (м. Львів), Незалежним центром правових досліджень та ініціатив (м. Запоріжжя) та ГО «ЕкспертиЗА реформ» (м. Харків) — завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії.
Наталя Головата
комунікаційна менеджерка Громадської мережі
публічного права та адміністрації UPLAN у Дніпрі